Смак. Розчинні у воді мінерали мають смак: галіт — солоний; сильвін — гірко-солоний; мірабіліт — охолодний солоний; галуни — кислий. Легкорозчинні мінерали розчиняються на язику (карналіт), нерозчинні (каолініт і галуазит) — липнуть до язика і вологих губ.
Запах — це властивість мінералів під час тертя поширювати специфічний запах. Наприклад, під час тертя жовен фосфоритів один об одного виникає запах паленої кістки, горілої шкіри (засвід- чує наявність фосфору). Деякі мінерали (сірка, бурштин) під час нагрівання легко займаються і дають характерні запахи. Іноді за- пах з’являється під час вибивання з мінералу іскор. Так, запах сір- чаного газу характерний для піриту, марказиту; часнику — для ар- сенопіриту та інших арсенистих мінералів.
Є й інші властивості і способи, за якими можна визначати міне- рали. Це поведінка їх на паяльній трубці і в прозорих шліфах, від- чуття на дотик та ін.
3.4. ФОРМИ ІСНУВАННЯ МІНЕРАЛІВ У ПРИРОДІ
Природне скупчення мінералів у вигляді зерен або кристалів на- зивають мінеральними агрегатами. Розрізняють форми мінераль- них агрегатів, наведені нижче
Монокристал — поодинокий, добре виражений багатогранник, який характеризується певною формою: тетраедр, ромбоедр, дипі- раміда. Така форма мінеральних агрегатів типова для гірського кришталю, кальциту, піриту. За формою поодинокого кристала мо- жна визначити мінерал. Так, кристали галіту, піриту, галеніту ма-
|
ють форму куба; кальциту — ром- |
|||
|
боедра; кварцу, гірського криш- |
|||
|
талю — шестигранника. Пооди- |
|||
|
нокі кристали, які зрослися в |
|||
|
монокристали, |
утворюють |
так |
|
|
звані двійники, трійники. Так, |
|||
|
для гіпсу характерний двійник |
|||
|
«ластівчин хвіст» (рис. 3.9), для |
|||
|
ортоклазу — карлсбадські двій- |
|||
|
ники. |
|
|
|
|
Будова мінеральних агрегатів |
|||
|
може бути така: |
— дрібні |
зерна |
|
Рис. 3.9. Двійники гіпсу «ластівчин |
³ зерниста |
|||
кристалів, що зрослися (оливін, |
||||
хвіст» |
||||
|
апатит); |
|
|
|
³землиста — за зовнішнім виглядом нагадують пухкий ґрунт, легко розтираються пальцями (каолін, вохра);
³щільна — контури окремих зерен неможливо розрізнити на- віть крізь лупу (халцедон);
106
³голчаста, призматична — кристалики мають видовжену форму (волокнистий гіпс, рогова обманка);
³листувата, пластинчаста — кристали легким зусиллям розще- плюються по площинах спайності на листочки — луску (слюди).
Друзи (рис. 3.10, а) — зростки кристалів (щітки), які одним кін- цем прикріплені до спільної основи (гірський кришталь, кварц, га- леніт).
Дендрити (див. рис. 3.10, б) — гілчасті деревоподібні агрегати, які утворилися внаслідок швидкої кристалізації (самородна мідь, срібло тощо). Деякі дендрити виникають під час коагуляції колоїдів (оксиди мангану, заліза).
Конкреції (див. рис. 3.10, в) — агрегати кулеподібної форми (жо- вна), іноді з радіально-променевою будовою всередині. Ріст конкре-
Рис. 3.10. Форми кристалів:
а — друзи кварцу, гіпсу; б — дендрити; в — конкре- ції; г — секреції; д — ооліти; е — натічні форми — сталактити і сталагміти; є — брунькоподібні агрегати
107