Тема 2. Педагогічне спілкування

11. Працюючи під час педагогічної практики з дітьми, поспостерігайте за собою

і виясніть:

1) чи має місце у Вашому спілкуванні з учнями зворотний зв'язок, у чому він проявляється?

2) чи здатні ви у процесі спілкування з дітьми виявляти їх настрій, бажання, готовність до роботи і т. п.?

3) чи можете Ви, увійшовши до класу, за зовнішнім виглядом зорієнтуватися в його атмосфері?

4) розповідаючи щось дітям, постарайтесь виявити, хто з них "виключився" із загальної діяльності.

12. Виконайте кілька вправ, які сприяють формуванню уміння педагогічного

спілкування:

—увійдіть до класу і зверніть на себе увагу учнів засобами міміки, рухів, жестів; —проявіть здивування, хвилювання, гнів, іронію у педагогічно доцільній формі;

— зробіть коротке навіювання порушнику дисципліни;

—зверніться до учня (класу) з проханням, запитанням, пропозицією, побажанням, вимогою;

—прокоментуйте в класі ту чи іншу проблемну ситуацію у стосунках між учнями;

— висловіть з різними інтонаціями одну й ту ж фразу, звернену до учнів, наприклад: "Прошу уваги", "Сьогодні ми поговоримо про...", "Відкрийте зошити і запишіть...", "Іди до дошки...", "Поклади щоденник на стіл".

Ш Рекомендована література

1. Абдуллина О.А., Загрязкнна Н.Н. Педагогическая практика студентов. — Москва: Просвещение, 1989. — 175 с.

2. Введение в специальность /Под ред. Л.И. Рувинского.—Москва: Просвещение, 1988. —208 с.

3. Грехнев В.С. Культура педагогического общения. — Москва: Просвещение, 1990. —144 с.

4. Методичні рекомендації з питань організації та проведення педагогічної практики студентів передвипускного і випускного курсів педагогічних інсти¬тутів. — Тернопіль, 1997. — 45 с.

5. Неперервна педагогічна практика студентів: Методичні рекомендації для викла¬дачів і студентів педагогічного університету. — Тернопіль, 2001. — 15 с.

6. Педагогічна практика студентів. — К.: Вища школа, 1972. — 252 с.

Розділ V

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ У СИСТЕМІ ПІДГОТОВКИ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Тема 1. Майбутній педагог: загальна характеристика, права та обов'язки

Юнацький вік поділяється на молодший (старші школярі) і старший (студентський) вік. Студентський вік—це час фізичного розквіту особистості, коли завершується фізичний розвиток, тому молоді люди мають значні можли¬вості для серйозної фізичної праці. Організм студента зберігає відносно високу працездатність, а також високий рівень функціональної активності. До 18-20 років завершується формування вегетативних функцій, досягається значний рівень їх взаємодії. Витривалість як одна з важливих для реальної діяльності людини рухових якостей сягає високого рівня, тому на її формування слід звернути більше уваги у процесі фізичного виховання.

Юність — час максимального розквіту особистості. Дослідження пере¬конують, що вік з 18 до 25 років є найбільш придатним для формування багатьох психічних функцій і особливо для розвитку інтелектуальних можливостей люди¬ни. Важливою умовою для успішного і всебічного розвитку особистості є розу¬міння самим студентом неповторності своєї людської індивідуальності, мож¬ливостей її самовдосконалення.

Для успішного навчання у ВНЗ необхідний досить високий рівень загального інтелектуального розвитку, зокрема сприйняття, пам'яті, мислення, уваги, ерудованості, широти пізнавальних інтересів, рівня володіння певним колом логічних операцій і т. д. При деякому зниженні цього рівня можлива компенсація за рахунок підвищеної мотивації або працездатності, посидючості, старанності й акуратності в навчальній діяльності. Але є і межа такого зниження, при якому компенсаторні механізми не допомагають і студент може бути відрахований. У різних ВНЗ ці рівні анонса розрізняються, але в загальному вони близькі між собою, навіть, якщо порівнювати столичні і периферійні ВНЗ, так звані престижні і не престижні професії. Для успішного оволодіння гумані¬тарними професіями людина повинна мати яскраво виражений вербальний