6. Хірургічне лікування.

1.Хворий з закритою травмою черевної порожнини повинен бути госпіталізований у відділення інтенсивної терапії.

2.При встановленні діагнозу закритої травми черевної порожнини за наявності профузної кровотечі,яка продовжуеться,показано невідкладне оперативне втручання на фоні масивної інфузійної терапії, не чекаючи стабілізації гемодинамічних показників.

3.Хворі при наявності травматичних пошкоджень порожнинного органу підлягають оперативному втручанню після проведення передопераційної підготовки .

4.При відсутності клініки кровотечі,стабілізації показників геодинаміки показано проведення інтенсивної терапії під постійним наглядом хірурга,моніторним, лабораторним і УЗД контролем

5.Оперативне втручання виконується серединною лапаротоміею.

При ушкодженні порожнинного органу з розривом стінки показано ушивання стінки або резекція сегменту кишки з накладанням анастомозу кінець в кінець.При розриві дистальних відділів товстої кишки і наявності перитоніту показано виведення стоми.

6.Хірургічна тактика при ушкодженні паренхіматозних органів повинна бути органозберігаючою: ушивання розриву з застосуванням гемостатичних швів,матеріалів, діатермокоагуляції,або сегментарна резекція органу. Спленектомія виконуеться при розчавленні паренхіми та ушкодженні судинної ніжки. Оперативне втручання закінчуеться санаціею черевної порожнини розчинами антисептиків з уважним контролем гемостазу.Обов”язковим повинно бути дренування при ушкодженні печінки,підшлункової залози і при наявності незначної паренхіматозної кровотечі з виведенням дренажу через допоміжний розріз.При зупинці кровотечі консервативними методами і наявності значної кількості крові в черевній порожнині показана лапароскопічна санація через 24-48 годин.

7.Післяопераційне лікування.

1.Післяопераційне лікування проводиться під постійним наглядом хірурга.

2.Вживання рідини і харчування розпочинати при наявності перистальтики кишок і відсутності застійного вмісту в шлунку.

8.Реабілітаційні заходи.

1.Хворі,які перенесли закриту травму черевної порожнини,повинні знаходитись на диспансерному обліку з періодичним проведенням лабораторного і УЗД контролю та курсів протиспайкової терапії.Ці заходи направлені на попередження ускладнень, а в випадках їх виникнення- на своєчасне виявлення і лікування.

9.НАПРАВЛЕННЯ НА САНАТОРНО – КУРОРТНЕ ЛІКУВАННЯ. Вирішується при наявності показань ( спайкова хвороба, панкреатит).

П р о т о к о л

Лікування злукової кишкової непрохідності у дітей

1. Шифр МКХ-1 – К 56.5

2. Клінічні форми злукової кишкової непрохідності:

а) Рання – розвивається в перші 3-4 тижні після операції:

• спайково-паретична (до 6-7 доби);

• проста – до 16 доби;

• відстрочена – до 30 доби

б) Пізня – розвивається через місяць і більше після хірургічного втручання.