- •Запитання для самоконтролю
- •1.2. Уявлення про походження Землі (космогонічні гіпотези)
- •1.3. Форма, розміри і будова Землі
- •1.4. Оболонки Землі
- •1.4.1. Зовнішні сфери Землі
- •1.4.2. Внутрішні сфери Землі
- •Запитання для самоконтролю
- •2.1. Поняття про ендогенні та екзогенні процеси
- •2.2.1. Тектонічні рухи земної кори
- •2.2.2. Землетруси
- •2.2.3. Магматизм
- •2.2.4. Вулканізм
- •2.3. Процеси зовнішньої динаміки
- •2.3.1. Вивітрювання
- •2.3.4. Геологічна діяльність річок
- •2.3.5. Геологічна діяльність морів і океанів
- •2.3.6. Геологічна діяльність озер і боліт
- •2.3.7. Геологічна діяльність льодовиків
- •2.3.8. Геологічна діяльність підземних вод
- •2.3.9. Діагенез осадів
- •3.1. Поняття про мінерали. Первинні і вторинні мінерали, їх роль у ґрунтотворенні
- •3.2. Агрегатний стан мінералів та їх внутрішня будова
- •3.3. Фізичні властивості мінералів
- •3.4. Форми існування мінералів у природі
- •3.5. Процеси утворення мінералів
- •3.5.1. Магматичні процеси мінералоутворення
- •3.5.2. Екзогенні процеси мінералоутворення
- •3.5.3. Метаморфічні процеси мінералоутворення
- •3.6. Класифікація природних речовин
- •3.7. Характеристика найпоширеніших мінералів
- •3.7.1. Клас самородних елементів
- •3.7.2. Клас сульфідів
- •3.7.3. Клас оксидів і гідроксидів
- •3.7.5. Клас галоїдів
- •3.7.6. Клас вуглеводневих сполук
- •Запитання для самоконтролю
- •4.1. Поняття про гірські породи та їх класифікація
- •4.1.1. Діагностичні ознаки гірських порід
- •4.2. Магматичні гірські породи
- •4.2.1. Класифікація магматичних гірських порід
- •4.3. Метаморфічні гірські породи
- •4.3.1. Основні представники метаморфічних гірських порід
- •4.4. Осадові гірські породи
- •4.4.1. Фізичні властивості осадових гірських порід
- •4.4.2. Класифікація осадових гірських порід
- •Запитання для самоконтролю
- •5.1. Абсолютний вік гірських порід
- •5.2. Відносний вік гірських порід
- •5.3. Геохронологічна шкала
- •Запитання для самоконтролю
- •6.1. Елювіальні породи
- •6.4. Пролювіальні породи
- •6.5. Алювіальні породи
- •6.6. Льодовикові відклади
- •6.7. Флювіогляціальні відклади
- •6.8. Еолові відклади
- •6.9. Озерні відклади
- •6.10. Морські відклади
- •Запитання для самоконтролю
- •7.1. Поняття про агрономічні руди
- •7.2. Азотні агрономічні руди
- •7.3. Фосфорні агрономічні руди
- •7.4. Калійні агрономічні руди
- •7.5. Кальцієві агрономічні руди
- •7.6. Магнієві агрономічні руди
- •7.7. Органічні агрономічні руди
- •Запитання для самоконтролю
- •8.1. Загальні відомості про рельєф земної поверхні
- •8.1.1. Елементи рельєфу
- •8.1.2. Форми і комплекси форм рельєфу
- •8.1.3. Типи і класи рельєфу
- •8.2. Геоморфологічні карти та їх значення для ґрунтознавства, агрохімії і землеробства
- •8.3. Геоморфологічне районування України
- •Запитання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Предметний покажчик
Типи рельєфу об’єднують різні форми рельєфу. З акумулятивних рівнин найпоширеніші річкові і морські тераси, дельти річок, кону- си виносу, пролювіальні і делювіальні шлейфи, зандрові й озерно- льодовикові рівнини.
Типи рельєфу чітко пов’язані з усією геологічною історією райо- ну, його геологічною будовою. Вплив геологічної історії виявляєть- ся, наприклад, у різному рельєфі і геологічній будові алювіальних терас, розташованих у міжгірних западинах, і терас у межах плат- форм. Перші характеризуються більшими нахилом рельєфу, роз- мірами матеріалу, який складає алювій, і його потужністю. Крім того, у міжгірних западинах розвинені деякі типи рельєфу, які на платформених рівнинах не трапляються, наприклад, конуси вино- су, передгірні шлейфи тощо. Навпаки, приморські пониззя, дельти великих річок, водороздільні рівнини притаманні в основному платформам. Однак і в межах платформ рельєф різний: западини і прогини характеризуються рівнинним рельєфом і його слабкою розчленованістю, невеликими похилами і хвилястістю річок (Полі- ська низовина).
Специфічні форми антропогенного рельєфу, які утворилися вна- слідок діяльності людини. Прикладом його може бути рельєф райо- ну стародавнього зрошення, де вздовж великих каналів спостеріга- ються підвищення рельєфу (заввишки до 2 – 3 м і більше), пов’язані з накопиченням наносів, які вичерпувались під час чищення кана- лів. Ділянки між каналами набувають характеру міжарикових знижень. Внаслідок цього формується чашоподібний іригаційний рельєф, який зумовлює низку важливих особливостей ґрунтово- гідрогеологічних умов зрошуваних земель. Великою мірою на рель- єф впливає також будівництво відкритого дренажу і штучне вирів- нювання території.
Кожен комплекс форм рельєфу (або тип рельєфу) утворюється в певних умовах географічного середовища, тобто відповідає певному географічному ландшафту. Форми рельєфу в комплексі розвива- ються під переважною дією основного, найактивнішого чинника се- ред ендогенних та екзогенних. Тверді породи вивітрюються, а про- дукти вивітрювання переміщуються з місця на місце. Сукупність цих процесів називають денудацією (від лат. nudus — голий).
8.2. ГЕОМОРФОЛОГІЧНІ КАРТИ ТА ЇХ ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ҐРУНТОЗНАВСТВА, АГРОХІМІЇ І ЗЕМЛЕРОБСТВА
Геоморфологічними картами називають карти, на яких відобра- жено форми, генезис і вік рельєфу. Їх класифікують за змістом, при- значенням і масштабом (М.С. Подобєдов, 1954).
За змістом виділяють карти часткові і загальні:
277
³часткові відбивають окремі показники, що характеризують ре- льєф, наприклад тільки морфологію, генезис або вік рельєфу (мор- фогенетичні);
³загальні відображають декілька часткових показників рельє- фу — морфологію, походження, вік.
За призначенням: залежно від вимог, що ставляться до карт різни- ми галузями народного господарства або галузями науки і техніки.
За масштабом:
³великомасштабні > 1 : 200 000;
³середньомасштабні 1 : 200 000 – 1 : 100 000;
³дрібномасштабні < 1 : 100 000.
Геоморфологічні карти мають велике значення для сільського господарства, особливо для ґрунтознавства, агрохімії, землеробства, меліорації, землевпорядкування тощо. При цьому особливу увагу приділяють частковим картам — морфогенетичним і морфографіч- ним великомасштабним.
Уґрунтознавстві їх використовують під час ґрунтового картогра- фування, розробки заходів щодо боротьби з ерозією, зсувами і т.д.
Уземлеробстві — для визначення можливості використання сільськогосподарських машин, способів обробітку ґрунтів на тих чи інших ділянках, планування типів сівозмін, розміщення типів сільськогосподарських угідь (луки, пасовища, сади, виноградники тощо).
Вагрохімії — під час агрохімічних досліджень, планування польових дослідів, складання системи добрив.
Умеліоративній справі — для добирання способів зрошення й осушення, встановлення норм поливу тощо.
8.3. ГЕОМОРФОЛОГІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ УКРАЇНИ
Згідно з геоморфологічним районуванням (П.М. Цись, 1962), у
межах України виділяють три підпровінції:
І — Полігенну рівнину; ІІ — Карпати;
ІІІ — Крим.
У межах підпровінцій виділяють області і підобласті: I. Полігенна рівнина
³ Полісько-Дніпровська низовина Ì Поліська рівнина Ì Лівобережна рівнина
³ Азово-Придніпровська височина Ì Придніпровська височина Ì Запорізька рівнина Ì Приазовська височина
278
³Волино-Подільська височина
ÌВолинська височина
ÌВнутрішні рівнини Верхнього Бугу і Стира
ÌПодільська височина
³Південно-західна окраїна Середньоросійської височини
³Азово-Чорноморська низовина
³Донецький кряж
II. Карпати
³Передкарпаття
³Зовнішні Карпати
ÌБескидсько-Горганська
ÌПокутсько-Буковинська
³Водороздільно-Верховинська
³Полонино-Чорногорська
³Північна межа Мармороської області
³Вулканічні Карпати та міжгірські лощини
³Закарпатська рівнина
III. Крим
³Головний Крим
³Куестове передгір’я
³Південне узбережжя
³Область Керченського півострова
³Область Бессарабської височини
У межах областей і підобластей виділяють райони (В.Г. Бондар-
чук, 1949):
Полісся
1.Центральне Полісся
2.Київське Полісся
3.Волинське Полісся
4.Чернігівське Полісся
5.Новгород-Сіверське Полісся
6.Овруцький кряж
7.Чорнобильський гляціодислокарій
8.Дніпровський горбисто-моренний
9.Долина Замглай
Лівобережна низовина
1.Верхня тераса Дніпра
2.Борова тераса Дніпра
3.Заплавна тераса Дніпра
3.Полтавська полігенна рівнина
4.Гуляйпільське полігенне плато
5.Північно-Донецький степ
6.Приорільське плато Правобережжя
1. Київське плато
279
2.Канівські гори
3.Придніпровська височина
4.Побужжя
Волино-Подільське плато
1.Подільське плато
2.Покуття
3.Товтри
4.Кременецькі столові гори
5.Розточчя і обпілля
6.Дністровсько-Санська рівнина
7.Передгір’я і Прикарпатська височина Причорноморська низовина
1.Причорноморська понтійська низовина
2.Ногайський степ
3.Бессарабське неогенове плато
4.Єкінська тераса
5.Дністровські плавні
6.Вюрмська дельта Дніпра
7.Пересипи і коси
8.Дельта Дунаю
Донецький кряж
1.Гривистий Донбас
2.Долинно-балковий Донбас
3.Донецький карст
4.Приазовська кристалічна гряда
5.Палеовулканічний релікт Приазов’я
Запитання для самоконтролю: 1. Що включає поняття рельєф?
2. Яка наука вивчає рельєф? 3. На чому ґрунтується генетична кла-
сифікація рельєфу? 3. Що покладено в основу морфографічної класи-
фікації рельєфу? 4. Що розуміють під типом рельєфу? 5. Назвіть осно- вні типи рельєфу. 6. Які ви знаєте елементи рельєфу? 7. Що таке фор- ми рельєфу? 8. Назвіть основні форми і комплекси форм рельєфу. 9. Пере-
лічіть позитивні і негативні форми рельєфу. 10. Яка систематика типів ре- льєфу склалася в практиці польових досліджень? 11. Схарактеризуйте гео- морфологічні карти і наведіть їх класифікацію. 12. Які підпровінції, області і підобласті виділяють у межах України при геоморфологічному району- ванні?
280