Таблиця 1 – Стійкість деяких полімерів до агресивних середовищ

Середовище	Полимер
	Поліети-лен	Полівініл- хлорид	Природний каучук	Політетра- фтор-етилен	Полістирол	Эпоксидні смоли	Фенопласт
Вода, 100оС	С	С	О	С	С	С	С
Бензин, 20-80 оС	О	С	-	С	-	-	С
Азотна кислота 10%; 20 оС 30%; 60 оС	С Н	С О	-	С С	-	-	-
Сірчана кислота 10%; 60 оС 96%; 20 оС	С С	О С	С -	С С	С -	С Н	-
Соляна кислота Конц.; 60 оС	С	О	С	С	-	-	С
Їдкий натр 10%; 20 оС	С	С	С	С	-	О	Н
Перекис водню 30%; 20 оС 30%; 60 оС	С Н	С	Н	С	-	-	С

*С – стійкі; О – обмежена стійкість; Н – нестійкі.

40

Лабораторна робота 7

Корозія органічних матеріалів

7.1 Короткі теоретичні зведення

7.1.1 Корозія полімерів

До полімерів відносять різні види пластичних мас, композиційні матеріали на неметалічній основі, каучуки і гуми, клеї, герметики, лакофарбові покриття, а також графіт, скло, кераміку. Такі їхні властивості, як достатня міцність, жорсткість і еластичність при малій щільності, світопрозорість, хімічна стійкість, діелектричні властивості роблять ці матеріали часто незамінними.

Одне з найважливіших властивостей полімерних матеріалів – висока корозійна стійкість. Ступінь корозійної стійкості залежить від власних властивостей полімерів, від складу агресивного середовища й умов її впливу. Вплив агресивного середовища на полімери може виявлятися в зміні їхньої структури і властивостей. При цьому матеріал може руйнуватися, зовні залишаючись цілим.

Вплив зовнішніх факторів на корозію полімерів

Термічна деструкція.

При термічному впливі на високомолекулярні сполуки відбуваються фізичні і хімічні зміни. Фізичні зміни виявляються лише в переміщенні макромолекул чи їхніх сегментів.

Хімічні зміни виявляються в розриві хімічних зв'язків. Істотна зміна розмірів макромолекул часто супроводжується зміною їхнього хімічного складу. При цьому цілком і необоротньо змінюються механічні і фізичні властивості.

Характер термічної деструкції залежить від хімічного складу. При деструкції речовин, що містять реакційноздатні групи (-ОН, -Cl і т.п.) відщеплюються такі низькомолекулярні сполуки, як вода, хлористий водень. При термічній деструкції речовин, що містять функціональні групи не здатні до реакцій при температурі деструкції, відбувається роздроблення полімерного ланцюга до невеликих структурних ланок без зміни хімічного складу.

Термічна деструкція здебільшого супроводжується окисними реакціями. Наприклад, поліетилен під час відсутності кисню починає руйнуватися при температурах вище 290 ^оС, а при наявності кисню - при 150 ^оС. При деструкції поліетилену в присутності кисню

37

цьому середовищі більше електровід’ємний потенціал ніж матеріал конструкції, яку захищають.

Для захисту сталевих конструкцій протектором частіше використовують цинк або сплави на основі цинка та магнію.

Використовується також катодний або анодний захист зовнішнім струмом.