- •Правопис географічних назв і. Українські географічні назви
- •Іі. Географічні назви слов’янських та іншомовних країн
- •4. У словах Росія, російський, Білорусь, білоруський приголосний с не подвоюється. Ііі. Географічні назви з прикметниковими закінченнями.
- •IV. Відмінювання географічних назв.
- •V. Правопис складних і складених географічних назв.
- •Vі. Узгодження в географічних назвах.
- •Завдання та вправи для самоконтролю.
- •Запитання для самоконтролю.
- •Запитання для самоконтролю.
- •Запитання та завдання для самоконтролю.
- •Запитання та завдання для самоконтролю.
- •Запитання та завдання для самоконтролю.
- •1. Як у написанні українською мовою географічних назв передаються:
- •2. Наведіть п’ять прикладів. Які пояснюють написання цих літер в український мові.
- •Запитання та завдання для самоконтролю.
Правопис географічних назв і. Українські географічні назви
Українські географічні назви на письмі передаються відповідно до вимови за нормами українського правопису:
Верхьодніпровськ, Вінниця, Гребінка, Донецьк, Житомир, Запоріжжя, Здолбунів, Кам’янець-Подільські, Київ, Козятин, Кременчук, Сіверськодонецьк, Ірпінь.
У назвах українських міст треба розрізняти корінь - поль небагатьох словах грецького походження ( грец. polis- місто):
Маріуполь, Мелітополь, Нікополь, Севастополь, Сімферополь, Тирасполь.
І корінь –піль ( з укр. – поле) : Бориспіль, Крижопіль, Ольгопіль, Тернопіль.
Іі. Географічні назви слов’янських та іншомовних країн
Географічні назви слов’янських та іншомовних країн передаються в український мові відповідно до вимог практичної транскрипції.
Російська літера Е передається через е:
Бездна, Верхоянськ, Воронеж, Зеленодольск, Новочеркаськ, Туапсе, Ветлуга, Лена, Нева, Онега, Пенза, Терек, Шексна.
Між двома приголосними у середині слова. Але Е інколи передається через Є:
на початку слова: Євпаторія, Єйськ, Єлецьк, Єнісей, Єреван; а також після голосного й при роздільній вимові після приголосного: Єгор’євськ, Коягуєв, Посьєт.
після приголосних (крім шиплячих, р і ц) у сексі -ев , -еєв: море Лаптєвих, Лежнєво, але Плящеєво, Ржев, мис Рум’янцева.
коли російському Е основи відповідає українське Є: Белово, Бєлорецьк, Благовещєнск, Желєзноводск, Орехєхово-Зуєво.
але в географічних назвах, що мають у російський мові форму, спільних відповідною українською, то таке Е предається через І: Арабатська стрілка, Біла, оз. Біле, Біловезька Пуща, Вітка, Лісна, Піщане,Сінне, Сірий мис, Цілиноград. Це стосується і польського - іа: Біла Підляська, Білостюк.
2. Літера Ё передається :
через йо на початку і середині слова, коли вона означає - звукосполучення й+о:
на початку слова: Йолкино;
у середині слова: Соловйово.
через ьо у середині слова, коли вона означає сполучення м’якого приголосного з о : мис Дежьова, р. Оленьок, але : р. Березова, Орел.
через о під наголосом після ч, щ : Рогачово, Сичовка, Щокіно.
Літера Э передається українською літерою е на початку слова: Естонія, Ельбрус, Ельба.
Російська літера И передається через і або ї :
через і в основі географічних назв, зокрема на їх початку, а також у кінці:Батумі, Бородіно, Вітебськ,Ігарка, Іжевськ, Іркутськ, Кінешма, Поті, Сочі,Сухумі, Челябінськ, Двіна, оз. Ільмень, Індигірка, Іртиш, оз. Селігер.
через ї після голосного й при роздільній вимові після приголосного: Зілаїр, Кутаїсі, Троїцьк, Анальївіно, Марьїно.
через и після ж,ч, ц, ш перед приголосними:Жигалово, Жиздра, Жила коса; Ачизьк, Нальчик, Чирчик, Єгоршино,Ушим, Камишин, Тушино, Щигри, Цимляжська.
через и у географічних назвах, утворених від людських імен, спільних для української і російської мов: Гаврилово, Данилово, Димитров, Михайлівське; але:Ніколаєвськ–на-Амурі, тобто від імен, які в українській мові мають форму, виразно відмінну від форми цього ж імені, вживаної в російській мові.
через и у географічних назвах, утворених від загальних назв імен спільних за походженням для української й російської мов, та суфіксів ин, инськ:Березина, Гусине Озеро, Дуцднинка, Жабинка , Карпинськ, Правдинськ.
через и у коренях географічних назв, якщо ці корені спільні для української і російської мов: Виноградово, Кисловодськ, Клин, Кричев, Курильські острови, Липецьк, Тихославль, Тихвін, Тихорецьк.
через и у складних географічних назвах, де и виступає у функції сполучного звука: Владивосток, П’ятигорськ, Семипалатинськ.
через и у префіксі при: Примор’я, Прикумськ, Приволжжя.
через и у суфіксах -ик, -ич, -иц,-ищ: Кожельнич, Зимиовники, Тупик, Боровичі,Осиповичі, Углич, Бронищі, Гливиці, Митищі, Ртищеао.
через и у закінченні географічних назв уживаних у формі множини , якщо в російській мові тверда основа: Березники, Валуйки. Горки, але Жигулі (м’яка основа).
через и у словах: Сибир, Симбирськ, і походженнях від них Новосибірськ.
3. Російська літера ы передається в українській мові через и: Викса, Витерга, Іртиш, Сизрань, Сиктивкар,Чебоксари, Шахти.