4. Методичні рекомендації до виконання індивідуальних завдань

Індивідуальні завдання розроблені з метою сприяння розвитку самостійного мислення, творчого, зацікавленого ставлення до процесу пізнання, поглиблення знань з курсу «Основи ділового спілкування».

Індивідуальні завдання носять творчий характер, повинні складатися студентами на основі порівняння, систематизації та узагальнення матеріалу.

Індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно під керівництвом викладача. Консультації по виконанню індивідуального завдання проводяться у позанавчальний час за окремим графіком. Завдання студентом обираються самостійно. За кожною темою слід обрати для аналізу одну ситуацію з наведеного переліку. Розподіл балів здійснюється відповідно до таблиці:

Індивідуальні завдання

№ п/п	Зміст індивідуальних завдань	Кількість годин	Кількість балів за модуль
Модуль 1
1.	Аналіз ситуацій. Підготовка звіту в письмовій формі щодо вирішення проблем ситуаційного завдання за темами:
Змістовий модуль 1 Значення та основні технічні прийоми ділового спілкування
	1.1. Значення ділового спілкування та основні поняття	1	2
	1.2. Уміння слухати як необхідна умова ефективного спілкування	2	2
	1.3. Вербальна комунікація	2	3
	1.4. Техніка невербального спілкування	2	3
Всього за змістовий модуль 1		7	10
Змістовий модуль 2 Процес ділового спілкування
	1.5. Процес ділового спілкування	2	3
	1.6. Види ділових контактів. Організація і проведення різних видів ділових контактів	2	3
	1.7. Імідж ділової людини	2	2
	1.8. Діловий етикет: принципи та функції	1	2
Всього за змістовий модуль 2		7	10
Всього:		14	20

Аналіз ситуацій виконується за індивідуальними завданнями викладача. Загальна процедура аналізу ситуації охоплює декілька етапів:

Етап 1. Попереднє ознайомлення із ситуаційною вправою (уважне прочитання, ознайомлення із ситуаційною вправою). На цьому етапі, що є особливо важливим, студент повинен усвідомити місце ситуаційної вправи у навчальній програмі дисципліни.

Етап 2. На другому етапі відбувається детальний аналіз змісту вправи. Це змушує студента до впорядкування інформації, що міститься в ситуаційній вправі, її групування за важливістю (наприклад, основна, додаткова, несуттєва тощо) і тематичними групами. Основою цього етапу роботи над аналізом ситуації є знання, які вже має студент.

Студент демонструє своє бачення проблематики ситуації, свої думки, ідеї, попередні концепції, способи розв'язання і гіпотези відносно взаємовпливу наведених фактів, планує перебіг подальших дій. Цей етап ставить перед студентом два основні питання:

• Які положення і проблеми даної вправи є головними?

• Як сформульоване завдання, які ще питання можна поставити, характеризуючи ситуацію, щоб виявити так звані приховані проблеми?

Етап 3. На третьому етапі студент повинен зв'язувати нові і незрозумілі поняття, терміни, назви, які використані в описі ситуації. Студент, працюючи над ситуацією, мусить не тільки розуміти окремі терміни, але й оперувати термінологією і знати можливості її застосування.

Етап 4. Четвертий етап полягає у точному формулюванні проблеми. Йдеться про виразне і однозначне визначення сутності проблеми, представленої в прикладі, що аналізується. Цей етап аналізу спрямований на запитання: яка проблема є предметом ситуаційного аналізу?

Етап 5. На п'ятому етапі студент повинен підбити підсумки щодо сформульованих пропозицій і уточнити деталізовані завдання, поставлені у формі запитання: яке завдання (проблему) потрібно розв'язати?

Етап 6. Підготовка звіту у письмовій формі. Звіт повинен бути переконливим, простим і зрозумілим.