- •Міністерство охорони здоров'я україни н а к а з
- •Протокол лікування вродженого пілоростенозу
- •Протокол діагностики та лікування
- •Протокол діагностики та лікування дітей з кровотечею із варикозно-розширених вен стравоходу
- •1.Шифр мкх-10-і85.0
- •3.Діагностика на догоспітальному етапі:
- •5.Діагностика на госпітальному етапі:
- •6.Диференційна діагностика:
- •7.Лікування кровотеч
- •8.Післяопераційне лікування:
- •IV. Терапія на догоспітальному етапі:
- •V. Діагностика на госпітальному етапі
- •1. Анамнестічні і клінічні дані.
- •2) Обов’язкова лабораторна діагностика:
- •VII. Післяопераційне лікування:
- •4.Терапія на догоспітальному етапі:
- •5.Діагностика на госпітальному етапі:
- •6.Консервативне лікування:
- •7.Післяопераційне лікування:
- •8.Диспансерний нагляд:
- •Протокол лікування захворювань
- •Протокол лікування омфалоцелє
- •Протокол діагностики та лікування хронічного гематогенного остеомієліту
- •1. Шифр по мхк-10: м 86.3
- •3. Діагностика на догоспітальному етапі.
- •4. Терапія на догоспітальному етапі.
- •5. Діагностика на госпітальному етапі.
- •6. Хірургічне лікування.
- •7. Післяопераційне лікування.
- •8. Реабілітаційні заходи.
- •9. Санаторно-курортне лікування.
- •Протокол лікування відкритих пошкоджень черевної порожнини
- •1. 1. Шифр мкх- 10 - s - 30.8
- •2.Класификація відкритих пошкоджень черевної порожнини.
- •3.Діагностика на догоспітальному етапі.
- •4.Терапія на догоспітальному етапі.
- •5. Діагностика на госпітальному етапі.
- •6. Хірургічне лікування
- •7.Хірургічна тактика.
- •6. Хірургічне лікування.
- •7.Післяопераційне лікування.
- •8.Реабілітаційні заходи.
- •П р о т о к о л лікування злукової кишкової непрохідності у дітей
- •Протокол
- •4. Терапія на догоспітальному етапі.
- •5. Діагностика на госпітальному етапі.
- •6. Хірургічне лікування.
- •7. Післяопераційне лікування.
- •4. Терапія на догоспітальному етапі.
- •5. Діагностика на госпітальному етапі:
- •6. Хірургічне лікування.
- •7. Післяопераційне лікування.
- •Протокол лікуванння варикоцеле
- •Протокол лікування вродженої пахвинної грижі у дітей
- •5. Передопераційна підготовка.
- •Протокол лікуванння інвагінації кишечника
- •Протокол
- •Кількість контрасту залежно від віку
- •Характер причин закрепів у післяопераційному періоді та їх хірургічна корекція
- •Протокол лікування дітей з некротичним ентероколітом
- •1.Шифр мкх-10 - к 71.9
- •4.Терапія на догоспітальному етапі.
- •5.Діагностика на госпітальному етапі.
- •6. Показання до хірургічного лікування.
- •7.Передопераційна підготовка.
- •8. Хірургічне лікування.
- •9. Післяопераційне лікування.
- •5. Хірургічне лікування.
- •6. Післяопераційне лікування.
- •4.Терапія на догоспітальному етапі
- •5.Діагностика на госпітальному етапі:
- •6.Хірургічне лікування
- •7.Післяопераційне лікування:
- •8.Реабілітаційні заходи:
- •Протокол
- •6. Хірургічне лікування.
- •8. Реабілітаційні заходи.
- •9. Санаторно-курортне лікування.
- •Протокол лікування крипторхізму у дітей
- •Протокол діагностики да лікування гострого гематогенного остеомієліту
- •3. Діагностика на догоспітальному етапі.
- •8. Реабілітаційні заходи.
- •Протокол лікування дітей з гастрошизісом
- •4.Терапія на догоспітальному етапі.
- •5.Діагностика на госпітальному етапі:
- •6. Передопераційна підготовка.
- •7. Хірургічне лікування:
- •8. Післяопераційне лікування.
- •9.Реабілітаційні заходи.
7. Післяопераційне лікування.
Згідно протоколу анестезіології та реаніматології. Зондове годування після відновлення функції кишечника (відсутність стазу, наявність стула та газів).
8. Реабілітаційні заходи.
Спостереження хірурга з плановими оглядами 4 рази на рік на протязі першого післяопераційного року, далі – 2 рази на рік на протязі 2 років. При наявності скарг – по показанням.
ПРОТОКОЛ
діагностики да лікування вад розвитку,
що проявляються низькою кишковою непрохідністю
1.Шифр МКХ-10 - Q42
2.Назва захворювання:
-атрезія порожньої, клубової, ободової кишок (мембранозна, атрезія на протязі, множинні атрезії);
-стеноз порожньої, клубової та ободової кишок;
-подвоєння кишкової трубки (кістозні, дивертикулярні, тубулярні);
-синдром „пагоди”;
-ізольований заворот тонкої кишки ;
-внутрішня грижа (при дефектах брижі);
-порушення 1 періоду поворота кишечника;
-меконіальний ілеус;
-вроджені пухлини черевної порожнини (тератоми, лімфангіоми), що зумовлюють обтурвцію кишечника.
3. Діагностика на догоспітальному етапі:
-антенатальна діагностика;
-зондування шлунку катетером № 10-12 з метою визначення об’єму вмісту і його характеру (в нормі після народження вміст в шлунку не перевищує 2-5мл, а за характером – це слиз та слина);
-зондування прямої кишки з метою визначення об’єму вмісту ампули прямої кишки та характер цього вмісту (при низькій кишковій непрхідності меконій не відходить, зонд в пряму кишку входить з трудом, при промиванні відходять чисті промивні води, грудочки слизу; при чпстковій непрохідності може бути невелика кількість меконію);
-визначення форми живота та зміни його форми в динаміці (живіт прогресивно збільшується,появляється асиметрія, видима перистальтика кишок, аускультативно- посилена перистальтика);
-оцінка поведінки дитини (при обструктивних формах непрохідності немовля спокійне, при странгуляційних – неспокійне, кричить, сучить ніжками).
Слід пам’ятати, що важкість стану новонародженої дитини з клінікою низької кишкової непрохідності пов’язана з прогресуючою інтоксикацією.
4. Терапія на догоспітальному етапі.
Не здійснюється. Показана госпіталізація таких дітей в реанімаційне відділення спеціалізованого хірургічного стаціонару.
5. Діагностика на госпітальному етапі:
-оглядова рентгенографія органів грудної клітки та живота у вертикальному положенні дитини;
-іригографія лежачи (20мл водорозчинного контрасту +20мл фізрозчину);
-при необхідності рентгенконтрастне дослідження після дачі сульфату барію через рот;
-загальноклінічні та біохімічні дослідження крові та сечі;
-НСГ;
-ЕхоКГ;
-УЗД;
-консультація неонатолога, невропатолога, генетика.
6. Хірургічне лікування.
Критерієм готовності новонародженого до операції є стабілізація лабораторних показників та гемодинаміки.
Всім дітям здійснюється серединна лапаротомія. Ревізія органів черевної порожнини з метою виявлення вади розвитку. Застосовуються:
-сегментарна резекція кишки з анастомозом „кінець-в-кінець”.
-кінцева колостома та біопсія дистального сегменту кишки при агангліозі;
-кінцева ілеостома з метою збереження ілеоцекального клапана при локалізації препони у термінальному відділі кишки;
-ілео-колоанастомоз „кінець-в-бік” з формуванням антирефлюксного клапану при резекції ілеоцекального відділу;
-ентеротомія, евакуація вмісту, промивання кишки і зшивання її стінки при меконіальному ілеусі.