4.3 Звіт

1. Назва роботи та стислі відомості про вплив внутрішніх факторів на електрохімічну корозію сталі та сплавів.

2. Конкретна мета роботи.

3. Методика роботи.

4. Результати у формі опису, таблиць та графіків.

5. Висновки.

4.4 Контрольні запитання

1. Що називають електрохімічною корозією?

2. Назвіть найважливійші внутрішні фактори електрохімічної корозії.

3. Поясніть вплив природи металу на електрохімічну корозію.

4. Як залежить швидкість електрохімічної корозії заліза від рН середовища?

5. Як впливають на корозійну стійкість хімічні елементи в залізно–вуглецевих сплавах?

6. В чому є суть правила п/8 Тамана?

7. Назвіть основні групи корозійностійких сталей та сплавів.

8. Назвіть межі стійкості сплавів, які вміщують хром.

9. Як впливає тонка кристалічна структура на корозійну стійкість?

10. Яка роль гетерогенності в швидкості та характері корозії?

11. Що е анадом у залізо–вуглецевих сплавах – ферит, цементит, чи графіт?

12. Як впливає термообробка на корозійну стійкість?

13. Поясніть вплив обрабоки поверхні.

14. В чому є роль постійних і змінних напружень?

4.5 Ситуація

Є зразок із сталі 45, в якому при термообробці одержана змішана структура, яка складається з феріту, грубо – та тонкопластинного перліту та нижнього бейніту. Треба хоча би відносно визначати стійкість цих структур до дії слабких розчинів кислот. Як би ви це зробили?

28

Лабораторна робота 5

Вплив зовнішніх факторів на електрохімічну корозію сталі та сплавів

5.1 Теоретична частина

Зовнішніми факторами, які визначають швидкість та характер електрохімічної корозії при постійних внутрішніх факторах, називають фактори які зв’язані зі складом корозійного середовища та умовами корозії. Найважливішими зовнішніми факторами є:

1. Склад і концентрація розчинів;

2. Температура;

3. Швидкість руху розчину;

4. Тиск;

5. Контакт з іншими металами;

6. Зовнішні струми.

Вплив складу та концентрації розчинів. За залежністю швидкості електрохімічної корозії від водневого показника рН розчину всі метали поділяються на п’ять груп:

1. Стійкі в кислих та лужних розчинах, швидкість корозії практично не залежить від рН (Au, Ag, Pt);

2. Малостійкий в кислих, недостатньо стійки в нейтральних і корозійностійкі в лужних розчинах (Fe, Mn). На рис.5.1 наведена залежність швидкості корозії сталі у воді з домішками HCl і NaOH, при підвищених температурах у лужних розчинах швидкість зростає завдяки розчиненню гідрооксидніх плівок.

3. Нестійкі в кислих, але корозійностійки в лужних розчинах (Ni, Co);

4. Стійкі в кислих, але не стійки в лужних розчинах (Mo, W);

5. Стійки в нейтральних, але не стійки в кислих і лужних розчинах (Al, Cu, Zn).

Рисунок 5.1 – Вплив домішок та у воді на відносну швидкість

49

низьколегованих та вуглецевій сталях у розведеній H₂SO₄ при кімнатній температурі).

При схильності сталі до точкової корозії одержана крива має вигляд ABCDG ( наприклад, на хромистих та хромонікелевих сталях у розчинах, що містять хлоріон). Якщо точкова корозія відсутня, можуть бути одержані криві

Рисунок 8.1 – Вигляд найтипічніших анодних поляризаційних кривих

вигляду ABCDEH або ABCDEHKL (наприклад, на хромистих та хромонікелевих сталях у H₂SO₄; на залізі та вуглецевих сталях у лужних середовищах).

Характеристикою схильності сталі до пасивації є величини і _н.п., V_н.п. та V_п.п., чим менше і _м.п. та негатив ніші значення V_м.п. і V_п.п. , тим сталь пасивується. Стійкість сталі в пасивному стані характеризується велично і _м.п : чим менше ця густина струму, тим стійкіша сталь.

Схильність сталі до точкової корозії характеризується значенням потенціалу пробивання V_пр; чим негативніше значення V_пр , тим більше схиліть сталі до точкової корозії.

Схильність до міжкристалітної корозії хромонікелевих сталей можна оцінювати по збільшенню після провокуючого випуску цих сталей струму пасивації і _м.п. та здвигу у позитивний бік потенціалу повної пасивації і _п.п.. крім того, при появі або посиленні схильності до міжкристалічної корозії звичайно спостерігається збільшення густини струму повної пасивності і _п.п. Зміна вказаних характеристик на сталі, яка схильна до міжкристалічної корозії, викликається появою ділянок, що погано пасивуються та обіднені хромом.

В умовах легкої самапосивації сталі області активного ( АВ) та активно – пасивного (ВС) стану можуть на поляризаційних кривих бути відсутніми або виявлятися лиш частково.

48

Лабораторна робота 8