■ мш новий відтінок значення. Слова халупа, хижа Ш велику убогу житлову будівлю, злиденну хату, тому Німого вони відрізняються відтінками у лексичному І і нмн ому контексті слово халупа може вживатись для і танення мовця до названого помешкання, давати у Ті іких випадках воно відрізняється від слова хата « шоарішенням. Слово хороми називає великий розкіш-

■■> 1аким чином, від стилістично нейтрального слова

ці підмінне новим відтінком лексичного значення. В їм 11 кеті це слово може вживатись і як емоційно забар-МОііім. підкреслюючи розкішність звичайного помеш-«•і нмаючись з іронією, його бідність. Словом палац •< пишний будинок, призначений під житло для багатих

«і н >н і мів одного синонімічного ряду наявні слова, що іаглльновживаної лексики, і слова, вживання яких і Псиними стилями літературної мови чи однією з груп іродної мови. Так, у синонімічному ряду красивий, гар-

>ші, вродливий, симпатичний, миловидний, хорошень-Ш, гарнесенький усі слова, крім файний, належать до ч шрвленої лексики, слово файний — до діалектної. мімічного ряду разом з окремими словами входять і фра-

Иислови. Напр., до синонімічного ряду говорити — ка-

• названих, належатимуть слова балакати, шепотіти,

• парнякати, патякати, базікати ... і фразеологізми іти. правити теревені, точити ляси.

иішічпого ряду входять слова як різнокореневі, так і Красивий, гарний, хороший — гарненький, гарне-чміроший, хорошенький, прегарний. ІІЧН1 слова утворюють кілька синонімічних рядів за­мни, скільки значень кожне з них має. Так, до слова

дібрати такі синонімічні ряди: і V іначенні: значний своїми розмірами) — величезний, а, . і. антський, грандіозний, колосальний;

Наприклад, до синонімічного ряду слова ходити належить

понятійний синонім поспішати (називає прискорений рух) та пннятійно-стилістичні походжати, ступати (називають поваж­ний, урочистий рух), чвалати (передає рух, утруднений різними Обставинами), простувати (упевнений рух у визначеному на­прямі).

Абсолютними синонімами є слова, що відрізняються ли-

Є звучанням, абсолютно однакові за значенням, позбавлені екс-

пресивно-емоційних відтінків, напр.: буква, літера, графема; Суспільний, соціальний; голкіпер, воротар; спектакль, вистава. За характером вживання розрізняють вільні (постійні, за-

п.новживані) і контекстуальні синоніми. Вільними

акі слова, синонімічні зв'язки між якими проявляються неза-

:но від контексту, оскільки значення їх усталене, пов'язане з

лексичною системою мови в цілому. Такими є, напр., керувати, правити, управляти; радісно, весело; спокійний, врівноважений, ччтриманий та ін.

Контекстуальними синонімами є слова, які зближуються • і шаченням лише в певному контексті і в ньому виступають сино­німами, поза ним вони є словами з абсолютно різним значенням. ІІпіір., у розповіді про Т. Г. Шевченка синонімами стають слова Пост, Кобзар, великий письменник, основоположник нової укра­їнської літератури, основоположник української літературної \ю«и, поет-демократ, співець України, співець трудового люду. Прикметник сивий у певному контексті виступає синонімом до Олова старий (чоловік старий, сивий), але це слово не може бути динонімом до старий у вислові старий будинок; лише у поетич­ному мовленні вживають: місто старе, сиве, древнє.

Синоніми забезпечують можливість найточнішого висловлю-інііііія думки, оцінки певного явища, дають змогу уникнути по-»ц>рсння спідьнокореневих або тих самих слів, досягти образності

ІИСЛОВу.

М. Т. Рильський, видатний майстер слова, відзначав: "Синоніми п основній своїй масі — це слова з майже однаковим значенням.

Різні змістові нюанси, різні емоційні забарвлення ... завше позна чають ті чи інші синоніми. Письменник (очевидно, і кожен мовець, особливо вчитель. — Н. Ш.) раз у раз повинен відчувати, де треба сказати, що людина тремтить, дрижить, трясеться, труситься — це значить, окреслити, властиво, одне й те саме явище, але у викори­станні того чи іншого з даного ряду слів таїться характеристика людини, про яку йде мова, і відношення до неї того, хто говорить"¹.

Синонімічне багатство кожної мови систематизується і закрі­плюється у синонімічних словниках. У таких словниках значення слів не пояснюється, слова групуються у синонімічні ряди, реєстр яких здійснюється за стрижневим словом ряду. В українському мо­вознавстві було чимало спроб укладання синонімічного словника, і лише праця П. М. Деркача "Короткий словник синонімів укра­їнської мови" вийшла окремим цілісним виданням у 1960 р. (перевиданий фотодруком у 1993 р.). У ньому подано 4279 сино­німічних рядів. У 1995 р. українсько-канадським спільним під­приємством "Кобза" в Україні видано "Практичний словник си­нонімів української мови" Святослава Караванського, в якому близько 15 000 синонімічних рядів.

Словник синонімів корисний для кожного, хто прагне оволо­діти всіма багатствами рідної мови, хто дбає про її точність, ви­разність, образність.

Своєрідними синонімами є так звані евфемізми (гр. еи добре, рпеті — говорю) — слова і словосполучення, які вжива­ються з метою уникнення слів з грубим чи непристойним змістом або з неприємним за певних умов забарвленням. Напр., вживають слово нечистий замість чорт, людина поважного (солідного) віку чи літня людина, людина у літах замість стара людина, говорити неправду замість брехати та ін.

У .сучасному світі евфемізми з'являються з метою зберегти державну чи військову таємницю. Тому назви військових частий

Рильський М. Т. Передмова до "Матеріалів синонімічного словника української мови" А. Багмута // Вітчизна. — 1959. № 2. — С. 217. .

Колись давним-давно (не за нашої пам'яті, ще за царя Гороха, ще як земля була тонка), мабуть (видно, певно, напевне, либонь, можливо, може), ще й батьків і дідів наших не було на (світі,

ланеті, землі), (жив, проживав, мешкав) собі (убогий, бідний, не-

іасний, злиденний) чоловік із жінкою, а в них був (один, єдиний)

син, та й так (-ий, -е) (ледар, ледащо, ледацюга, лінивець, неро­ба, лежень, дармоїд) той одинчик, що (лишенько, біда, горе, лихо,

оренько)! Нічого не робить — і за (холодну, студену, крижану)

оду не (візьметься, зачепиться, доторкнеться), а все (тільки, лиш,

лише, лишень) на печі сидить та просцем (пересипається, грається, гуляється, забавляється). Ніколи й не злазить. Як (дадуть, подадуть)

їсти, їстоньки), то (їсть, жере, лопає, рубає, уплітає), а не (дадуть,

одадуть), то й так (обходиться, перебивається).

(Батько й мати, предки) (журяться, сумують, печаляться): ; — Що нам з тобою, (сину, синочку, дитино, дитинко, ледацюго,

ледарю, світе ясний, сонечко), (робити, діяти, чинити), що ні до чого (недотепний, нездатний)? Чужі (діти, чада) своїм (батькам, предкам) у (поміч, допомогу) стають, а ти (тільки, лиш, лише, ли­шень) (даром, дурно, даремно, безкорисно) хліб (їси, переводиш, топчеш, лопаєш, уплітаєш, рубаєш)!

Так йому не до того: сидить та просцем (пересипається, гра-ься, гуляється, забавляється).

(Народна творчість)

Вправа 91. Записати синонімічні ряди, розмістивши синоніми так,

щоб кожний наступний ілюстрував збільшений вияв позначуваного. Із Синонімами одного ряду скласти речення.

Гордитися, приндитися, чванитися, пишатися, пиндючитися; чистосердечний, щирий, відвертий, прямий, безпосередній, щиро­сердний; темніти, вечоріти, сутеніти, смеркатись; гонористий, гор­довитий, зарозумілий, пихатий, бундючний; дорога, тракт, ав­тострада, шосе, проспект, шлях; кволий, недолугий, слабосилий, миршавий, немічний, безсилий; труд, робота, праця; керівник, голова, глава, розпорядник, керуючий справами.

Вправа 92. Дібрати синоніми до слів, відзначити, що об'єднуг і ні няє синоніми одного синонімічного ряду. Чи завжди вони є СИНОНІМ

Спокій, ліс, дбати, боятися, хвилюватися, минати, прим мін знаменитий, обережний, холодно, гарно, власний, мова 11

тепер, доповідач, рахувати, лікувати, дочка Прометея, Не нн Каменяр.

Вправа 93. Визначити, чи є синонімами слова поданих фуі лежить в основі семантики їх? Що відмінне між словами кожної 11• у

Перерва, канікули, антракт, тайм-аут; сеанс, сет, тайм, и» період, партія; перукар, цирюльник; кінець, фінал, фініш сні

вступ, передмова, увертюра; картуз, кашкет, кепі, кепка, (>р

капелюх; пальто, манто, макінтош.

Вправа 94. Прочитати вірш, виписати з нього синоніми, об'сдіш

у синонімічні ряди; визначити групу синонімів за вживанням, роль

тексті.

Колискова

Спи, засни, моя дитино, Спи, моє маля, Ніч іде в гаї, долини, Трави нахиля.

Хай тобі ця ніч насниться,

Що в огнях сія.

Будеш завтра в світ дивиться,

Зіронько моя! Перша ніч твоя почата В співах солов'я, Дай же мамі рученята, Зіронько моя.

Усміхнись до мене, сину,

І зрадію я,

Не хвилину і не днину — Я навік твоя.

§ 25. Антоніми

її ми (від гр. аші — проти, опута — ім'я) — це слова

И ¹ і ним значенням.

тмімічіїими відношеннями поєднуються слова на ґрунті ■ і • емантики, що лежить в основі їх, напр.: назва суспільно-И) ( мир війна); назва якостей, властивостей за певною Р фізичного чи психічного стану (здоровий — хворий, | Ний пригнічений, веселий — сумний); внутрішніх чи зов-

I іастивостей (уважний — байдужий, ласкавий — грубий, чи м 'який, красивий — поганий), назва часових, про-ін ч понять (далеко — близько, вгорі — внизу); назви дій,

[доводити — спростовувати, співати — плакати, весе-і. сумувати) і т.п.

і ми їм ічні відношення виявляються між двома словами. ІО оаі атозначних слів добираються кілька антонімів — у н мічність виявляється між окремими значеннями, напр.:

► нападати; -* звинувачувати.

малий (будинок);

незначний (внесок); захищати

невідомий (артист);

ш<ии

Слова-антоніми належать до однієї частини мови. Антонімами є іменники (правда — брехня, світло — тьма, слава — ганьба), прикметники (корисний — шкідливий, закономірний — випадко вий), прислівники (високо — низько, вперед — назад, по-новому по-старому), дієслова (забороняти — дозволяти, турбувати заспокоювати), а також прийменники, що виражають антонімічні відношення тільки у поєднанні з іменниками чи словами, вжити­ми у значенні їх: на столі — під столом, за столом — перед столом, над хмарами — під хмарами.

Переважна більшість антонімів є словами різнокореневими, тобто протилежне значення їх міститься у семантиці слова. Але протилежне значення може бути виражене і за допомогою пре­фікса, що утворює нове слово: доля — недоля, заплітати розплітати (косу), наземний — підземний (транспорт). Протилежного значення можуть надавати словам і суфікси: височенький — височенний, носик — носище.

За сферою вживання серед антонімів переважають загалі» н о м о в н і — такі, протилежне значення яких міститься у лексич­ному значенні слів (мало — багато, усе — ніщо, кожен — жоден, ніде — повсюди, красиво — погано). Є контекстуальні антоніми — слова, які набувають протилежного значення тільки у певному контексті на основі вживання слів у переносному зна­ченні, напр.: Мати в 'яне, дочка червоніє (Т. Ш.) — у прямому зна­ченні слів червоніти, в'янути протилежність відсутня. У тексті: в 'яне (мати) — поступово втрачає фізичну силу, марніє, слабне; червоніє (дочка) — набуває сили, здоров'я, розквітає. Аналогічно: В мужика землянка вогка, в пана хата на помості (Л. Укр.) кілька пар контекстуальних антонімів: землянка — хата, в мужи­ка — в пана (у прямому значенні взагалі не вступають в антоні­мічні відношення, оскільки є словами з конкретним значенням), вогка — на помості.

Антоніми вживаються для вираження контрастів, протилеж ностей, для виявлення внутрішніх суперечностей явищ, для ха­рактеристики їх шляхом порівняння за протилежними ознаками. На вживанні антонімів будуються такі зображальні художні при-

тобі одважний лицар, нам його згадать до речі, він робив походи довгі — від порога та до печі (3 те. Лесі Українки).

і Вправа 98. Виписати антоніми з поданих прислів'їв, визначити осно­ву антонімії та спосіб вираження антонімів, мету вживання їх. Відзна­чити загальномовні та контекстуальні антоніми. Дібрати й записати інші Прислів'я з антонімами.

І 1. Маленька праця краща за велике безділля. 2. Вчення в щасті украшає, а в нещасті потішає. 3. Краще чесно, ніж безчесно. 4. Чор­ний мак, та смачний, а біла редька, та гірка. 5. Чим нива чорніша, І'им хлібець біліший. 6. Колос повний до землі гнеться, а пустий догори пнеться. 7. Тупий серп гірше гострого руку ріже. 8. Навес­ні цебер води — ложка болота, а восени ложка води — цебер бо­лота. 9. З добрим поживеш — добро переймеш, а з лихим зійдеш-В— того й наберешся. 10. Брехня стоїть на одній нозі, а правда на двох. 11. Краще з розумним загубити, як із дурним знайти. 12. Кра­ще відвертий ворог, ніж зрадливий друг. 13. Коли замолоду немає розуму, не жди і на старість. 14. Вдень плющить, а вночі тріщить. 15. У липні на дворі пусто, зате на полі густо. 16. Хвали день уве­чері, а жінку рано. 17. Отець ио-батьківськи поб'є, но-батьківськи Й помилує. 18. З праці — радість, а з безділля — смуток. 19. Де щира праця — там густо, а де лінь — там пусто. 20. Без роботи день роком стає.

Вправа 99. До поданих слів дібрати слова з протилежним значенням, ми значити, яке значення покладене в основу антонімії, спосіб її виражен­ий, морфологічне вираження антонімів. З кількома антонімічними пара­ми скласти речення. Користуватися при виконанні "Словником антонімів" Л. М. Полюги.

Смачний, любий, делікатний, одноманітний, буденний, бояз­кий, оптимістичний, відвертий, всюди, мілко, важко, темно, да­

но, спочатку, несподівано, аналіз, альтруїст, добро, ствердження,

стота, спокій, різниця, віддаляти, захищати, опускати, навмання.