Укр. мова / профСПРЯМ / Оновлений посібник / Матулевська Н.П.Microsoft Word

Скорочення, вживані у професійному і діловому мовлені

Українська мова, як і кожна світова мова, постійно збагачується за рахунок запозичень і утворення нових слів на основі вже засвоєних. Розрізняють такі способи словотворення: морфологічний, морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний, лексико-семантичний.

Основним способом збагачення словникового запасу української мови є морфологічний. Він включає афіксацію, безафіксний спосіб, осново – і словоскладання, абревіацію.

Абревіація (лат. abbrevio- скорочую) – утворення нових слів від усічених основ або початкових літер. Залежно від способу утворення розрізняють такі типи абревіатур:

1. Сполучення усічених основ кількох слів: райвиконком (районний виконавчий комітет), Донбас (Донецький басейн).

2. Поєднання усіченої основи (або основ) з цілим словом: Донвугілля (Донецьке вугілля), облдержавтоінспекція (обласна державна автоінспекція).

3. Сполучення усічених основ з початковими літерами: ДонНТУ (Донецький національний технічний університете), НДІколірмет (науково-дослідний інститут кольорових металів), райвно (районний відділ народної освіти).

4. Сполучення усіченої частини основи з формою родового відмінка другого слова: завкафедри (завідувач кафедри), комроти (командир роти).

5. Поєднання початкової частини слова з початковою і кінцевою частиною другого слова (так звані телескопічні абревіатури): есмінець (ескадрений міноносець), мерон (малоеластичний (капрон).

6. Іниціальний тип – утворення нових слів з початкових букв або звуків, в якому розрізняють:

а) буквені абревіатури, утворені з назв початкових букв слів: (КНДР [каендеер] Корейська Народно-Демократична Республіка); АТС (автоматична телефонна станція).

б) абревіатури, що складаються з початкових звуків слів вихідного словосполучення і читаються як звичайне слово: РАГС (реєстрація актів громадянського стану), НЕП (нова економічна політика), ЯК – 40 (назва літак поєднання частини прізвища конструктора з цифрами,

в) буквено-звукові: ЦСКА (центральний спортивний клуб армії) – дві перші літери читаються як назви букв, а дві останні – як звуки.

Абревіатури використовуються тільки для творення іменників і об’єднуються у великі тематичні групи назв:

• країн (КНР – Китайська Народна Республіка),

• партій (УНП – Українська народна партія),

• міжнародних організацій (ООН – Організація Об’єднаних Націй, РЄ – Рада Європи),

• підприємств – Донколірмет (Донецькі кольорові метали),

• центральних органів виконавчої влади (СБУ – Служба безпеки України),

• машин і приладів (ЕОМ –електрообчислювальна машина), врубмашина, земснаряд, СУ -15 (Сухий –прізвище конструктора).

Вони стають твірними для багатьох похідних слів, серед яких переважають іменники – назви осіб (виконкомівець, метробудівець, фізкультурник) і відносні прикметники (домобудівний, харчо-блоковий, профкомівський). Окрім утворення із власне українських слів абревіатури активно поповнюються запозиченнями (алгол, кобол). Багато з них є термінами: байт, варикап, вариконд, бейсик.

В абревіатурах можуть бути представлені не всі слова, порядок їх дотримання може бути змінений: Держплан (Державний плановий комітет), шкіріміт (імітація шкіри) БАГІ (багатостороннє агентство з питань гарантій інвестицій).

Короткий практичний словник абревіатур та сполучень української мови (Краків, 1977), автори: Зінкевич –Томанек Б., Григор’єв О., Прихода Я. засвідчує, що деякі абревіатури існують у різних формах: Азійський банк розвитку – АБР, АзБР; Вільна академія пролетарської літератури ВАПЛІТЕ, ВАПліте, Вапліте; будівельне управління - БУ, будуправління.

Іноді одна й та сама абревіатура може означати різні поняття: ВО – виробниче об’єднання і військовий округ; УСС – українська студентська спілка, і українські січові стрільці.

Іноді кожну поєднану частину записують з великої літери. Так, назва українського літературного об’єднання БуБаБу розшифровується як бурлеск – балаган-буфонада; а інше літературне угруповання має назву ЛуГоСад за прізвищами фундаторів (Лучук, Гончар, Садловський).

Часто написанням складових частин з великої літери користуються банки для більшої наочності (ПромІнвестБудБанк).

Деякі абревіатури утворюються поєднанням кількох літер (найчастіше двох) одного слова і початкових літер інших твірних слів як уже згадуваний ІНДЗ, БТР( бронетранспортер)р, виш (і ВИШ вища школа).

Абревіатури функціонують як самостійні слова, тобто є лексичними скороченнями.

Крім них у мові вживаються скорочення, які слід розшифровувати і читати повністю. Вони скорочуються лише на письмі. Це графічні скорочення.

Розрізняють декілька типів графічних скорочень:

1. Крапкові, тобто на місці скорочення ставиться крапка: м. (місто), див. (дивись) та інші.

2. Дефісні: вид-во (видавництво), р-н (район).

3. Дробові, що пишуться через скісну лінію: а/с (абонентська скринька), в/ч військова частина).

4. Курсивні – на позначення фізичних, метричних величин, валют лише після цифрових назв: 2хв, 47 кг, 400 грн (крапка не ставиться).

5. Комбіновані: 340 мм/рт.ст., підв.-зах.

6. Скорочення у множині записують подвійною першою буквою : рр. – (роки), тт. –( томи).

У науковому і діловому спілкуванні використовуються як лексичні, так і графічні скорочення різних типів для дотримання лаконізму висловлювання. У документах припускається вживання лише загальнонормативних графічних скорочень, зафіксованих у державних стандартах та словниках.

Але не можна перевантажувати текст скороченнями.

Наприклад: Через недотримання ПІБ інженером Петровим О.А. на півд.-схід. ділянці БУ сталася НП. (Через недотримання правил техніки безпеки інженером Петровим О.А. на південно-східній ділянці будівельного управління сталася надзвичайна пригода).

Скорочення, які вживаються у наукових статтях, підручниках, дисертаціях, мають бути подані у словнику скорочень після наукової розвідки.

Вживаючи скорочення в науковому і діловому мовленні, слід дотримуватися певних правил:

1. Необхідно слідкувати за тим, щоб не затемнювалось безпосереднє значення скоро чуваного слова. Наприклад, експериментальний слід скорочувати до експертим., оскільки експер. можна розшифрувати як експертний, технологічний – до технол., оскільки тех. можна розшифрувати як технічний.

2. Неприпустиме в одному тексті однакове скорочення для двох різних за значенням слів. Наприклад, техн.. для технічний, технологічний, УСС – і українська спілка студентів, і українські січові стрільці.

3. Під час скорочення ураховуються відмінкові закінчення однини та множини: р- нів (районів), Донбасу, вид-ва (видавництва), есмінці.

4. Якщо відсіченій частині передує літера [й], голосний або апостроф, то слід зберігати наступний за ним приголосний. Наприклад, камійний- камін., червоний – червон., слов’янський - слов’ян. тощо.

5. Якщо відсіченій частині передує м’який знак, то скорочувати треба на приголосний, що стоїть перед ним. Наприклад, мистецький –мистець, заводський – завод.

6. Не можна скорочувати псевдоніми і подвійні прізвища:

не Л. Українка, а Леся Українка,

не П. Мирний , а Панас Мирний,

не Т.-Барановський, а Туган-Барановський,

не К.-Карий, а Карпенко-Карий.

7. Імена та імена по батькові можна скорочувати лише до ініціалів:

не Мих. Серг. Грушевський, М.С. Грушевський,

(як виняток – з однаковими прізвищами:

Гр. Тютюнник – Григір Тютюнник, оскільки є Григорій Тютюнник).

Контрольні запитання:

1. До якого способу словотворення належить абревіація?

2. Які типи утворення абревіатур розрізняють?

3. В які тематичні групи назв можна об’єднати абревіатури?

4. Чим графічні скорочення відрізняються від лексичних?

5. Які типи графічних скорочень виділяють?

6. Які існують правила вживання лексичних і графічних скорочень в наукових і ділових текстах?

7. Яких правил слід дотримуватися, вживаючи скорочення в науковому і діловому мовленні?