6.2 Експериментальна частина

Вивчають ефективність захисту сталі від електрохімічної корозії на зразках пластинчатої форми з вуглецевої сталі з ферито-перлитною структурою, які підлягають термодифузійному та гальванічному покриттю та оксидуванню. Для порівняння використовується зразок без покриття з тієї ж сталі та зразок з нержавіючої аустенітної сталі.

Для встановлення швидкості електрохімічної корозії покритих та непокритих зразків використовують установку, яка описана у роботі 4.

Зразки, що вивчають, маркірують, зачищають по всій поверхні наждачним папером однієї й тієї ж зернистості, визначають розміри штангенциркулем з точністю 0.1мм., обезжирюють розчинителем та зважують на аналітичних терезах.

Кожний зразок, який випробують, розміщають на підстановці в склянку, наливають заданий розчин електроліту, накривають зразок ковпаком газовимірювальної бюретки та піднімають електроліт до верхньої відмітки на трубці. З цього часу, згодом 20-30 хвилин через рівні проміжки часу (1-5 хвилин) виконують відлік об’єму газа, що виділився.

Після іспиту зразок виймають із склянки, описують вид його поверхні, промивають водою, сушать фільтрувальним папером та знов зважують на аналітичних терезах. Результати експерименту записують у таблицю 6.1 та 6.2

Таблиця 6.1 – Об’єм газу, що виділився, залежно від тривалості електрохімічної корозії у розчині електроліту

Час від початку іспиту, хв	Температура електроліту, оС
	5	20	60	80
	Об’єм газу, що виділяється, м3

38

Таблиця 6.2 – Показники електрохімічної корозії вивченої сталі у розчину електроліту за час, у залежності від покриття

Темпера-тура електро-літу,	Розмір зразка,мм	Поверх-ня зразка, S, м2	Вага зразка до іспиту, М0	Вага зразка після іспиту, Мк, г	Об’єм газу, що виділився, м3	Показники
						Km, г/м2,ч	Коб, см3/см2,ч	Kn, мм/рік	I,А/см2

Для розрахунку показників корозії використовують дод.1, для визначення групи стійкості – дод.2.

За даними табл. 6.1 будують графіки в координатах “Об’єм виділеного газу - час”, а за даними табл. 6.2 – стовбчасті діаграми корозійної стійкості.

У висновках стисло оцінюють вплив вивчених методів захисту та швидкість електрохімічної корозії.

6.3 Звіт

1. Назва роботи та стислі відомості про методи захисту сталі та сплавів від електрохімічної корозії.

2. Конкретна мета роботи.

3. Методика роботи.

4. Результати у вигляді опису, таблиць та графіків.

5. Висновки.

6.4 Контрольні запитання

1. Яка необхідність захисту сталі та сплавів від електрохімічної корозії?

2. Назвіть головні методи захисту від електрохімічної корозії.

3. Що містить в себе метод захисту легуванням? Через що досягається зменшення місцевої корозії? Через що досягається підвищення корозійної стійкості?

4. Назвіть види захисних покрить?

5. Назвіть металеві захисні покриття?

6. Що містить відмінність між катодними та анодними металевими покриттями?

7. Якими методами наносять металеві покриття?

39

8. Перелікуйте неметалеві покриття?

9. Що таке захисні хімічні сполуки і як їх одержують?

10. Що містить обробка корозійного середовища?

11. Як досягається зменшення кількості деполяризатора?

12. Що таке затримувати корозії?

13. Що містить електрохімічний захист від корозії?