Протокол лікуванння варикоцеле

1. Шифр МКХ-10 – I 86.0

2. Клінічні форми за рекомендацією ВООЗ, 1997р.:

- варікоцеле I ступеню, коли розширені вени у мошонці не візуалізуються і не пальпуються, проте розширюються при пробі Вальсальва,

- варікоцеле II ступеню, коли розширені вени візуалізуються, пальпуються і займають верхню третину мошонки,

• варікоцеле III ступеню, коли розширені венозні сплетіння вип’ячують крізь шкіру, легко візуалізуються і пальпуються та займають всю порожнину калитки,

• субклінічне варикоцеле, коли нема клінічно вираженого варикоцеле, але його ознаки виявляються при допплерівському дослідженні.

3. Клінічна картина на догоспітальному етапі

1. наявність розширених вен сім’яного канатика і яєчка зліва

2. можливі неприємні відчуття або біль по ходу сім’яного канатика і яєчка

3. витончена, дрябла шкіра мошонки

4. лівобічний орхіоптоз

5. позитивний прийом Segond – якщо у хворого лежачи притиснути пальцями зовнішнє пахвинне кільце, а потім запропонувати йому піднятися, то при варикоцеле відбудеться наповнення вен

6. позитивна проба Вальсальва – збільшення вен сім’яного канатика при затримці дихання і натужуванні.

3.1 Терапія на догоспітальному етапі:

Будь-яка терапія на догоспітальному етапі недоцільна, оскільки не містить патогенетичної направленості.

При варикоцеле субклінічної стадії і І ступеня доцільно спостереження на протязі 1 року з рекомендаціями обмеження фізичних навантажень.

Варикоцеле П-Ш ступеня є показанням для хірургічного лікування.

3.2. Додаткові методи обстеження:

- УЗД яєчка і його судин за допомогою ефекта Допплера

- трансфеморальна селективна ретроградна ниркова венографія

- антеградная тестикулофлебографія.

4.ПЕРЕДОПЕРАЦІЙНА ПІДГОТОВКА:

- психологічна підготовка пацієнта;

- підготовка операційного поля;

- скринінгова лабораторна діагностика для планового оперативного втручання.

5. ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ

Операцією вибору є операція Бернарді – варикоцелектомія з використанням надпахового доступа і пересіканням вен вище внутрішнього пахового кільця.

Операція Іванисевича, що виконується з пахвинного доступа, і при якій перетинаються вени пахового каналу, вважається більш ризикованою.

7.ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНЕ ЛІКУВАННЯ

• хворий знаходиться в загальній палаті;

• за умов відсутності супутніх захворювань -- стіл №15;

- перв’язки із зміною асептичних пов’язок

- вітамінотерапія з метою стимуляції гонадотропної функції (вітаміни А,С,В1,В6,Є)

- реологічна терапія (аспірин 50 мг/кг на протязі 15 днів, кверцетин, венотонік „ детралекс”, оксигенотерапія у режимі 1.5 атм з експозицією 20 хвилин щоденно на протязі 4-5 днів)

- зняття швів на 7 добу

- обмеження фізичних навантажень і занять спортом строком до 6 місяців

7. ДИСПАНСЕРНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

Диспансерне спостереження проводиться протягом перших 6 місяців – 1 раз в місяць, до 1 року – і раз в 3 місяці, від 1 до 3 років – 1 раз в півроку.

Спеціалізоване санаторно-курортне лікування не проводиться, рекомендується з оздоровчою ціллю перебування в санаторно-курортних

закладах загально-терапевтичного типу.