Тема 3. Судження

Судження; його структура (суб’єкт, предикат, зв’язка). Основні види суджень. Судження і речення. Поділ суджень: за змістом предиката, за якістю зв’язки, за обсягом суб’єкта, за модальністю, за типом сполучників у разі складаних суджень. Розподіленість термінів у простих атрибутивних судженнях. Співвідношення між судженнями, виведенням логічного квадрату. Складні судження. Логічні та граматичні сполучники. Кон’юнкція, диз’юнкція (строга і нестрога), імплікація, еквіваленція, заперечення. Таблиці визначень істинності логічних сполучників.

Тема 4. Основні закони логіки. Умовиводи. Дедуктивні умовиводи

Що таке умовиводи, види умовиводів: безпосередні й опосередковані (дедуктивні, індуктивні, традуктивні). Правильність та істинність міркувань. Поняття силогізму; простий категоричний силогізм; структура простого категоричного силогізму (засновники: більший і менший, висновок, терміни: середній і крайній (більший і менший)). Модуси простого категоричного силогізму (загальні поняття). Складні, скорочені і складно-скорочені категоричні силогізми (полісилогізм, ентимема, сорит, епіхейрема). Безпосередні умовиводи (перетворення, обернення, протиставлення предикату). Силогізм зі складаними і простими засновниками (розподілово-категоричний, умовно-категоричний, умовно-розділовий).

Тема 5. Індуктивні та традуктивні умовиводи

Індуктивний умовивід та його структура. Правила індукції. Види індукції (повна і неповна індукція; види неповної індукції). Метод наукової індукції. Індуктивні висновки про причинний зв’язок; методи встановлення причинного зв’язку; помилки в індуктивних умовиводах. Аналогія проста, поширена, строга, нестрога. Моделювання та його види. Мислений експеримент. Гіпотеза та її види. Підтвердження і спростування гіпотези. Роль гіпотези в науковому пізнанні.

Тема 6. Логічні основи теорії аргументації

Аргументація і доведення. Критика і спростування. Стратегія і тактика аргументації та критики. Правила аргументації і критики, доведення і спростування. Правила по відношенню до тези, можливі помилки. Правила по відношенню до аргументів, можливі помилки. Правила і помилки по відношенню до форми аргументації і критики.

Модуль ІІ

Індивідуальне науково-дослідне завдання

2. Розподіл балів, що присвоюються студентам

Модуль 1						Модуль ІІ (індивідуальне науково- дослідне завдання)	Сума
-						100	100
Т1	Т2	Т3	Т4	Т5	Т6
-	-	-	-	-	-

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в національну шкалу та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою ВНЗ	Оцінка при підсумковому контролі у формі екзамену	Оцінка при підсумковому контролі у формі заліку	Оцінка за шкалою ECTS
90-100	5 (відмінно)	Зараховано	А (відмінно)	Відмінне знання матеріалу лише з незначною кількістю помилок
80-89	4 (добре)		В (дуже добре)	Вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками
70-79			С (добре)	Загалом добрі знання, але з помітними помилками
60-69	3 (задовільно)		D (задовільно)	Пристойно, але із значними недоліками
50-59			Е (достатньо)	Відповідає мінімальним вимогам
21-49	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	Не зараховано	FX	Недостатньо: необхідно доопрацювати і повторно скласти залік чи екзамен
0-20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом		F