Правопис прізвищ, імен та імен по батькові.
Правопис і відмінювання українських прізвищ
Прізвище - це родове найменування особи, яке отримують при народженні(одруженні) і передають у спадок. Українські прізвища рекомендовано писати за правилами орфографії, які прийнято для загальних назв імен, оскільки прізвища переважно походять від них.
Прізвища іменникового типу відмінюються за зразком іменників відповідної групи.
|
І відміна | ||||
|
Відмінки |
Тверда група |
М'яка група |
Мішана група | |
|
Н. |
Нехода |
Головня |
Гамалія |
Меша |
|
Р. |
Неходи |
Головні |
Гамалії |
Меті |
|
д. |
Неході |
Головні |
Гамалії |
Меті |
|
3. |
Неходу |
Головню |
Гамалію |
Мешу |
|
Ор. |
Неходою |
Головнею |
Гамалією |
Мету |
|
м. |
(на) Неході |
...Головні |
...Гамалії |
...Меті |
Примітка. Прізвища типу Гайдученя, Зубеня, Сергієня, що походять від іменників IV відміни гайдученя, зубеня, разом із зміною наголосу втратили при відмінюванні суфікс -ат- (-ят-) і відмінюються за ти пом іменників І відміни: Гайдучені, Зубеню, Сергієнею.
II відміна
|
Відмінки |
Тверда група |
М'яка фу на | ||
|
Н |
Коваленко |
Кочур |
Горобець |
Гайдай |
|
Р. |
Коваленка |
Кочура |
Горобця |
Гайдая |
|
д |
Коваленкові |
Кочурові |
Горобцеві |
Гайдаєві |
|
|
Коваленку |
Кочуру |
Горобцю |
Гайдаю |
|
3. |
Коваленка |
Кочура |
Горобця |
Гайдая |
|
Ор. |
Коваленком |
Кочуром |
Горобцем |
Гойдаєм |
|
м. |
(на) Коваленкові .. .Кочурові |
...Горобцеві |
...Гайдаєві | |
|
|
Коваленку |
Кочуру |
Горобцю |
Гайдаю |
II відміна
|
Відмінки |
М'яка група |
Мішана група | |||
|
Н. |
Токар |
Пільо |
Кардаш |
Маляр |
Маляр |
|
Р. |
Токаря |
Піля |
Кардаша |
Маляра |
Маляра |
|
д. |
Токареві |
Пілеві |
Кардашеві |
Маляреві |
Молярові |
|
|
Токарю |
Шлю |
Кардашу |
Маляру |
Маляру |
|
3. |
Токаря |
Піля |
Кардаша |
Маляра |
Маляра |
|
Ор. |
Токарем |
Шлем |
Кардашем |
Моляром |
Малярем |
|
м. |
(на) Токареві |
...Пілеві |
...Кардашеві |
...Маляреві |
..Молярові |
|
|
...Токарю |
...Шлю |
...Кардашу |
...Маляру |
...Маляру |
|
|
|
...Пілі |
|
|
|
Примітки:
Прізвища, що закінчуються на -р, належать до твердої, м'якої та мішаної груп. За типом твердої групи відмінюються всі прізвища, крім тих, що мають у своєму складі -ар (-яр): Втор, Кушнір, Снігур, Сокур, Спектор, Тур та под.
До м'якої групи належить частина прізвищ із суфіксом -ар: Бондар, Кобзар, Крамар, Пушкар, Свічкар та под.
До мішаної групи — прізвища із суфіксом -яр: Дігтяр, Золяр, Козяр та под., але прізвища Гайдар, Гончар відмінюються за типом твердої, а не мішаної групи (хоча гончар — гончаря, гончареві).
3а типом II відміни змінюються чоловічі прізвища на зразок Піч, Рись, Розкіш — Пічєм, Рйсєм, Розкошем, хоч утворені вони від іменників жіночого роду III відміни.
На відміну від однозвучних загальних назв, що мають у Р. відмінку однини закінчення -у (-ю), прізвища в цьому відмінку закінчуються на -а (-я): Борщ — Борща, Гай — Гая, Грім — Грона, Сніг — Сніга, Холод — Холода. До іменникових, а не прикметникових прізвищ належать прізвища із суфіксом -ин, що означали національну приналежність: Волошин, Грузин, Литвин, Русин, Сербин, Турчин. Ор. відмінок однини в чоловічих прізвищах цього типу має закінчення -ом (а не -им): Волошином, Грузином, Литвином та ін.
Прізвища прикметникового походження мають закінчення прикметників чоловічого чи жіночого роду відповідної групи — твердої або м'якої.
|
н. |
Ковалевський |
Ковалевська |
|
Тйшин |
|
р. |
Ковалевського |
Ковалевської |
|
Тйшина |
|
д. |
Ковалевському |
Ковалевській |
|
Тйшину |
|
|
Ковалевського |
Ковалевську |
|
Тйшина |
|
о. |
Ковалевськгш |
Ковсиїевською |
|
Тйшиним |
|
м. |
(на) Ковалевському |
... Ковалевській |
|
... Тйшинові |
|
|
|
|
|
Тйшині, Тйшину |
|
н. |
Городній |
Городня |
Ільїн |
Ільїна |
|
р. |
Городнього |
Городньої |
Ільїна |
Ільїної |
|
д. |
Городньому |
Городній |
Ільїну |
Ільїнгй |
|
3. |
Городнього |
Городню |
Ільїна |
Ільїну |
|
о. |
Городнім |
Городньою |
Ільїнйм |
Ільїною |
|
м. |
(на) Городньому |
... Городній |
..Ільтові |
...Ільїнгй |
|
|
|
|
|
Ільїнг, Ільїну |
Прізвища, що походять від нечленних (коротких) форм якісних та відносних прикметників (Буй, Глух, Куц, Мдлод), нечленних форм дієприкметників (Бажан, Кохан, Продай, Рубан), утратили граматичні ознаки першооснови й відмінюються як іменники твердої, м'якої або мішаної групи II відміни: Жуй, Пух, Коць, Молот, Таран.
|
н. |
Куц |
Буй |
Глух |
|
р. |
Куца |
Буя |
Глуха |
|
д. |
Куцові |
Буєві |
Глухові |
|
|
Куцу |
Бую |
Глуху |
|
3. |
Куца |
Буя |
Глуха |
|
о. |
Куцом |
Буєм |
Глухом |
|
м. |
(при) Куцові |
... Буєв |
...Глухові |
|
|
(на) Куцу |
... Бую |
...Глуху |
|
|
(на) Куці |
...Бу |
...Глухі |
Прізвища, що мають форму присвійних прикметників із суфіксами -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин (-їн): Кирчів, Гурєїв, Зеров, Лечєв, Беєв, Домчин, Ільїн та прізвища на -ишин (-їшин): Гнатишин, Андріїшин відмінюються за зразками:
|
н. |
Кирчів |
|
Гуреїв |
Зеров |
|
р. |
Кирчева(-іва) |
|
Гуреєва |
Зерова |
|
д. |
Кирчеву(-іву) |
|
Гуреєву |
Зерову |
|
3. |
Кирчева(-іва) |
|
Гуреєва |
Зерова |
|
о. |
Кирчевим(-івим) |
|
Гуреєвим |
Зеровим |
|
м. |
(на)Кирчеву(-іві) |
|
...Гуреєву |
... Зерову |
|
н. |
Лечев |
Баєв |
Домчин |
Андріїшин |
|
Р. |
Лечева |
Баєва |
Домчина |
Андріїшина |
|
д. |
Лечеву |
Баєву |
Домчинові |
Андріїшинові |
|
|
|
|
Домчину |
Андріїшину |
|
3. |
Лечева |
Баєва |
Домчина |
Андріїшина |
|
о. |
Лечевим |
Баєвим |
Домчиним |
Андріїшиним |
|
м. |
(на) Лечеву |
... Баєву |
.. Домчинові |
..Андріїшинові |
|
|
|
|
.. Домчині |
..Андріїшині |
|
|
|
|
.. Домчину |
..Андріїшину |
Примітки:
У приізвищах на -ів звук і черегується у відкритому складі з о тільки після твердих приголосних (Степанів — Степанову, бо Степан; Якимів — Якимовим, бо Яким), і з е тільки після м'яких та шиплячих приголосних (Іванців — Іванцева, бо Івапець, Лукашів — Лукашевим, бо Лукаш).
Нормативним є також відмінювання прізвищ на -ів, -їв за таким зразком: Михайлів — Михайліву, Луків — Луківом, Стеців — Стеціва та под. (що зумовлено традицією різних територій, а не фонетичними правилами). Форми множини утворюються тільки на позначення родини (з особливостями форм Р. відмінка): Голоблі — Голоблів, Паляниці — Паляшщів.
Складні випадки написання та відмінювання українських прізвищ
Деякі прізвища функціонують як юридично-правові одиниці у своїх орфографічних та фонетичних варіантах, які передаються за традицією вживання як різні за джерелом походження:
Бондарук — Боднарук Герасименко — Гарасименко Гнатепко — Ігнатєнко Задорожний — Задорожній Колесиш — Колісник Олексієнко — Алєксієнко Панасенко — Опанасенко
Петльований — Питлюваний Чебурко — Чепурко та ін. Нормативним є написання прізвищ на -иченко: Калиниченко, Михайличенко, Мірошниченко, Павличенко, Різниченко, Удовиченко та под. (хоча Ісіченко).
Не подвоюються приголосні у прізвищах: Кириленко, Комісар, Комісаренко, Поліський, Савенко, Філіпенко, Черкаський. и пишеться:
а) у переважній більшості після к: Кизя, Кикоть, Кищук, Кизим;
б) у суфіксах -их(а): Зубиха, Костиха, Павлиха; -инськ(ий), -ицьк(ий):
Карпинський, Микулинський, Мотовицький, Петрицький.
і пишеться в суфіксі -ій під наголосом: Бабій, Багрій, Журбій, Завалій, Мокрій, Яцій.
У практиці написання складних прізвищ традиційно значні частина форм уживається без закономірного переходу о в і і закритому складі: Біловол, Довгонос, Лисогор, Чорновол.
Але існує тип прізвищ, де голосні о, е при відмінюванн чергуються в закритому складі з і: Біловіл — Біловола, Кривоніс — Кривоносу, Сивокінь — на Сивоконі, Чорновіл -Чорноволу.
Голосні о, е чергуються з нульовим звуком (випадають) Бурячок — Бурячка, Вітер — Вітра, Кравець — Кравця, Майстер — Майстра.
У прізвищах Жнець, Швець, Чернець при відмінюванні теж відбувається випадання е: Жнеця, Швецю (хоча жнець — женця, швець — шевцю), Чернецем (хоча чернець — ченцем).
Відбувається чергування голосних за загальними правилами: Кіт — Кота, Корінь — Кореневі, Никін — Никона, Чечіль — Чечеля.
Однак не відбувається чергування у прізвищах: Кисіль — Кисіля, Куліш — Кулішеві, Лакіш — Лакішем, Свистіль — Свистіля, Чіп — Чіпом, що зумовлене бажанням відокремити прізвище від подібного слова, тобто традиційною практикою вживання або потребою збереження ідентичності основи.
Відмінюються обидві частини складних прізвищ, якщо перша частина може бути самостійним прізвищем: Квітка-, Гулак-, Карпенко-, Мамин-, Нечуй- та ін. Не відмінюються: Бонч-, Дольд-, Кос-, Кара- і под. Паралельні форми існують і відповідно відмінюються:
|
Тверда група |
М'яка група |
|
Задорожний—Задорджного Зарудний —Зарудного Городний - Породного |
Задорожній - Задорджнього Зарудній - Заруднього Городній - Городнього |
До невідмінюваних належать поодинокі чоловічі прізвища, наприклад: Зене, Леле, Півторадні, Дожі та под..
Кл. відмінок прізвищ має два нормативні варіанти: Бей! Бею! Негода! Негодо! Коваленко! Коваленку! Сухомлйн! Сухомлине!
Не відмінюються жіночі прізвища на -л - й, -ко, -енко, -ло, та на приголосні (голосові прізвища відмінюютсь): Чурай Маріх - Чурая Івана, Валько Лариси - Валька Петра, Покотило Ганни - Покотила Сергія, Шкляр Ірини - Шкляра Олексія, Тарасенко Віри -Тарасенка Володимира.
Правопис імен
Подвоєння приголосних в іменах див. тему «Подвоєння приголосних». Не подвоюються приголосні в іменах: Агрипйна, Інеса, Інокентій, Іполйт, Кирило, Сава, Сара та ін.
Не пишеться знак м'якшення після м'яких приголосних перед я, ю в іменах: Омелян, Тетяна, Уляна, але Люсьєна, Жульєн.
Не пишеться апостроф, коли я, ю означають а, у в сполученні з пом'якшеним приголосним, наприклад: Зорян, Катря — Катрю.
Іменникову систему закінчень мають імена та імена по батькові чоловічого й жіночого родів (див. додаток 6).