Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
му коррозія.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
03.03.2016
Размер:
1.54 Mб
Скачать

8.3. Звіт

  1. Назва роботи.

  2. Опис будови потенціостата.

  3. Схема анодної та потенціостатичної кривої.

  4. Конкретна мета работи.

  5. Висновки.

8.4.Контрольні запитання

  1. Що характеризує анодна потенціостатична крива?

  2. З якою метою використовують ці криві?

  3. Що таке потенціостат?

  4. Назвіть основні блоки потенціостата.

  5. Поясніть принцип роботи потенціостата.

  6. Які типи потенціостатів застосовуються в цей час?

  7. Назвіть розміри зразків для потенціостатичних досліджень.

52

Структурну схему потенціостата наведено на рисунку 8.4., а блочну – на рис. 8.5.

Потенціостат П-5827М складається з шести функціонально з’єднаних блоків, що працюють спільно з електрохімічною коміркою, двохкоординатним самозаписуючим та міліамперметрами.

Рисунок 8.4 – Структурна схема потенціостата П-5827М

Позначення блоків та окремих елементів потенціостата.

БЗН – блок задаючих напруг – вироблює постійні калібровані напруги і напругу, що змінюється за лінійним законом.

БПП – блок попереднього підсилення – забеспечує необхідне підсилення різниці напруг, які подано на його вхід.

БВК – блок вихідного каскаду – є підсилювачем потужності, забеспечує необхідну величину струму поляризації робочого електрода.

БВВ-1 – блок високоомного вольтметра – призначений для вимірювання різниці потенціалів між електродом порівняння та робочим електродом, забеспечує можливість реєстрації потенціалу робочого електрода.

БЖ-ПП – блок живлення попереднього підсилювача – забеспечує необхідними постійними і змінними напругами блок попереднього підсилення (БПП) та блок задаючих (БЗН).

БЖ-ВК – блок живлення вихідного каскаду – забеспечує необхідними постійними і змінними напругами блок вихідного каскаду (БВК).

25

Прискорення зруйнування відбувается в результаті з'явлення сітки мікроскопічніх тріщін, які переходять в тріщіну корозійної утомленості.

4.2 Експериментальна частина

Вивчають вплив внутрішнніх факторів на електрохімічну корозію на зразках пластинної форми їз вуглецевих сталей та сплавів з різною вихідною структурою за допомогою установки схема якої показана на рис. 4.5

Рисунок 4.5 – Схема установки для вивчення швидкості електрохімічної корозії об’ємним методом:

1- газовимірююча беретка;

2- стакан з електролітом;

3- зразок;

4- підставка;

5- штатив;

6- кран;

7- гумова трубка;

8- гумова груша

Зразки сталей та сплавів, які вивчають маркірують і піддають термообробці для одержання структур, які задані.

Потім зразки зачищають по всій поверхні наждачним папером однієї зерністості, вимірюють розміри штангенциркулем з точністю 0,1 мм., обезжирюють розчинником і зважують на аналітичних терезах.

Кожен зразок 3, який досліджуєтся, кладуть на підставу 4 в стакан 2, який установлений на штатив 5. Після цого в стакан наливають заданий розчин електроліту, накривають зразок газовимірюючою бюреткою 1 і після відкриття крану 6 гумовою грушею 8, яка з'єднана гумовою трубкою 7 з газовимірюючою бюреткою 1, піднімають електроліт до верхнього рівня. Починаючи з цього моменту, протягом 20–30 хв., через рівні проміжки часу (1–5 хв) відлічують об’єм газу, який виділяється в результаті електрохімічної корозіїї.

26

Після випробування зразок витягують із стакана з електролітом, описують його зовнішній вигляд, промивають водою, висушують фільтровальним папером і знову зважують.

Результати експериментів записують у табл. 4.1 та 4.2