Текстура масивна.

Колір зеленкувато-чорний.

Твердий.

Важкий (2,8 – 3,4 г/см3), як і всі ультраоснóвні породи. Форми залягання — штоки, дайки, пласти.

Породи нестійкі в земній корі. Внаслідок вивітрювання перетво- рюються на серпентин (зеленого кольору).

З перидотитом пов’язані такі корисні копалини: платина, хром, нікель, мідь, залізо, титан, кобальт, азбест, тальк.

Пікрит — ефузивний аналог перидотиту.

Породоутворювальні мінерали: оливін і авгіт у суміші зі серпен- тином і хлоритом.

Структура зерниста або пегматитова. За пегматитової структури зерна оливіну проростають крізь кристали авгіту.

Текстура масивна.

Колір зеленкувато-чорний.

Твердий. Важкий.

Трапляється рідко з діабазовими породами.

У разі вивітрювання перетворюється на серпентин, хлорит. Кімберліт («синя земля») — ультраоснóвна інтрузивна порода.

Полімінеральна.

Породоутворювальні мінерали: серпентин, оливін, слюда. Брекчеєподібна будова.

Кімберліт виповнює циліндричні «трубки вибухів», діаметр яких досягає 1 км. У кімберлітових трубках трапляються алмази.

Розсипища алмазів у кімберлітових трубках знайдено в Якутії, на Уралі.

Магматичні породи мають велике природно-господарське зна- чення. Вони є важливими корисними копалинами. Магматичні по- роди — це будівельні, облицювальні матеріали, рудні родовища. Деякі з них є сировиною для виготовлення мінеральних добрив. Ру- ди є гірськими породами, збагаченими на метали. Скупчення останніх пов’язане з оснóвними та ультраоснóвними інтрузивними породами — габро, перидотитами, піроксенітами, менше їх у серед- ніх породах — сієнітах, діоритах і зовсім мало в кислих — гранітах. У процесі вивітрювання магматичні гірські породи руйнуються, на- бувають пухкості. Продукти вивітрювання магматичних порід вхо- дять до складу різних ґрунтів і зумовлюють їхні фізико-механічні властивості.

4.3. МЕТАМОРФІЧНІ ГІРСЬКІ ПОРОДИ

Метаморфічні гірські породи є вторинними гірськими породами, які утворюються в зоні метаморфізму з осадових і магматичних по-

195

рід під дією на них високого тиску, температури, гарячих розчинів і газів, які виділяються з магми.

Залежно від чинників, що зумовлюють метаморфізм, розрізня- ють такі види останнього:

³динамометаморфізм — причиною є тиск при гороутворенні;

³пірометаморфізм (термічний) — причиною змін є висока тем- пература;

³піродинамометаморфізм — причиною змін є високі температу- ра і тиск;

³гідротермальний — відбувається за участю гарячих водних розчинів;

³пневматолітовий — відбувається під дією гарячих газів та па-

ри.

За місцем виявлення виділяють такі види метаморфізму:

³регіональний — відбувається на великих територіях у разі опускання частіше осадових порід у глибокі надра земної кори і впливу на них високих температур і тиску;

³контактний (навколожильний) — спостерігається в місці кон- такту прониклої магми з гірською породою.

При метаморфізмі різко змінюється структура, текстура, а часто і мінеральний склад порід.

Мінеральний склад. Хімічний та мінеральний склад метаморфі- чних порід різноманітний. Вони складаються з мінералів, які стійкі

вумовах високих тиску і температури. До них належать мінерали як магматичного (кварц, слюди, плагіоклази, авгіт, рогова обманка, магнетит та ін.), осадового походження (кальцит, доломіт), так і суто метаморфічні (тальк, хлорит, деякі слюди, графіт, гранат).

Структура. Метаморфічні породи мають повнокристалічну струк- туру: кристалобластичну, катакластичну, реліктову. Така структура утворюється внаслідок перекристалізації порід у твердому стані, а не в процесі застигання розплавів, як у магматичних породах. Під дією високого тиску на породи всі кристали сплющуються й орієн- туються в одному напрямку, перпендикулярному до дії тиску (крис- талобластична структура), або деформуються і подрібнюються (ка- такластична структура). Для реліктових структур характерні решт- ки первинної структури, яку порода мала до метаморфізму.

За розміром зерен мінералів розрізняють такі структури мета- морфічних порід:

³великокристалічну — діаметр зерен d > 1 мм;

³середньокристалічну — d = 0,25...1 мм;

³дрібнокристалічну — d < 0,25 мм.

Текстура. Характерні для метаморфічних порід текстури наведе- но в табл. 4.2.

196

Таблиця 4.2. Класифікація метаморфічних порід

³сланцювата — мінерали видовженої форми, розташовані па- ралельно (сланці);

³смугаста — у породі чергуються смуги різних за складом і ко- льором мінералів різної товщини (гнейси);

³волокниста — мінерали переплітаються між собою;

³плойчата (хвиляста) — порода зібрана в складки;

³очкова — в породі

Форми залягання. Метаморфічні гірські породи, як правило, за- лягають вище інтрузивних магматичних порід. Форми залягання метаморфічних порід найчастіше повторюють форми залягання тих порід, з яких вони утворилися. Отже, метаморфічні породи трапля- ються у формі шарів, штоків, жил, лінз тощо.

4.3.1. Основні представники метаморфічних гірських порід

Найпоширенішими породами є гнейси, сланці, мармури, квар- цити.

Гнейси (від нім. Gneis — гнилий) — найбільш поширена полімі- неральна метаморфічна порода.

197

Породоутворювальні мінерали: польо-

ві шпати, кварц, слюди, рогова обманка або авгіт. За мінеральним складом гней- си подібні до гранітів, гранодіоритів, але різняться тим, що мінерали в них розта- шовані не безладно, як у магматичних

породах, а орієнтовані перпендикулярно Рис. 4.7. Гнейс до напрямку тиску й утворюють харак-

терну гнейсову текстуру. У породі чергу- ються шари темних (наприклад, біотит) і світлих (польові шпати, кварц) мінералів.

Структура повнокристалічна (зерниста). Текстура смугаста, сланцювата або очкова. Колір рожевий, сірий до темного.

Гнейси, які утворюються внаслідок метаморфізму інтрузивних магматичних порід (гранітів, гранодіоритів, сієнітів) називають ор- тогнейсами, а внаслідок метаморфізму осадових порід (пісковиків, аркозових пісків) — парагнейсами. Ортогнейси мають тоншу смуга- стість, ніж парагнейси.

Гнейси часто трапляються в районах поширення гранітів. Поро- ди з перехідними ознаками від гранітів до гнейсів називають грані-

тогнейсами.

Гнейси складають основи стародавніх платформ і щитів. Вони трапляються в Україні, Карелії, Східному Сибіру, на Кавказі.

Застосовують їх як будівельний матеріал, шляховий камінь. Сланці — група метаморфічних порід кристалічної структури і

сланцюватої або смугастої текстури. Вони легко розколюються в го- ризонтальному напрямку.

За мінеральним складом розрізняють різновиди сланців: глини- сті, хлоритові, талькові, слюдяні, філітові та ін.

Глинисті сланці — початкова стадія метаморфізації глинистих порід.

Мінеральний склад: гідрослюди, кварц (пилуваті часточки) з до- мішками глинистих мінералів.

Структура неповнокристалічна на відміну від інших метаморфі- чних порід.

Текстура сланцювата.

Колір зелений, сірий, бурий, чорний, червонуватий. Блиск матовий (як у глини).

Злам землистий (як у глини).

Не розмокає у воді (на відміну від глини).

При диханні на зразок породи відчувається запах глини. Застосовують як матеріал для покрівель.

Хлоритові сланці — мономінеральна порода.

198

Утворюються внаслідок метаморфізації оснóвних магматичних порід.

Мінеральний склад: хлорит з домішками кварцу, тальку, слюди, польових шпатів, магнезиту та ін.

Структура кристалічна лускувата. Текстура сланцювата.

Колір зелений.

Порода жирна на дотик. Легко дряпається ножем. Може мати магнітність.

Різновид хлоритових сланців — епідотовий сланець, що містить фосфор, магній, кальцій, мікроелементи.

Поклади в Україні є в Овруцькому р-ні Житомирської області. Можна використовувати як мінеральне добриво.

Талькові сланці — мономінеральні породи.

Утворюються в процесі метаморфізму ультраоснóвних магматич- них порід.

Мінеральний склад: тальк із домішками кварцу, слюд, хлориту, польових шпатів та ін.

Структура кристалічна. Текстура сланцювата.

Колір світло-зелений з відтінками.

Дуже м’які. Твердість 1 – 1,5 (дряпаються нігтем). Жирні на дотик.

Застосовують як мастильні засоби, для виготовлення вогнетрив- кої цегли.

Слюдяні сланці — утворюються в процесі метаморфізму глини, глинистих сланців, філітів.

Мінеральний склад: слюди, дрібні зерна кварцу.

За видом слюд розрізняють біотитові, мусковітові, двослюдисті сланці.

Структура повнокристалічна. Текстура сланцювата, тонкошарувата. Колір сірий, зеленкувато-сірий, чорний.

Застосовують для виробництва тепло- та електроізоляційних плит.

Філітові сланці (філіти) — полімінеральна порода, що є початко- вою стадією метаморфізму глинистих сланців, глин і суглинків.

Породоутворювальні мінерали: слюда і кварц (дуже дрібні крис- тали).

Акцесорні мінерали: альбіт, хлорит (надає породі зеленого відті- нку). Порода збагачена на органічні речовини, які надають їй тем- ного кольору.

Структура кристалічна прихованолускувата. Текстура тонкосланцювата.

199

Колір від світло-сірого до чорного, зеленого зі сріблястим відтін- ком.

Застосовують як матеріал для спорудження покрівель.

Поклади сланців є у Східному Сибіру, Середній Азії, на Кольсь- кому півострові, Кавказі.

Мармур — мономінеральна метаморфічна порода. Утворюється внаслідок перекристалізації вапнякових осадових порід (вапняків, доломітів) в умовах високих тиску і температури.

Породоутворювальний мінерал: кальцит.

Акцесорні мінерали: доломіт, кварц, польові шпати, авгіт, рогова обманка.

Структура повнокристалічна рівномірнозерниста.

Текстура масивна.

Колір білий, за наявності домішок сірий, блакитний, жовтий, рожевий, чорний. Домішки оксидів заліза надають породі червоних відтінків, а вуглецеві речовини — чорних.

«Кипить» у разі додавання НСl. Дряпається нігтем. Добре полі- рується.

Застосовують як облицювальний матеріал, для виготовлення скульптур, пам’ятників, в електротехніці (розподільні щити).

Поклади є на Уралі, в Карелії, Закавказзі, в Криму. Кварцити — мономінеральні метаморфічні породи.

Утворюються в процесі перекристалізації кварцових пісків і піс- ковиків за високих тиску і температури.

Породоутворювальні мінерали: зерна кварцу зцементовані силі- катною кислотою.

Акцесорні мінерали: залізовмісні. Структура повнокристалічна дрібнозерниста.

Текстура масивна.

Колір білий, сірий, бурий, малиновий (залежить від домішок за- лізистих мінералів).

Тверді (твердість 7), не дряпаються ножем. Важко піддаються об- робці.

Порода щільна.

Злам блискучий.

Вогнетривкі, температура плавлення 1750 – 1760 °С.

Кварцити з високим вмістом магнетиту і гематиту називають за- лізистими (родовища в Кривому Розі), вони слугують залізною ру- дою.

Застосовують кварцити для виробництва жорен, брусків, точиль- них каменів, вогнетривкої цегли. У кольоровій металургії застосо- вують як флюс, у хімічній промисловості — як кислотостійкий мате- ріал, у будівництві — для виготовлення облицювальної плитки, ще- беню.

200