
- •Запитання для самоконтролю
- •1.2. Уявлення про походження Землі (космогонічні гіпотези)
- •1.3. Форма, розміри і будова Землі
- •1.4. Оболонки Землі
- •1.4.1. Зовнішні сфери Землі
- •1.4.2. Внутрішні сфери Землі
- •Запитання для самоконтролю
- •2.1. Поняття про ендогенні та екзогенні процеси
- •2.2.1. Тектонічні рухи земної кори
- •2.2.2. Землетруси
- •2.2.3. Магматизм
- •2.2.4. Вулканізм
- •2.3. Процеси зовнішньої динаміки
- •2.3.1. Вивітрювання
- •2.3.4. Геологічна діяльність річок
- •2.3.5. Геологічна діяльність морів і океанів
- •2.3.6. Геологічна діяльність озер і боліт
- •2.3.7. Геологічна діяльність льодовиків
- •2.3.8. Геологічна діяльність підземних вод
- •2.3.9. Діагенез осадів
- •3.1. Поняття про мінерали. Первинні і вторинні мінерали, їх роль у ґрунтотворенні
- •3.2. Агрегатний стан мінералів та їх внутрішня будова
- •3.3. Фізичні властивості мінералів
- •3.4. Форми існування мінералів у природі
- •3.5. Процеси утворення мінералів
- •3.5.1. Магматичні процеси мінералоутворення
- •3.5.2. Екзогенні процеси мінералоутворення
- •3.5.3. Метаморфічні процеси мінералоутворення
- •3.6. Класифікація природних речовин
- •3.7. Характеристика найпоширеніших мінералів
- •3.7.1. Клас самородних елементів
- •3.7.2. Клас сульфідів
- •3.7.3. Клас оксидів і гідроксидів
- •3.7.5. Клас галоїдів
- •3.7.6. Клас вуглеводневих сполук
- •Запитання для самоконтролю
- •4.1. Поняття про гірські породи та їх класифікація
- •4.1.1. Діагностичні ознаки гірських порід
- •4.2. Магматичні гірські породи
- •4.2.1. Класифікація магматичних гірських порід
- •4.3. Метаморфічні гірські породи
- •4.3.1. Основні представники метаморфічних гірських порід
- •4.4. Осадові гірські породи
- •4.4.1. Фізичні властивості осадових гірських порід
- •4.4.2. Класифікація осадових гірських порід
- •Запитання для самоконтролю
- •5.1. Абсолютний вік гірських порід
- •5.2. Відносний вік гірських порід
- •5.3. Геохронологічна шкала
- •Запитання для самоконтролю
- •6.1. Елювіальні породи
- •6.4. Пролювіальні породи
- •6.5. Алювіальні породи
- •6.6. Льодовикові відклади
- •6.7. Флювіогляціальні відклади
- •6.8. Еолові відклади
- •6.9. Озерні відклади
- •6.10. Морські відклади
- •Запитання для самоконтролю
- •7.1. Поняття про агрономічні руди
- •7.2. Азотні агрономічні руди
- •7.3. Фосфорні агрономічні руди
- •7.4. Калійні агрономічні руди
- •7.5. Кальцієві агрономічні руди
- •7.6. Магнієві агрономічні руди
- •7.7. Органічні агрономічні руди
- •Запитання для самоконтролю
- •8.1. Загальні відомості про рельєф земної поверхні
- •8.1.1. Елементи рельєфу
- •8.1.2. Форми і комплекси форм рельєфу
- •8.1.3. Типи і класи рельєфу
- •8.2. Геоморфологічні карти та їх значення для ґрунтознавства, агрохімії і землеробства
- •8.3. Геоморфологічне районування України
- •Запитання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Предметний покажчик

Застосовують у хімічній, скляній промисловості, металургії, оп- тиці, для отримання плавикової кислоти і фторидів, у тім числі і зооцидів (фторацетамід і фторацетат барію), які використовують як отруту для боротьби з ховрахами і піщанками. Ці солі дуже отруйні для людини.
3.7.6. Клас вуглеводневих сполук
Торф утворюється внаслідок нагромадження і неповного розкла- дання рослинного матеріалу в анаеробних умовах за застійного во- дного режиму. Забарвлення має буре. В свіжому стані містить 85 – 95 % води. До складу входять рослинні рештки, органічні та неор- ганічні сполуки. Застосовують як паливо, у сільському господарстві для виготовлення компостів.
Вугілля поділяють на буре, кам’яне та антрацит. Хімічний склад, %: С — 60 – 90, Н — 1 – 12, О — 2,0 – 5,0, N — 1 – 3, домішки. Щіль-
ність залежить від мінеральних домішок. Твердість бурого вугілля
— 1,5, антрациту — 2,0 – 2,5. Забарвлення бурого вугілля — буре, кам’яного вугілля, антрациту — темно-сіре, чорне. Злам — для бу- рого вугілля нерівний, для кам’яного вугілля та антрациту — зер- нистий або раковистий.
Нафта — згущена горюча оліїста рідина темно-коричневого ко- льору, яка є продуктом розкладання органічних решток четвертин- ного періоду. Поширена в осадовій оболонці Землі. Є сумішшю ал- канів, деяких цикланів і аренів, а також кисне-, сірко- й азотовміс- них сполук. Розрізняють легку (0,65 – 0,87 г/см3), середню (0,871 – 0,910 г/см3) і важку (0,910 – 1,05 г/см3) нафту. Теплота згоряння 43,7 – 46,2 МДж/кг. Класифікують за вмістом сірки на малосірчану (до 0,5 % S), сірчану (0,5 – 2,0 %) і високосірчану (понад 2,0 %). Ви- користовують із шостого тисячоліття до н.е. Перегонкою одержують бензин, реактивне, дизельне паливо, мазут тощо.
Запитання для самоконтролю: 1. Що таке мінерали і яка їх
роль у ґрунтотворенні? 2. В якому агрегатному стані можуть бути
мінерали? 3. Опишіть фізичні властивості мінералів. 4. Які процеси
мінералоутворення належать до ендогенних і які до екзогенних?
5. Наведіть сучасні класифікації мінералів за хімічним складом, кристалохімічною структурою, застосуванням у народному господарстві. 6. Схарактеризуйте мінерали класу самородних елементів. 7. Дайте харак- теристику мінералів класу сульфідів. 8. Які мінерали входять до класу га- лоїдних сполук? 9. Назвіть підкласи мінералів, які входять до класу силіка- тів. 10. Коротко схарактеризуйте основні мінерали класу силікатів. 11. Що ви знаєте про мінерали класу фосфатів і нітратів? 12. Розкажіть про міне- рали класу карбонатів. 13. Наведіть кілька прикладів мінералів класу су- льфатів і схарактеризуйте їх. 14. Які мінерали входять до класу оксидів та гідроксидів? Перелічіть їх характерні ознаки 15. Що ви знаєте про мінера- ли класу галоїдів? 16. Схарактеризуйте речовини, які входять до класу вуг- леводневих сполук.
182