Ситуації до індивідуальних завдань

Тема 1. Значення ділового спілкування та основні поняття Ситуація 1

Начальник відділу маркетингу фірми «Прогрес» Коноваленко Віктор Степанович проводив нараду з питання щодо управління маркетинговою інформацією. Менеджер відділу, який відповідав за маркетингову інформацію, Степаненко Григорій Іванович, виступив з пропозицією удосконалити систему маркетингових спостережень як джерела зовнішніх маркетингових даних. Він запропонував вмінити в обов'язок всіх співробітників відділу збір даних і оцінку поточної ринкової ситуації. Коноваленко Віктор Степанович неодноразово переривав виступ Григорія Івановича фразами: «Повторіть ще раз!», «Говоріть повільніше!». Григорій Іванович у відповідь сказав: «Мені здається, що у Вас уже склалася певна думка з даного питання. Ви просто не хочете мене слухати». Віктор Степанович відреагував на критику словами: «Не говоріть із мною подібним чином!».

Питання:

1. Як ви думаєте, чи є дане спілкування ефективним? Чому?

1. Які причини неефективного слухання керівником відділу пропозицій підлеглого?

2. До якого типу суджень (або бар'єрів спілкування) ви віднесете висловлення начальника відділу?

3. Що б ви відчули, якби були на місці Григорія Івановича?

Ситуація 2

Керівник організації в спілкуванні зі своїми підлеглими часто вживає фрази: «Вам не слід так робити, чинити», «Це неправильно», «Вам належить показувати приклад у роботі».

Питання:

1. Як ви думаєте, чи є спілкування керівника з підлеглими професійним?

2. До якого типу суджень (бар'єрів) ви відносите висловлення керівника організації?

3. Які наслідки такого спілкування?

4. Які наслідки спілкування з підлеглими, якщо керівник буде їм давати поради такого типу «Чому б Вам не сказати так?», «Я б запропонував Вам оскаржити це».

Ситуація 3

Керівник організації запросив на бесіду свого підлеглого. Причиною бесіди була несвоєчасна підготовка звіту. Керівник організації різко вичитав підлеглого й сказав: «Ще раз повториться подібне – і з Вами все кінчено». Підлеглий намагався пояснити причину того, що сталося, але керівник його не став слухати. Підлеглий засмутився. Керівник у відповідь сказав: «Заспокойтеся, і наступного разу я вас вислухаю». У відповідь підлеглий сказав, що буде скаржитися на грубе відношення до себе. Керівник закінчив бесіду фразою: «Ви пошкодуєте, якщо зробите це. Ви вільні».

Питання:

1. Як ви думаєте, чи можна назвати ефективним дане ділове спілкування? Чому?

1. Що саме з'явилося бар'єром у спілкуванні?

2. Як ви думаєте, які наслідки такого спілкування?

Тема 2. Уміння слухати як необхідна умова ефективного спілкування Ситуація 1

Петро, випускник фінансово-економічного інституту, працював у контрольно-ревізійному управлінні. Він швидко адаптувався в колективі й вважався комунікабельною людиною, з якою легко було вирішувати службові питання. До того ж Петро любив спостерігати за реакцією своїх співрозмовників, а також реакцією працівників податкової адміністрації на виступи начальника. Він умовно розбив всіх працівників за стилем слухання на наступні групи:

• категоричні співрозмовники;

• розважливі співрозмовники;

• співчуваючі співрозмовники;

• аналітичні співрозмовники;

• чуйні співрозмовники.

Питання:

1. Як Ви думає, які види реакції на розмову й поведінку співрозмовника виявили представники кожної з перерахованих вище груп?

2. Чи є ці реакції «перешкодами» спілкування? Чому?

3. Який із стилів слухання є ефективним? Чому?

4. Від чого ще залежить стиль слухання?

5. Чи може людина змінити свій стиль слухання? Як?