Вправа
100. Розкривши
значення поданих багатозначних слів
за допомогою тлумачного словника,
дібрати антоніми до кожного значення
Знаходити,
розширювати, відвертатися, залізати,
старий, щастя, щирий, зупиняти, боронити,
свіжий.
Вправа
101. Прочитати,
виписати слова, до яких можна дібрати
анто німи. Записавши антонімічні пари,
визначити основу протиставлення, групу
антоніма за характером уживання. Як би
змінився текст, якби у ньому замість
виписаних слів уживались дібрані
антоніми? Чи можливо таке взагалі?
Сиджу
під клунею, а дід на низу змагається з
сонцем — хто першим закінчить свої
денні турботи. Довга тінь од горба вже
обли зує його ліву ногу, а права ще
ступає по сонячній смужці. Гострі коса
аж висвистує — так не терпиться дідові
докосити останню ручку і, нарешті,
спочити. А тінь уже сягнула дідових
колін, по повзла на груди.
Я
підвівся з місця і став навшпиньки.
Іванку!
— доноситься до мене дідів голос. Він
стоїть уже по шию в тіні і жмутком сіна
витирає косу. — Чуєш, Іванку?
Ні,
не чую, — кричу, склавши долоні човником.
То
чого ж озиваєшся, ледащо? — голос у
діда лагідний, і я знаю, що він зовсім
не сердиться на мене. — Принеси кисет,
бо комарі з'їдять.
(В.
Симоненко)
Вправа
102. Пригадати,
й записати назви творів, збірок творів,
спектаклів, кінофільмів, що містять
антоніми, зробити аналіз антонімів.
З
р а з о к: "З вершин і низин" — збірка
І. Я. Франка. Антоніми вершин
— низин є
загальномовними, виражені іменниками,
в основі протиставлення — просторове
значення.
ІТЕРАТУРНОЇ
МОВИ З ПОГЛЯДУ ПОХОДЖЕННЯ її
З
погляду
походження вживану в сучасній українській
літе
рні
урній мові лексику поділяють на дві
групи — корінну украпи-1.ку
та іншомовну.
Корінна
українська лексика становить 90 % усього
словнико-інііо
складу.
До неї належать слова з періодів
індоєвропейського, Ціїільнослов'янського,
давньоруського та слова, які виникли
в період формування мови української
народності й української нації.
До
найдавніших належать засвоєння з
лексичного складу індоєвропейської
мовної
єдності.
Прикладом їх можуть бути слова мати,
син, сестра, брат, око, брова, вухо, ніс,
кров, лікоть, звір, вівця, їжак, журавель,
орел, оса, муха, м'ясо, Шишко, береза,
верба, ясен, осика, черемха, мох, полова,
сонце, мі-. щь, небо, день, вечір, весна,
вода, сніг, дім, колесо, жорна, іти, текти,
везти, стояти, орати, їсти, жити, знати,
вмерти, довгий, щчький, білий, світлий,
сивий, рудий.
Слова
індоєвропейського походження
зустрічаються в усіх або (чиї.шості
мов індоєвропейської сім'ї.
І
Іроцес розпаду індоєвропейської мовної
єдності викликав помну нових мовних
єдностей, однією з яких була слов'янська.
У період С
п
і л ь н о с л о в'я нської
мовної'
єдності
і
пиляються нові слова, що було зумовлено
змінами у матеріальному
та
духовному житті слов'ян. Приклади слів
спільнослов'ян-I
і.кого
походження: отець,
внук, сват, сваха, свояк, вітчим, мачуха,
тіло, чоло, губа, шия, гортань, палець,
сироїжка, сморж, печериця, кропива,
лобода, ягода, малина, ожина, ліщина,
долина, рілля, струмінь, буря, іскра,
вежа, кузня, обора, стайня, вікно, Щюква,
вила, полотно, пряжа, весло, шило, кросна,
сковорода, І
трава,
сало, пиріг, молодий, босий, високий,
той, наш, хто, слава, Шито. Слова
спільнослов'янського походження наявні
майже в усіх чи
більшості слов'янських мов.
§26. Склад лексики сучасної української
105