Питання для самоконтролю

1. Що таке судження?

1. Яка структура судження?

2. В чому полягає істинність та хибність судження?

3. Що таке суб’єкт, предикат та зв’язка у судженні?

4. У якому відношенні знаходяться судження та граматичне речення?

5. Що таке категоричні судження та які є їх види?

6. Назвіть види суджень за кількістю.

7. Які є види суджень за якістю?

8. Охарактеризуйте поділ суджень за кількістю та якістю.

9. Дайте характеристику аналітичних і синтетичних суджень.

10. Що таке розподіленість термінів у категоричних судженнях?

11. Що таке логічний квадрат?

12. Дайте визначення складних суджень.

13. Проаналізуйте комбінації складних суджень.

14. В чому сутність методу таблиць істинності?

15. Які існують види питань та відповідей?

Бібліографічний список

Основна література: 2, 6, 9, 11,17.

Додаткова література: 1, 4, 7, 8, 11, 13, 16, 18.

Тема 4. Основні закони логіки. Умовиводи. Дедуктивні умовиводи. План

1. Умовиводи, види умовиводів

2. Правильність та істинність міркувань

3. Поняття силогізму

4. Безпосередні умовиводи

5. Силогізм зі складаними і простими засновниками

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Пізнаючи навколишню дійсність, людина отримує нові знання. Частину знань вона отримує безпосередньо внаслідок дії явищ навколишнього світу на органи чуття. Наприклад, щоб дізнатись, якого кольору пролісок, досить його побачити; щоб переконатись, що надворі сонячно, досить виглянути у вікно.

Проте, більшість знань люди отримують опосередковано, в процесі логічного мислення. Наприклад, ніхто не ставив Землю на терези, але масу її визначили; ніхто не вимірював рулеткою відстань від Землі до Сонця, але вона відома. Ці знання ми виводимо з наявних, раніше здобутих істинних знань. Логічною формою здобуття опосередкованих знань є умовивід.

Умовивід – це форма мислення, в якій з одного або кількох істинних суджень-засновків на основі певних правил виводу отримують нове судження-висновок, який логічно випливає із змісту вихідних суджень. Взагалі умовиводи за спрямованістю процесу мислення, залежно від того, як рухаються знання, – від більш загального до менш загального, від одиничного до часткового чи й до загального, від знань певного ступеня загальності до знань такого ж ступеня загальності – поділяються на дедуктивні, індуктивні, традуктивні, або умовиводи за аналогією (аналогія).

За ступенем обґрунтованості висновку умовиводи поділяються на достовірні (необхідні) і ймовірні (правдоподібні). Висновки перших є необхідно істинними (за умови істинності засновків і правильності зв’язку між ними), а висновки других – імовірно істинними, навіть за умови істинності засновків.

Залежно від кількості засновків, що входять до складу умовиводів, останні поділяються на безпосередні (до складу яких входить один засновок) та опосередковані (які містять у собі два і більше засновків).

Структура кожного умовиводу включає в себе засновки, висновок та логічний зв’язок між засновками та висновком.

Складовими частинами умовиводу є:

1. вихідне знання, або судження, з яких виводиться висновок. Записується над горизонтальною лінією. Називається засновками, або посилками;

1. вивідне знання, або судження, яке випливає з посилок. Записується під горизонтальною лінією. Називається висновком, або логічним наслідком;

2. обґрунтовуюче знання, або сам вивід (виведення), який визначає можливість переходу від наявних висловлювань (засновків) до нових висловлювань (висновків). Сюди належать правила, закони, теорії, аксіоми, постулати.

У цьому умовиводі перші два судження є засновками, а третє судження, яке стоїть після слова “отже”, – висновок.

Силогізм є такою формою умовиводу, в якій з двох суджень з необхідністю випливає третє, причому одне із цих суджень є загальностверджувальним або загальнозаперечним.

В індуктивних умовиводах висновок іде від знання про окремі одиничні предмети до знання про клас предметів в цілому, від виду до роду. Це перехід від знання меншого ступеня загальності до знання більшого ступеня загальності.

До більш глибокого розгляду індуктивних умовиводів ми повернемося у наступному розділі.

В умовиводі за аналогією (традуктивні умовиводи) (від грец. аналогія – відповідність, подібність) на основі подібності предметів за одними ознаками робиться висновок про подібність цих предметів і за іншими ознаками.

Як вже говорилося, за кількістю засновків умовиводи поділяються на безпосередні та опосередковані.