Розділ іі

Тема 1. Значення слова. Багатозначність слів. Семантичні групи лексики: омоніми, пароніми, синоніми, антоніми.

ЗАВДАННЯ 1. Прочитайте текст. Підготуйтеся до співбесіди за його інформацією.

Значення слова

Слово – це звук або комплекс звуків, що має певне значення і вживається в мовленні як самостійне ціле. Зовнішній бік слова – співвіднесеність, зв’язок з певними явищами дійсності. Без зовнішньої оболонки слово не може бути почуте, без внутрішнього наповнення воно буде незрозумілим. Звукова оболонка слова – форма, значення слова, його зміст. Відображення у слові будь-якого явища дійсності (предмета, якості, дії, стану) є його внутрішнім змістом, значенням або семантикою (від грецького semantikos – той, що позначає). Значення слова – це зв’язок, що історично склався у певному суспільстві між звучанням слова і тим відображенням предмета або явища, яке з’явилося і закріпилося у свідомості людини.

На основі значення відбувається поділ слів на самостійні (повнозначні) і несамостійні (службові): прийменники, сполучники, частки.

Службові слова не називають явищ дійсності, тобто не бувають здатними виконувати номінативну (називну) функцію: вони виражають стосунки між словами та словосполученнями в реченні.

Реальний зміст слова становить його лексичне значення, тобто співвідношення звукового комплексу до позначуваного предмета, об’єкта позамовної діяльності.

Значення, виражене не цілим словом, його елементами (-ові, -ом, ами в іменниках; -ить, -е, -є в дієсловах) є граматичним значенням слова.

Службові слова лексичних значень не мають, оскільки вони не позначають назв будь-яких понять або уявлень. Для них характерні граматичні значення.

Лексичне значення слова є індивідуальним, основним, а граматичне – загальним, супровідним, властивим і іншим словам певного класу слів (частини мови).

У словниковому складі мови наявні також слова, які не належать ні до самостійних, ні до службових, оскільки вони не мають номінативної функції, а лише виражають почуття, експресивну оцінку тощо (ой, ах, цить, ура – вигуки).

Лексичне значення слова хоч і стійке, проте не лишається абсолютно незмінним. По-перше слово може змінити значення, набути нового. Наприклад: «дружина». Значення «збройний загін давньоруського князя» на зараз сприймається як застаріле, бо затвердилося у вжитку нове значення слова « добровільне об’єднання людей для спільного виконання якихось дій»: санітарна дружина.

По-друге, якщо у значені слова узагальнюються поняття про однорідні предмети і явища, то ступінь узагальнення може бути не однаковою у різних словах. Наприклад: слова ніж, ложка, виделка є спільними назвами однорідних предметів, що використовуються при споживанні їжі; в водночас кожне з них називає окремий предмет з цього ряду. Слово робитиме називає дію, яку у майбутньому може виконувати будь-хто чи будь-що (пристрій тощо) і разом з тим якась конкретна людина або конкретний прилад чи пристрій.

Слова, що є назвами, співвідносними з конкретними предметами, діями, властивостями, називаються словами з конкретним значенням, наприклад: комбайн, комп’ютер, новий, старий, стоїть, працював, братиме, ущільнюватиме. Крім того, у кожній мові є слова, використовувані для називання понять, що містяться поза зв’язком з конкретними предметами або явищами. Наприклад: прогрес, легкість, сучасний, майбутній. Їх визначають як слова з узагальненим абстрактним значенням.

Багатство лексики української мови виявляється й в обсязі семантики. Звичайно у мові є слова зміст яких зводиться до називання одного поняття, ознаки чи явища, дійсності, наприклад: прибудувати їдальню до гуртожитка («будувати щось, приєднуючи до вже наявної споруди»); місто Донецьк; кінотеатр ім. Т.Г. Шевченка, ріка Кальміус; стадіон «Донбас Арена»; синус, косинус. Слова, які вживаються в одному значенні, називаються однозначними. До них належать переважно слова – власні назви, терміни.

Повнозначні слова можуть бути не тільки однозначними, але й багатозначними (полісемічними - від грецького poli – багато, sema –знак).

Багатозначними називають слова, які вживаються з двома або кількома значеннями, а здатність слова вживається у кількох значеннях називається багатозначністю (полісемією). Наприклад: форма сідати, означає: займати місце, приступити до роботи, що виконується, бути ув’язненим; мешкати; приземлитися; спускатися за лінію обрію; обмежити себе чимось у харчуванні(сісти на дієту).

Слово як одиниця мови завжди виникає з одним значенням, а в процесі свого життя воно набуває нові значення. Так слово залізний спочатку виражало лише ознаку за співвідношенням до матеріалу (залізний дах, залізні ворота), а пізніше стало називати ознаку, яка виражає міцність чогось: залізний характер, залізні нерви. Кожна з кількох значень, властивих слову, регулярно виявляється в певному контексті. Наприклад: іти лісом, іти полем, іти поряд – «пересування», «зміна місця у просторі», іти додому, іти пішки, іти до університету,іти до бібліотеки, іти до гуртожитку – «рух».

Одне із значень багатозначного слова є прямим, інші – переносним. Прямим є первинне значення слова. Це значення зрозуміле як у контексті, так і поза ним, наприклад:дорога до дому, високе дерево, замкнена квартира.

Переносним називається вторинне лексичне значення слова, пов’язане з первинним значенням відношенням подібності, суміжного зв’язку між предметами або функціональною спільністю. Воно зв’язується у процесі функціонування слова у мові, зрозуміле лише у контексті. Як правило, має емоційно-експресивні навантаження.

Залежно від основи виникнення переносних значень розрізняють їх різновиди : метафору, метонімію.

Метафора (гр.metaphora – перенесення) – вживання слова з новим значенням на основі подібності, аналогії між предметами, явищами дійсності: замкнута людина, висока мрія, дорога до мети, зорі посміхаються.

Метонімія (від грец. metonimia - перейменування) – переносне значення , що виникає внаслідок постійного суміжного зв’язку між предметами, явищами чи вживання назви одного предмета замість назви багатьох, назви частини замість цілого: ДонНТУ святкував 90-річчя (=святкували 90-річчя студенти, працівники, викладачі ДонНТУ); Донецьк зустрічав Євро -2012 (=мешканці Донецька зустрічали гостей Євро -2012).