- •Міністерство освіти і науки україни донецький національний технічний університет методичні вказівки
- •Міністерство освіти і науки україни донецький національний технічний університет методичні вказівки
- •1.1 Теоретична частина
- •Інструкція з техніки безпеки при виконанні лабораторних робот
- •1.2 Експериментальна частина
- •1.3 Звіт
- •1.4 Контрольні запитання
- •Додаток г
- •Додаток д Застосування евм в корозійних дослідженнях
- •1.5 Ситуація
- •Вплив зовнішніх факторів на газову корозію сталі та сплавів
- •2.1 Теоретична частина
- •Додаток б Десятибальна шкала корозійної стійкості металів та сплавів
- •Додаток в Закон росту оксидних плівок
- •Де Δm – збільшення маси зразку за час іспиту τ;
- •2.2 Експериментальна частина
- •2.3 Звіт
- •2.4 Контрольні запитання
- •2.5 Ситуація
- •10.4. Звіт
- •10.5. Контрольні питання
- •Лабороторна робота 3 Захист сталі і сплавів від газової корозії
- •3.1 Теоретична частина
- •3.2 Експериментальна частина
- •10.2 Мета роботи
- •10.3 Експериментальна частина
- •Визначення властивостей корозійностійких неметалевих покрить
- •10.1 Теоретична частина
- •3.2 Звіт
- •3.3 Контрольні запитання
- •3.4 Ситуація
- •Товщина досліджуємого металу, мм 0,1…3,0
- •9.3 Звіт
- •9.3 Контрольні питання
- •9.4 Ситуація
- •4.1 Теоретична частина
- •Прискорені методи корозійних іспитів оцинкованої сталі.
- •9.1 Теоретична частина
- •8.5. Ситуація
- •8.3. Звіт
- •8.4.Контрольні запитання
- •4.2 Експериментальна частина
- •Таблиця 4.1 - Об'ем газу, який виділяється, в залежності від тривалості електрохімічної корозії в розчині електроліту: температура °с; тиск гПа
- •Таблиця 4.2 - Показники електрохімічноі корозії вивчених сплавів у розчині електроліту за .......Рік
- •8.2 Експериментальна частина
- •4.3 Звіт
- •4.4 Контрольні запитання
- •4.5 Ситуація
- •Вплив зовнішніх факторів на електрохімічну корозію сталі та сплавів
- •5.1 Теоретична частина
- •Потенціостатичній метод вивчення корозійноϊ поведінки металевих матеріалів.
- •8.1 Теоретична частина
- •7.3. Зміст звіту
- •7.4 Питання для перевірки
- •7.5 Ситуація
- •7.1.3 Руйнування деревини
- •7.2 Експериментальна частина
- •7.1.2 Корозія бітумів
- •Контрольні запитання
- •Ситуація
- •Захист сталі та сплавів від електрохімічної корозії
- •6.1 Теоретична частина
- •Наслідку протекторного діяння. Для вуглецевої та низьколегованої сталі анодними покриттями є Zn та Cd. Металеві покриття наносять слідуючими методами:
- •Таблиця 1 – Стійкість деяких полімерів до агресивних середовищ
- •Корозія органічних матеріалів
- •7.1 Короткі теоретичні зведення
- •7.1.1 Корозія полімерів
- •Вплив зовнішніх факторів на корозію полімерів
- •6.2 Експериментальна частина
- •6.3 Звіт
- •6.4 Контрольні запитання
- •6.5 Ситуація
- •Необхідно виготувати патентировочну ванну для розплаву 50%
Лабороторна робота 3 Захист сталі і сплавів від газової корозії
3.1 Теоретична частина
Основними методами захисту металів та сплавів від газової корозії є:
а) жаростійке легування;
б) нанесення захистних металевих та неметалевих покривань;
в) зменьшення окислення, досягаемого різними шляхами.
Жаростійке легування. До складу вводять компоненти, які знижують швидкість окислення. Для сплавів на залізній основі такими компонентами є хром, алюміній та кремній. Підвищення стійкості проти газової корозії при введенні цих елементів пояснюється послідуючими теоріями:
а) іони легуючого компоненту входять до гратки окислу основного металу, змінюючи в ньому швидкість дифузії;
б) легуючий компонент створює на поверхні сплаву свій захисний оксид, який перешкоджує окисленню основного металу;
в) легуючий елемент із основним металом створює подвійний оксид типу шпінелі, який має підвищені захисні властивості.
Нанесення захисних металевих або неметалевих покрить.
Д
ля
отримання жаростійких термодифузійних
покрить на залізних сплавах їх поверхня
насичується алюмінієм, хромом або
кремнієм, тобто підпадає алітіруванню,
хромуванню або сіліціруванню відповідно.
Найбільш простим засобом одержання
термодифузійних покрить є спосіб
одержання покрить в порошкоподібних
сумішах. За цим способом зразки або
деталі пакують в реактор із порошком
елементу або його сплаву із залізом
(див. рис. 3.1).
Рисунок 3.1- Реактор для одержання термодифузійних покрить
1 - зовнішня кришка;
2 - захистна маса;
3 внутрішня кришка;
4 - корпус реактора;
5 - насичуюча маса;
6 - зразки;
7 - дно реактора.
18
Щоб запобігти налипанню порошку на поверхню деталі у порошок додають інертний матеріал Al2O3, а для активації процесу насичення – 2-5% NH4Cl . Товщина шару визначається тривалістю та температурою дифузійного насичення.
Підвищення жаростійкості виробів із термодифузійними покриттями обумовлено створенням на поверхні оксидів Al2O3 , Cr2O3 або подвійних оксидів FeAl2O4 , які мають підвищенні захисні властивості.
Крім термодифузійних покрить застосовуються наплавки жаростійкими сплавами, плакування металевими листами, напилення жаростійкими металами, гальваничне нанесення покрить.
Як неметалеві покриття застосовуються жаростійкі емалі, які являють собою склоподобні керамічні покриття із неорганічних оксидів, покриття із тугоплавких сполук типу карбідів, борідів та інщі металокерамічні покриття.
Використування захисних або контролюючих атмосфер. Захисні атмосфери дозволяють створити такі умови, які виключають термодинамічну можливість газової корозії. Як захисні, використовуються суміши газів Н2, N2, СО, які беруться у визначених відношеннях. Склад атмосфер розраховується із констант або кривих рівноваги газових атмосфер із металом.
Зменшення окислення, яке здобувається різними шляхами.У ціломуряді випадків найбільш ефективними є значне зменшення окислення металів,а не повне його припинення. Для цієї мети використовуються наступні методи:
а) спалювання палива із нехваткою повітря;
б) полегшення створення захисних плівок;
в) формування захисних газових завіс;
г) нагрівання у печах із герметичними муфелями;
д) нагрівання у рідинних середовищах;
е) індукційне нагрівання;
ж) прискорення нагрівання;
з) використання захисних покрить та обмазок.
