- •Запитання для самоконтролю
- •1.2. Уявлення про походження Землі (космогонічні гіпотези)
- •1.3. Форма, розміри і будова Землі
- •1.4. Оболонки Землі
- •1.4.1. Зовнішні сфери Землі
- •1.4.2. Внутрішні сфери Землі
- •Запитання для самоконтролю
- •2.1. Поняття про ендогенні та екзогенні процеси
- •2.2.1. Тектонічні рухи земної кори
- •2.2.2. Землетруси
- •2.2.3. Магматизм
- •2.2.4. Вулканізм
- •2.3. Процеси зовнішньої динаміки
- •2.3.1. Вивітрювання
- •2.3.4. Геологічна діяльність річок
- •2.3.5. Геологічна діяльність морів і океанів
- •2.3.6. Геологічна діяльність озер і боліт
- •2.3.7. Геологічна діяльність льодовиків
- •2.3.8. Геологічна діяльність підземних вод
- •2.3.9. Діагенез осадів
- •3.1. Поняття про мінерали. Первинні і вторинні мінерали, їх роль у ґрунтотворенні
- •3.2. Агрегатний стан мінералів та їх внутрішня будова
- •3.3. Фізичні властивості мінералів
- •3.4. Форми існування мінералів у природі
- •3.5. Процеси утворення мінералів
- •3.5.1. Магматичні процеси мінералоутворення
- •3.5.2. Екзогенні процеси мінералоутворення
- •3.5.3. Метаморфічні процеси мінералоутворення
- •3.6. Класифікація природних речовин
- •3.7. Характеристика найпоширеніших мінералів
- •3.7.1. Клас самородних елементів
- •3.7.2. Клас сульфідів
- •3.7.3. Клас оксидів і гідроксидів
- •3.7.5. Клас галоїдів
- •3.7.6. Клас вуглеводневих сполук
- •Запитання для самоконтролю
- •4.1. Поняття про гірські породи та їх класифікація
- •4.1.1. Діагностичні ознаки гірських порід
- •4.2. Магматичні гірські породи
- •4.2.1. Класифікація магматичних гірських порід
- •4.3. Метаморфічні гірські породи
- •4.3.1. Основні представники метаморфічних гірських порід
- •4.4. Осадові гірські породи
- •4.4.1. Фізичні властивості осадових гірських порід
- •4.4.2. Класифікація осадових гірських порід
- •Запитання для самоконтролю
- •5.1. Абсолютний вік гірських порід
- •5.2. Відносний вік гірських порід
- •5.3. Геохронологічна шкала
- •Запитання для самоконтролю
- •6.1. Елювіальні породи
- •6.4. Пролювіальні породи
- •6.5. Алювіальні породи
- •6.6. Льодовикові відклади
- •6.7. Флювіогляціальні відклади
- •6.8. Еолові відклади
- •6.9. Озерні відклади
- •6.10. Морські відклади
- •Запитання для самоконтролю
- •7.1. Поняття про агрономічні руди
- •7.2. Азотні агрономічні руди
- •7.3. Фосфорні агрономічні руди
- •7.4. Калійні агрономічні руди
- •7.5. Кальцієві агрономічні руди
- •7.6. Магнієві агрономічні руди
- •7.7. Органічні агрономічні руди
- •Запитання для самоконтролю
- •8.1. Загальні відомості про рельєф земної поверхні
- •8.1.1. Елементи рельєфу
- •8.1.2. Форми і комплекси форм рельєфу
- •8.1.3. Типи і класи рельєфу
- •8.2. Геоморфологічні карти та їх значення для ґрунтознавства, агрохімії і землеробства
- •8.3. Геоморфологічне районування України
- •Запитання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Предметний покажчик
Розділ 4
ОСНОВИ
ПЕТРОГРАФІЇ
4.1. ПОНЯТТЯ ПРО ГІРСЬКІ ПОРОДИ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ
Петрографія — наука про гірські породи (від грец. πέτρος — ка- мінь, скеля). Петрографія вивчає хімічний, мінералогічний склад гірських порід, їх структуру, текстуру, умови утворення, залягання, поширення та зміну у зв’язку з геологічними процесами, що відбу- ваються в земній корі.
Гірськими породами називають скупчення одного або декількох мінералів, які займають значний простір у земній корі і мають більш-менш сталий хімічний і мінеральний склад та будову.
Власне з гірських порід і мінералів утворена земна кора. Породи, які складаються з одного мінералу, називають мономі-
неральними (наприклад, вапняк утворений з мінералу кальциту). Породи, що складаються з багатьох мінералів, називають поліміне- ральними (наприклад, граніт утворений з кварцу, польового шпату, слюди).
Мінерали у складі породи мають неоднакове значення. Деякі з них характерні для породи й обов’язково входять до її складу. Їх на- зивають породоутворювальними мінералами. Їх близько 20 видів. З них на 95 % складена земна кора. Випадкові (другорядні) мінерали в складі порід називають акцесорними. Їх вміст у породах менший
5 %.
За походженням усі гірські породи поділяють на три групи: маг- матичні, осадові, метаморфічні.
Магматичні породи утворюються внаслідок кристалізації магми всередині або на поверхні земної кори.
Осадові породи — продукти вивітрювання магматичних і мета- морфічних порід та накопичення решток організмів. Ці продукти можуть переноситися механічними силами (вітром, льодом, водою), виділятися з розчинів і відкладатися на дні водойм або на поверхні землі.
Метаморфічні породи — змінені магматичні й осадові породи під впливом високих температур, тиску, а також газів, гарячих розчи- нів, які виділяються з магми.
Майже 75 % поверхні земної кори вкрито осадовими породами і лише 25 % — магматичними і метаморфічними. Проте об’єм осадо-
183
вих порід становить тільки 3 % об’єму всіх гірських порід, які скла- дають земну кору загалом. Усього відомо близько 1000 видів гірсь- ких порід.
Осадові породи є основними ґрунтотворними породами. В особ- ливу групу виділяють агрономічні руди. Це гірські породи та про- дукти їх переробки, які використовують як добри- ва, меліоранти, засоби бо- ротьби зі шкідниками та хворобами рослин. Більша частина агроруд має осадо- ве походження, менша —
|
магматичне. |
різних |
||
|
Земна кора в |
|||
Рис. 4.1. Розріз ділянки земної кори: |
частинах Землі має неод- |
|||
накову |
товщину |
і різну |
||
1 — океан; 2 — осадові гірські породи; 3 — гра- |
||||
ніти; 4 — базальтовий пояс; 5 — мантія (верхні |
будову. Виділяють два ти- |
|||
шари перідотитової зони) |
пи земної кори — океані- |
|||
|
чний і |
континентальний |
||
|
(рис. 4.1). |
|
Континентальний тип земної кори складається з трьох оболонок
— осадової, гранітної і базальтової.
Океанічний тип земної кори складається з двох оболонок — оса- дової і базальтової.
Осадова оболонка залягає на самій поверхні земної кори. Вона складена осадовими гірськими породами. Товщина її змінюється від нуля до 8 – 15 км, а в гірських країнах досягає 40 – 70 км. Під океа- нами вона має невелику товщину.
Гранітна оболонка залягає під осадовою. Складена вона перева- жно магматичними і метаморфічними породами. На дні Світового океану гранітної оболонки немає. Її товщина в середньому 10 – 40 км, а під гірськими хребтами — 50 – 70 км.
Базальтова оболонка залягає під гранітною. Вона складається з базальтів. На рівнинах товщина базальтової оболонки 20 – 25 км, а в районах молодих гір 15 – 20 км. Більшу товщину вона має під океанами, ніж під континентами.
4.1.1. Діагностичні ознаки гірських порід
До основних діагностичних ознак гірських порід належать пере- лічені нижче.
Мінеральний склад. Тут треба зазначити, полі- чи мономінера- льною є порода, з яких породоутворювальних і акцесорних мінера- лів вона складається.
184