Назва всієї групи цеолітів походить від грецьких слів ξέω — кип- лю, вирую і λίθος — камінь; закипаюче каміння.

Практичне значення цеолітів полягає у використанні їхніх адсо- рбційних та іонообмінних властивостей при очищенні води, проми- слових, побутових стоків і в сільському господарстві для підвищення родючості ґрунтів: збільшення ємності вбирання на ґрунтах легкого гранулометричного складу.

Натроліт Na2[Al2Si3O10]•2H2O. Назва походить від грецького «на- трієве каміння».

Хімічний склад, %: SiO2 — 47,4, Al2O3 — 26,8, Na2O — 16,3,

H2O — 9,5.

Фізичні властивості

Діагностичні ознаки: голчаста, поздовжньо-призматична форма кристалів, світлий колір, крихкість, «спучення» під час нагрівання.

Форми знаходження в природі. Трапляється у вигляді друз, во- локнистих мас.

Походження гідротермальне, гіпергенне — внаслідок хімічного вивітрювання силікатів (польових шпатів, нефеліну та ін.).

Поклади розвідано у вулканічних породах Криму, Кавказу, на Гавайських островах.

Застосовують для очищення стічних, побутових вод, питної води (використовують тільки штучні цеоліти). У сільському господарст- ві — для підвищення родючості ґрунтів.

3.7.5. Клас галоїдів

До галоїдів належать солі галогеноводневих кислот: HF, HCl, HBr, HI. Найбільш поширеними в земній корі є хлориди натрію, калію, магнію, фториди кальцію і натрію-алюмінію. Останні сполу- ки трапляються рідко і є відносно рідкісними мінеральними тілами.

Відомо близько 100 мінералів цього класу, вони становлять

~0,5 % маси земної кори.

Учистому стані галоїдні сполуки майже не трапляються. У зв’язку з цим колір їх різний. У чистому стані галоїди часто безбарв- ні, білі, прозорі, а домішки забарвлюють їх у зелений, синьо-зеле- ний, жовтий, червоний кольори.

178

Серед них переважають вторинні мінерали. За хімічним складом вони бувають прості і складні, водні і безводні. Найбільш поширені мінерали підкласів хлоридів і фторидів.

Хлориди

Галіт NaCl. Назву дав у 1847 р. Глокер за грецьким словом α̃λς — сіль або море, оскільки галіт виділяється під час випаровування морської води.

Хімічний склад, %: Na — 39,4, Cl — 60,6, іноді містить вкраплен-

ня глинистих часточок, органічних речовин і гіпсу, хлориду калію, магнію.

Фізичні властивості

Діагностичні ознаки: солоний смак, мала твердість, цілком до- сконала спайність по кубу, добре розчиняється у воді, забарвлює полум’я в жовтий колір.

Різновиди: кам’яна сіль — утворилася в минулі геологічні пері- оди, часто вкрита пластами глин та інших гірських порід; самосад- на сіль — утворюється донині на дні водних басейнів у районах су- хого і жаркого клімату.

Форми знаходження в природі. Суцільні зернисті, щільні, стовп- часті маси, друзи.

Походження осадове — це хімічний осад озер і мілких морських басейнів. Галіт може утворювати вицвіти на поверхні ґрунтів за близького рівня залягання мінералізованих підґрунтових вод.

Поклади є в Україні (Артемівське — Донбас, Солотвіно — Закар- паття, Слов’яно-Бахмутське — м. Слов’янськ), Росії (Солікамське — Пермська область), Німеччині (Стасфуртське), Польщі (Величка).

Застосовують як сировину для хімічної промисловості, харчовий продукт, у зоотехнії.

У разі накопичення в ґрунтах може спричинювати їх засолення. Сильвін KCl. Назва походить від «Sal digestivus Sylvii» — травна сіль Сільвіуса (від латинізованого імені Сільвій, голландського лі-

каря й хіміка Франціска де ля Бое).

Хімічний склад, %: К — 52,5, Cl — 47,5, як домішки часто містить

NaCl.

179

Фізичні властивості

Діагностичні ознаки: невелика твердість, легко розчиняється у воді, гірко-солоний пекучий смак, забарвлює полум’я в фіолетовий колір.

Форми знаходження в природі. Трапляється у вигляді землис- тих, щільних, зернистих мас.

Походження осадове — хімічний осад морів, озер, а також проду- кти сублімації при вулканічних виверженнях.

Поклади розвідані в Україні (Калуське), Росії (Солікамське), Ка- захстані (Мертві солі).

Застосовують у хімічний і скляній промисловості, в сільському господарстві для виготовлення калійних добрив.

Сильвін, який містить як домішки NaCl, називають сильвінітом. Карналіт MgCl2•KCl•6H2O. Названий у 1856 р. на честь німець-

кого гірничого інженера Р. фон Карналла.

Хімічний склад, %: Mg — 8,7, K — 14,1, Cl — 38,3, H2O — 38,9, містить домішки NaCl, KCl, CaSO4, Fe2O3, KBr та ін.

Фізичні властивості

Діагностичні ознаки: добре розчиняється у воді, невелика твер- дість, гірко-солоний пекучий смак, дуже гігроскопічний. Під час розчинення у воді на відміну від сильвіну тріщить.

Форми знаходження в природі. Трапляється у вигляді суцільних зернистих мас, які розпливаються на повітрі.

Походження осадове — утворюється як правило в родовищах га- літу і сильвіну внаслідок осідання в морських басейнах на останніх стадіях висихання.

Поклади є в Україні (Калуське), Росії (Солікамське), Білорусі (Старобінське), Німеччині, США.

180

Застосовують для виробництва калійних добрив і металічного магнію.

Каїніт KCl•MgSO4•3H2O.

Хімічний склад, %: KCl — 30, MgSO4 — 48,1, H2O — 21,9, а також домішки NaCl, гіпсу. К2О в каїніті близько 10 – 12 %.

Фізичні властивості

Діагностичні ознаки: невелика твердість, добре розчинний у во- ді, має гірко-солоний пекучий смак, малогігроскопічний.

Форми знаходження в природі. Зернисті маси.

Походження осадове — хімічний осад озер, морів. Поклади є в Україні (Калуське), Росії (Солікамське).

Через невеликий вміст калію каїніт не транспортують, а разом з іншими калійними і магнієвими солями застосовують для виробни- цтва калійних добрив. Висока ефективність каїніту виявляється на ґрунтах легкого гранулометричного складу і в разі внесення під цу- крові буряки.

Фториди

Флюорит CaF2 (плавиковий шпат). Назву дав Агрикола в 1529 р. від лат. fluoer — течія, потік (мінерал легко плавиться і використову- ється як флюс).

Хімічний склад, %: Са — 51,2, F — 48,8.

Фізичні властивості

Діагностичні ознаки: скляний блиск, твердість 4,0, кристали ку- бічної форми, розкладається в H2SO4 під час нагрівання з виділен- ням газоподібного фтороводню.

Форми знаходження в природі. Трапляється у вигляді суцільних, зернистих, землистих мас, друз.

Походження ендогенне, гідротермальне, зрідка пневматолітове, метасоматичне, іноді осадове.

Поклади знаходяться в Росії (Забайкалля), Казахстані, Киргизії, Англії, Німеччині, Норвегії, Гренландії, США.

181