Тема 2. Організація навчального процесу у вищому педагогічному навчальному закладі

У вищому педагогічному закладі освіти функціонують різноманітні організаційні форми навчання: лекції, практичні заняття (семінари, лабораторні роботи, практикуми), самостійна робота студентів під контролем викладача, різні види практики.

Організовуючи навчально-виховний процес з першокурсниками, викладачам слід зважати на наступні поради.

Значний вплив на рівень викладання має знання викладачем труднощів, з якими зустрічаються першокурсники, і шляхів їх подолання. У зв'язку з цим викладачам у роботі з першокурсниками варто враховувати такі пропозиції з подолання цих труднощів:

— виясніть, який тип мислення і спосіб засвоєння знань притаманні кожному із студентів;

—уважно прочитайте підручники і виясніть, наскільки зрозуміло викладені в них основні концепції, відзначте найважчі для розуміння місця і поясніть їх студентам;

Тема 2. Зміст і організація навчального процесу

У вищому педагогічному навчальному закладі

розкрийте студентам зв'язок цілей навчання з їх подальшою практичною професійною діяльністю; на початку кожного навчального заняття давайте план роботи;

-Забезпечте постійний зворотний зв'язок з аудиторією, виділіть з цією метою помічників з числа студентів;

-не перевантажуйте студентів у перший тиждень надлишковою інформацією, дайте їм можливість освоїтися в нових умовах;

-поясніть студентам, що вони повинні вести конспекти лекцій, що записи в їх конспектах не повинні обмежуватися тільки тим, що було записано на дошці;

-продиктуйте студентам список конкретних цілей навчання, розкажіть про роль викладача, процедури оцінки знань і кількості годин, що відводяться на навчальний курс;

-обговоріть і узгодьте з колегами-викладачами універсальну процедуру вирішення проблем і термінологію; обговоріть з ними шляхи формування, умінь вирішувати проблеми; зверніть особливу увагу студентів не на деталі процедури вирішення проблеми, а на її головні етапи;

- за допомогою прикладів продемонструйте альтернативні шляхи підходу до вирішення однієї і тієї ж проблеми;

- поясніть доцільність проведення дискусій у процесі вирішення проблеми;

-проводьте зі студентами консультації.

У роботі з першокурсниками в адаптаційний період потрібно врахувати, що багато з них:

-не ознайомлені з правами і обов'язками студентів, з умовами навчання; не розуміють важливості вступної лекції, на якій викладач розкриває цілі навчання і пояснює роль викладача;

-вважають, що всі наукові проблеми мають однозначне вирішення і, що відповідь на всі запитання вони отримають або від викладача, або з підручника;

-не володіють навичками ведення лекційних записів;

-не вміють виділяти головне в навчальному матеріалі, систематизувати матеріал, визначати обумовленість і взаємозв'язок різноманітних явищ і концепцій;

-не уміють планувати свій час;

-не ознайомлені з методами контролю знань;

-не володіють умінням узагальнювати дані; не знають, як підійти до визначення й вирішення проблеми; не уміють приймати рішення; часто неправильно виділяють ціль, не в змозі вибрати необхідні для вирішення умовні позначення, накреслити правильну діаграму; великі труднощі у них викликають визначення основних елементів системи, вибір критеріїв, розгляд альтернатив; важко розрізняють поняття "творче" і "критичне мислення";

РОЗДІЛ III Зміст і організація навчального процесу

У вищому педагогічному навчальному закладі

— не бачать практичної необхідності у виборі вміння вирішувати проблеми;

— під час розв'язування нової задачі спираються на досвід розв'язку аналогічної;

— не здатні у практичній діяльності правильно застосовувати теоретичні знання, не уміють символічно оформляти задачі.

Ефективною формою організації навчання є лекція. До неї ставляться певні вимоги: моральний бік лекції і викладача, науковість та інформаційність (сучасний науковий рівень), доказовість і аргументованість, наявність достатньої кількості яскравих, переконливих прикладів, фактів, обґрунтувань, документів і наукових доказів, емоційність викладу інформації, активізація мислення слухачів, постановка запитань для роздумів; чітка структура і логіка розкриття послідовно викладених запитань; методична обробка — виведення головних думок і положень, підкреслення висновків, повторення їх у різних формулюваннях; викладання доступною і зрозумілого мовою; використання, за можли¬вості, аудіовізуальних дидактичних матеріалів.

Структура лекції залежить від змісту і характеру викладеного матеріалу, але існує загальна структурна основа, яку застосовують до будь-якої лекції. Це, передусім, — повідомлення теми і плану лекції та суворе його дотримання. До плану включаються основні питання лекції, що можуть слугувати для складання екзаменаційних білетів.

На початку лекції корисно пригадати зміст попередньої лекції, пов'язати його з новим матеріалом, визначити місце і призначення в дисципліні, в системі інших наук. Для розкриття теми використовують індуктивний метод: приклади, факти підводять до наукових висновків; можна також застосувати метод дедукції: пояснення загальних положень з наступним демонструванням можливостей їх застосування на конкретних прикладах. По кожному з аналізованих положень робляться висновки. Традиційна вузівська лекція називається інформаційною: вона може мати декілька різновидів.

Вступна лекція має за мету дати студентам загальне уявлення про завдання і зміст усього курсу, розкрити структуру й логіку розвитку конкретної галузі науки, техніки, культури, взаємозв'язок з іншими дисциплінами. Головне завдання вступної лекції—сприяти розвитку у студентів інтересу до предмета з метою його творчого засвоєння.

Тематична лекціяприсвячується розкриттю конкретної теми навчальної програми з конкретної дисципліни.

Оглядову лекціюнерідко читають перед або під час виробничої практики. Головне її завдання полягає в тому, щоб сприяти забезпеченню належного взаємозв'язку і наступності між теоретичними знаннями і практичними