4. У словах Росія, російський, Білорусь, білоруський приголосний с не подвоюється. Ііі. Географічні назви з прикметниковими закінченнями.

1. Прикметникові закінчення географічних назв передаються так:

• ый,-ой -через –ий;

• ий – після твердого приголосного;

• ій – після м’якого приголосного;

• ая, -яя- через –а, -я;

• ое, -ее - е, -є:

Становий хребет, Великий Устюг, Оленій острів, Лиха,Нижня Тунгуска, Чусова, Благородне, Балоге, Майське, Покровське, Углове.

• російські назви з кінцевим –ово, -ево та -ино предаються через –ово,

-єво та –іно (-їно), після шиплячих –ино: Внуково, Орєхово-Зуєво,Бородіно, Мар’їно, Пушкіно, Єгоришино, Рощино.

• прикметникові закінчення географічних назв -ые, -ие передаються через і : Нові Ключі, Набережні Човни, Чисті Пруди.

• прикметникові закінчення, що входять до складу слов’янських географічних назв, передаються українськими: Банська, Бистриця, Нові Замки, Стальова Воля, Чеський Крушльов.

2. Апостроф.

Апостроф пишеться в географічних назвах після зубних, задньозубних і р, а також після префіксів, що закінчуються приголосними перед я, ю, є, ї: В’язники, Дем’янівськ, Прокоп’євськ, П’ятигорськ, Ак’яр, Гур’єів, перед –йо апостроф не пишеться: Муравйово.

3. Правопис знак пом’якшення (-ь).

• знак пом’якшенння (ь) пишеться в географічних назвах після м’яких приголосних д, т,с, ц, л,н перед я, ю,є,ї: Дьеп, Пхеньян,Сьєра-Леоне, Усолье.

• перед приголосним: Клязьма, , Лисьва, Львів.

• у кінці слова:Гомель,Нахічевань, Сімферополь, Тань-Шань.

• твердий кінцевий приголосний ц пом’якшується в усіх слов’янських географічних назвах всуфіксах –ець,-аць, -иця: Олонець, Іговенець, Череповець, Крагуєваць, Столаць, Дембаця, Ломниця, Резиця.

• суфікси географічних назв –ск, -це пре подається відповідно українськими суфіксами: Братськ, Брянськ, Курськ, Кузнецьк, Троїцьк.

IV. Відмінювання географічних назв.

1. Географічні назви з іменниковими закінченнями – українські і іншомовні - відмінюються як іменники І,ІІ і ІІІ відміни.

І відміна – Африка-Африки, Волга Волги – на Волзі; Лихвиця –Лихвиці, Лихвицею; Махачкала – Махачкали,у Махачкалі;Москва-Москви_Москвою;Одеса-Одеси, у Одесі; Шепетівка-Шепетівки, у Шепетівці.

ІІ відміна- Буг-Бугу, на Бузі(по Бугу);Владивосток-Владивостоку, у Владивостоці; Тайсин-Тайсина, Тайсином; Дубне –Дубна, Дубном, у Дубні; Токмак-Токмака, у Токмаці(у Токмаку).

ІІІ відміна – Бретань –Британі, Британню, у Британі; Керчь-Керчі, Керчю, у Керчі; Об-Обі, Об’ю, на Обі.

2. Географічні назви, що мають форму множини, відмінюються як відповідні загальні іменники: Березники-Березників,Березникам; Плиски-Плисок, Плисками, у Плисках; Ков’яги- Ков’яг, Ков’ягам, у Ков’ягах; Салонікам, у Салоніках; Чернівці-Чернивеців, Чернивцями, у Чернівцях.

3. Географічні назви з прикметниковими закінченнями відмінюються як звичайні прикметники: Борове-Борового, Боровому; Жуковський-Жуковського, у Жуковському; Лазова-Лазової; Рівне-Рівного, у Рівному.

4.Географічні назви, що складаються з прикметника та іменника чи навпаки, іменника та прикметника, відмінюються в обох частинах; Великий Устюг-Беликого Устюга, у Великому Устюзі;Голоа Прстань-Голої Пристані, Голою Пристанню; Кривий Ріг-Кривого Рогу, у Кривому Розі; Кам’янець Подільський- Кам’янця Подільського, Кам’янцем Подільським; Новгород-Вололинський- Новгорода-Вололинського, Новгородом-Вололинським.

5. Географічні назви, що складаються за двох іменників або іменника й прикметника і присвійного прикметника відмінюються лише в другій частині: Баден-Баден-Баден-Бадена, у Баден-Бадені;Орехово-Зуєво- Орехово-Зуєва, у Орехово-Зуєві, але Конча-Заспа-Кончі-Заспи, Кончою-Заспою; Пуща Водиця-Пущі-Водиці.

6. Географічні назви, що складаються з короткої форми прикметників, прийменника на та іменника, що вказує на місце розташування населеного пункту, відмінюється в першій частині: Ростов на Дону –Ростована Дону, Ростовом на Дону.

7. Не відмінюються географічні назви (переважно іншомовні), що закінчуються на -е (-є), -і(-ї), -о, -у (-ю): Туапсе. Улан-Уде,Тбілісі, Бордо, Глазго, Марокко. Так само не відмінюються й деякі назви на -а : Нікарагуа.