Протокол діагностики да лікування гострого гематогенного остеомієліту

1. Шифр по МКХ-10 – М 86.0

2. Назва захворювання – гострий гематогенний остеомієліт (ГГО) – гостре запалення кісткового мозку при якому у гнійно-запальний процес залучаються кістковий мозок, компактна, губчаста речовини та окістя, а у дітей до 3 років – епіфіз та суміжний суглоб.

Класифікація.

Клінічні форми ГГО (Т.П.Краснобаєв): токсична, септико-піємічна, локальна.

Стадії ГГО: І фаза – набряк кісткового мозку; ІІ фаза – кістково-мозкова флегмона; ІІІ фаза – cубперіостальна флегмона; IV фаза – флегмона м'яких тканин;

у маленьких дітей – І фаза – набряк кісткового мозку; ІІ фаза – кістково-мозкова флегмона; ІІІ фаза – гнійний артрит; IV фаза – параартикулярна флегмона.

3. Діагностика на догоспітальному етапі.

Діагностика будується на клінічному , лабораторному і інструментльному обстеженні. При підозрі на ГГО треба направляти дитину за терміновими показаннями у спеціалізовану хірургічну клініку.

4. Терапія на догоспітальному етапі.

Призначення антибактеріальної терапії (цефалоспоріни ІІІ генерації: цефтріаксон, цефотаксим 50-100 мг/кг).

5. Діагностика на госпітальному етапі.

Основні клінічні критерії.

• Скарги: самостійний та провокований біль в ураженій кінцівці.

• Загальні симптоми: підвищення температури більш 38,0ºС, порушення загального стану, інтоксикація, у немовлят і малюків – неспокій, який посилюється при рухах, зміні пелюшок.

• Місцеві симптоми: біль ураженої кінцівки, порушення функції у суглобі, больова контрактура, підвищення місцевої температури, пастозність параосальних тканин, біль при перкусії метафізу; у немовлят – набряк ураженої кінцівки, яка знаходиться у вимушеному

положенні, активні рухи знижені, пасивні – різко болючі; при запізнілому надходженні у стаціонар – симптоми флегмони (набряк, гіперемія, флюктуація).

Обов'язкова лабораторна діагностика.

Загальний аналіз крові – виявляється збільшення кількості лейкоцитів, підвищення ШОЕ, зсув формули вліво (збільшення кількості нейтрофільних гранулоцитов), збільшення ЛІІ (лейкоцитарний індекс інтоксикації).

Загальний аналіз сечі –може бути протеїнурія.

Біохімічні дослідження - визначається у сироватці крові зменшення загального білка, глобулінових фракцій, зміни у кислотно-лужному стані.

Коагулограма.

Імунограма.

Мікробіологічні дослідження: виявлення бактеріемії, ідентифікація збудника у крові та у виділеннях з осередку запалення (кістки, суміжного суглобу, флегмони).

Обов'язкова інструментальна діагностика.

• Рентгенографія ураженої кінцівки інформативна у старших дітей не раніш 14 діб від початку захворювання (плямистий остеопороз, лінійний періостит). У немовлят – не раніш 10 діб – (інфільтративні зміни параосальних тканин, розширення щілини суміжного суглоба та/або дислокація в ньому, в подальшому визначається осередок субфізарної деструкції метафазу з пенетрацією крізь зону росту в епіфіз, спостерігаються явища періоститу).

• УЗД.

• ЕКГ.

• Рентгенографія органів грудної клітки.

• МРТ (по показанням).

• Обов'язковою при підозрі на ГГО є пункція кісткового осередку запалення, на підставі якої можна виявити гіпертензію у кістково-мозковому каналі, провести мікроскопічне дослідження пунктату (цитологічне дослідження, експрес-бактеріоскопія та інші мікробіологічні дослідження).

На стадії внутрішньокісткової флегмони визначається підвищений тиск до 100-400 мм вд.ст., наявність гною з кров’ю чи гемолізованої крові.

Обов'язкові консультації спеціаліст.

Консультація анестезіолога для визначення анестезіологічного забезпечення.

Додаткові діагностичні заходи.

Ультразвукове дослідження ураженого суглобу та кісток дозволяє знайти розширення щілини суглоба, ознаки деструкції епіфізу та кістки, наявність параосальної флегмони.

Додаткові консультації спеціалістів.

Додаткові консультації спеціалістів призначаються за показаннями (при ознаках нейроінфекції – консультація невролога, нейрохірурга; при кардитах – консультація кардіолога і т.ін.).