льєфу. Улоговина є замкненою формою рельєфу, простою або склад- ною. Невеликі улоговини, які мають незначну глибину і плоске дно,

називають блюдцями, або западинами.

Схил — поверхня, яка розташована під кутом до горизонтальної площини. За хвилястого, горбистого, пагорбового або гірського типу рельєфу схили є просторово переважними поверхнями Землі. Їх класифікують за:

1)формою профілю — прямі, випуклі, ввігнуті, випукло-ввігнуті, ступінчасті;

2)довжиною — довгі (понад 500 м), середні (500 – 50 м), короткі (менше 50 м);

3)походженням — ендогенні та екзогенні;

4)стрімкістю (ІГА ім. О.Н. Соколовського):

³слабковиположені — 1 – 3°;

³виположені — 3 – 6°;

³слабкопологі — 6 – 9°;

³пологі — 9 – 12°;

³сильнопологі — 12 – 15°;

³стрімкі — 15 – 30°;

³дуже стрімкі — 30 – 45°;

³урвища — понад 45°.

8.1.3. Типи і класи рельєфу

Під типом рельєфу розуміють певне поєднання форм рельєфу, яке закономірно повторюється на поверхні літосфери, має подібне походження, геологічну будову та історію утворення. При цьому ті чи інші форми рельєфу можуть бути притаманні як певному типу рельєфу, так і декільком типам.

Окремі елементи рельєфу, займаючи величезні простори, за ви- сотою різняться один від одного на сотні і тисячі метрів (орорельєф). У практиці польових досліджень склалася така систематика типів рельєфу в межах орорельєфу: макрорельєф; мезорельєф, мікрорель- єф, нанорельєф.

Макрорельєф (від грец. µαæρός — великий, довгий) — великі фор- ми рельєфу з коливаннями від декількох сотень до декількох тисяч метрів, які зумовлюють будову значних ділянок суходолу (напри- клад, гірські хребти, долини річок, водорозділи).

Мезорельєф (від грец. µέσος — середній, серединний) — зміни ви- сот у межах терас річкових долин, які мають незначні розміри, — приморські і річкові дюни, пустельні бархани тощо. Коливання ви- сот вимірюються метрами, рідше декількома десятками метрів.

Мікрорельєф (від грец. µίæρός — малий) — зміни рівня поверхні, які не перевищують десятків сантиметрів і, як правило, охоплюють декілька десятків або сотень квадратних метрів (лощинки, блюдця, пагорби, невисокі гривки тощо).

275

Нанорельєф(від грец. νάννος — карликовий) — карликові зміни по- верхні, наприклад купини, ховраховини. Це нерівності такого самого розміру, як і створювані людиною під час звичайного обробітку ґрунту.

Типи рельєфу за генезисом об’єднують у класи (табл. 8.1).

Таблиця 8.1. Класифікація геоморфологічних класів і типів

(за працею Д.М. Каца, 1981)

Акумулятивні рівнини — утворилися внаслідок відкладання на- носів під впливом діяльності річок і тимчасових водних потоків, мо- ря, льодовиків, озер, вітру.

Денудаційні рівнини — виникли на ділянках з різко виявленим рельєфом внаслідок денудації (вивітрювання, ерозії, роботи льодо- виків, дефляції тощо) і знесення продуктів руйнування гірських по- рід; нині мають рівнинний характер. Площа розвитку цих рівнин порівняно з акумулятивними обмежена.

Денудаційно-тектонічні гори — утворилися внаслідок взаємодії тектонічних процесів із переважанням підіймань (складкоутворен- ня, скиди, насуви тощо) та денудації.

Вулканічні гори і плато — з’явилися в результаті вулканічної ді- яльності.

Антропогенні утворення — типи рельєфу, які утворилися внаслі- док діяльності людини.

276