
- •Запитання для самоконтролю
- •1.2. Уявлення про походження Землі (космогонічні гіпотези)
- •1.3. Форма, розміри і будова Землі
- •1.4. Оболонки Землі
- •1.4.1. Зовнішні сфери Землі
- •1.4.2. Внутрішні сфери Землі
- •Запитання для самоконтролю
- •2.1. Поняття про ендогенні та екзогенні процеси
- •2.2.1. Тектонічні рухи земної кори
- •2.2.2. Землетруси
- •2.2.3. Магматизм
- •2.2.4. Вулканізм
- •2.3. Процеси зовнішньої динаміки
- •2.3.1. Вивітрювання
- •2.3.4. Геологічна діяльність річок
- •2.3.5. Геологічна діяльність морів і океанів
- •2.3.6. Геологічна діяльність озер і боліт
- •2.3.7. Геологічна діяльність льодовиків
- •2.3.8. Геологічна діяльність підземних вод
- •2.3.9. Діагенез осадів
- •3.1. Поняття про мінерали. Первинні і вторинні мінерали, їх роль у ґрунтотворенні
- •3.2. Агрегатний стан мінералів та їх внутрішня будова
- •3.3. Фізичні властивості мінералів
- •3.4. Форми існування мінералів у природі
- •3.5. Процеси утворення мінералів
- •3.5.1. Магматичні процеси мінералоутворення
- •3.5.2. Екзогенні процеси мінералоутворення
- •3.5.3. Метаморфічні процеси мінералоутворення
- •3.6. Класифікація природних речовин
- •3.7. Характеристика найпоширеніших мінералів
- •3.7.1. Клас самородних елементів
- •3.7.2. Клас сульфідів
- •3.7.3. Клас оксидів і гідроксидів
- •3.7.5. Клас галоїдів
- •3.7.6. Клас вуглеводневих сполук
- •Запитання для самоконтролю
- •4.1. Поняття про гірські породи та їх класифікація
- •4.1.1. Діагностичні ознаки гірських порід
- •4.2. Магматичні гірські породи
- •4.2.1. Класифікація магматичних гірських порід
- •4.3. Метаморфічні гірські породи
- •4.3.1. Основні представники метаморфічних гірських порід
- •4.4. Осадові гірські породи
- •4.4.1. Фізичні властивості осадових гірських порід
- •4.4.2. Класифікація осадових гірських порід
- •Запитання для самоконтролю
- •5.1. Абсолютний вік гірських порід
- •5.2. Відносний вік гірських порід
- •5.3. Геохронологічна шкала
- •Запитання для самоконтролю
- •6.1. Елювіальні породи
- •6.4. Пролювіальні породи
- •6.5. Алювіальні породи
- •6.6. Льодовикові відклади
- •6.7. Флювіогляціальні відклади
- •6.8. Еолові відклади
- •6.9. Озерні відклади
- •6.10. Морські відклади
- •Запитання для самоконтролю
- •7.1. Поняття про агрономічні руди
- •7.2. Азотні агрономічні руди
- •7.3. Фосфорні агрономічні руди
- •7.4. Калійні агрономічні руди
- •7.5. Кальцієві агрономічні руди
- •7.6. Магнієві агрономічні руди
- •7.7. Органічні агрономічні руди
- •Запитання для самоконтролю
- •8.1. Загальні відомості про рельєф земної поверхні
- •8.1.1. Елементи рельєфу
- •8.1.2. Форми і комплекси форм рельєфу
- •8.1.3. Типи і класи рельєфу
- •8.2. Геоморфологічні карти та їх значення для ґрунтознавства, агрохімії і землеробства
- •8.3. Геоморфологічне районування України
- •Запитання для самоконтролю
- •Список рекомендованої літератури
- •Предметний покажчик

Назва всієї групи цеолітів походить від грецьких слів ξέω — кип- лю, вирую і λίθος — камінь; закипаюче каміння.
Практичне значення цеолітів полягає у використанні їхніх адсо- рбційних та іонообмінних властивостей при очищенні води, проми- слових, побутових стоків і в сільському господарстві для підвищення родючості ґрунтів: збільшення ємності вбирання на ґрунтах легкого гранулометричного складу.
Натроліт Na2[Al2Si3O10]•2H2O. Назва походить від грецького «на- трієве каміння».
Хімічний склад, %: SiO2 — 47,4, Al2O3 — 26,8, Na2O — 16,3,
H2O — 9,5.
Фізичні властивості
Блиск....................................................... |
скляний, перламутровий, шовковистий |
Твердість................................................. |
5,0 – 5,5 |
Спайність................................................ |
досконала |
Злам......................................................... |
нерівний |
Колір........................................................ |
безбарвний, білий з жовтуватим, |
|
зеленкуватим, червонуватим |
Риска |
відтінками |
світла |
|
Прозорість............................................... |
прозорий, напівпрозорий |
Щільність................................................ |
2,2 – 2,5 г/см3 |
Діагностичні ознаки: голчаста, поздовжньо-призматична форма кристалів, світлий колір, крихкість, «спучення» під час нагрівання.
Форми знаходження в природі. Трапляється у вигляді друз, во- локнистих мас.
Походження гідротермальне, гіпергенне — внаслідок хімічного вивітрювання силікатів (польових шпатів, нефеліну та ін.).
Поклади розвідано у вулканічних породах Криму, Кавказу, на Гавайських островах.
Застосовують для очищення стічних, побутових вод, питної води (використовують тільки штучні цеоліти). У сільському господарст- ві — для підвищення родючості ґрунтів.
3.7.5. Клас галоїдів
До галоїдів належать солі галогеноводневих кислот: HF, HCl, HBr, HI. Найбільш поширеними в земній корі є хлориди натрію, калію, магнію, фториди кальцію і натрію-алюмінію. Останні сполу- ки трапляються рідко і є відносно рідкісними мінеральними тілами.
Відомо близько 100 мінералів цього класу, вони становлять
~0,5 % маси земної кори.
Учистому стані галоїдні сполуки майже не трапляються. У зв’язку з цим колір їх різний. У чистому стані галоїди часто безбарв- ні, білі, прозорі, а домішки забарвлюють їх у зелений, синьо-зеле- ний, жовтий, червоний кольори.
178

Серед них переважають вторинні мінерали. За хімічним складом вони бувають прості і складні, водні і безводні. Найбільш поширені мінерали підкласів хлоридів і фторидів.
Хлориди
Галіт NaCl. Назву дав у 1847 р. Глокер за грецьким словом α̃λς — сіль або море, оскільки галіт виділяється під час випаровування морської води.
Хімічний склад, %: Na — 39,4, Cl — 60,6, іноді містить вкраплен-
ня глинистих часточок, органічних речовин і гіпсу, хлориду калію, магнію.
Фізичні властивості
Блиск....................................................... |
скляний, на вивітрених поверхнях — |
Твердість |
жирний |
2,0 – 2,5 |
|
Спайність................................................ |
досконала в трьох напрямках |
Злам......................................................... |
рівний, раковистий, зернистий |
Колір........................................................ |
білий, за наявності домішок — сірий, |
Риска |
рожевий, бурий |
біла |
|
Прозорість............................................... |
прозорий або просвічує |
Щільність................................................ |
2,1 – 2,2 г/см3 |
Діагностичні ознаки: солоний смак, мала твердість, цілком до- сконала спайність по кубу, добре розчиняється у воді, забарвлює полум’я в жовтий колір.
Різновиди: кам’яна сіль — утворилася в минулі геологічні пері- оди, часто вкрита пластами глин та інших гірських порід; самосад- на сіль — утворюється донині на дні водних басейнів у районах су- хого і жаркого клімату.
Форми знаходження в природі. Суцільні зернисті, щільні, стовп- часті маси, друзи.
Походження осадове — це хімічний осад озер і мілких морських басейнів. Галіт може утворювати вицвіти на поверхні ґрунтів за близького рівня залягання мінералізованих підґрунтових вод.
Поклади є в Україні (Артемівське — Донбас, Солотвіно — Закар- паття, Слов’яно-Бахмутське — м. Слов’янськ), Росії (Солікамське — Пермська область), Німеччині (Стасфуртське), Польщі (Величка).
Застосовують як сировину для хімічної промисловості, харчовий продукт, у зоотехнії.
У разі накопичення в ґрунтах може спричинювати їх засолення. Сильвін KCl. Назва походить від «Sal digestivus Sylvii» — травна сіль Сільвіуса (від латинізованого імені Сільвій, голландського лі-
каря й хіміка Франціска де ля Бое).
Хімічний склад, %: К — 52,5, Cl — 47,5, як домішки часто містить
NaCl.
179

Фізичні властивості
Блиск....................................................... |
скляний |
Твердість................................................. |
1,5 – 2,0 |
Спайність................................................ |
досконала |
Злам......................................................... |
рівний, раковистий, зернистий |
Колір........................................................ |
білий чи безбарвний, за наявності |
|
домішок — червоний, бурий, жовтий, |
Риска |
цегляно-червоний, синій |
біла |
|
Прозорість............................................... |
прозорий, просвічує |
Щільність................................................ |
до 2,0 г/см3 |
Діагностичні ознаки: невелика твердість, легко розчиняється у воді, гірко-солоний пекучий смак, забарвлює полум’я в фіолетовий колір.
Форми знаходження в природі. Трапляється у вигляді землис- тих, щільних, зернистих мас.
Походження осадове — хімічний осад морів, озер, а також проду- кти сублімації при вулканічних виверженнях.
Поклади розвідані в Україні (Калуське), Росії (Солікамське), Ка- захстані (Мертві солі).
Застосовують у хімічний і скляній промисловості, в сільському господарстві для виготовлення калійних добрив.
Сильвін, який містить як домішки NaCl, називають сильвінітом. Карналіт MgCl2•KCl•6H2O. Названий у 1856 р. на честь німець-
кого гірничого інженера Р. фон Карналла.
Хімічний склад, %: Mg — 8,7, K — 14,1, Cl — 38,3, H2O — 38,9, містить домішки NaCl, KCl, CaSO4, Fe2O3, KBr та ін.
Фізичні властивості
Блиск....................................................... |
на свіжому зламі скляний, жирний |
Твердість................................................. |
1,0 – 3,0 |
Спайність................................................ |
відсутня |
Злам......................................................... |
раковистий |
Колір........................................................ |
білий, рожевий і червоний (домішки |
|
Fe2O3) з жовтуватим і блакитним |
Риска |
відтінками |
біла |
|
Прозорість............................................... |
прозорий, просвічує |
Щільність................................................ |
1,6 г/см3 |
Діагностичні ознаки: добре розчиняється у воді, невелика твер- дість, гірко-солоний пекучий смак, дуже гігроскопічний. Під час розчинення у воді на відміну від сильвіну тріщить.
Форми знаходження в природі. Трапляється у вигляді суцільних зернистих мас, які розпливаються на повітрі.
Походження осадове — утворюється як правило в родовищах га- літу і сильвіну внаслідок осідання в морських басейнах на останніх стадіях висихання.
Поклади є в Україні (Калуське), Росії (Солікамське), Білорусі (Старобінське), Німеччині, США.
180

Застосовують для виробництва калійних добрив і металічного магнію.
Каїніт KCl•MgSO4•3H2O.
Хімічний склад, %: KCl — 30, MgSO4 — 48,1, H2O — 21,9, а також домішки NaCl, гіпсу. К2О в каїніті близько 10 – 12 %.
Фізичні властивості
Блиск....................................................... |
скляний |
Твердість................................................. |
3,0 |
Спайність................................................ |
відсутня |
Злам......................................................... |
раковистий |
Колір........................................................ |
світлий із сіруватим відтінком |
Риска........................................................ |
біла |
Прозорість............................................... |
просвічує |
Щільність................................................ |
2,1 г/см3 |
Діагностичні ознаки: невелика твердість, добре розчинний у во- ді, має гірко-солоний пекучий смак, малогігроскопічний.
Форми знаходження в природі. Зернисті маси.
Походження осадове — хімічний осад озер, морів. Поклади є в Україні (Калуське), Росії (Солікамське).
Через невеликий вміст калію каїніт не транспортують, а разом з іншими калійними і магнієвими солями застосовують для виробни- цтва калійних добрив. Висока ефективність каїніту виявляється на ґрунтах легкого гранулометричного складу і в разі внесення під цу- крові буряки.
Фториди
Флюорит CaF2 (плавиковий шпат). Назву дав Агрикола в 1529 р. від лат. fluoer — течія, потік (мінерал легко плавиться і використову- ється як флюс).
Хімічний склад, %: Са — 51,2, F — 48,8.
Фізичні властивості
Блиск....................................................... |
скляний |
Твердість................................................. |
4,0 |
Спайність................................................ |
досконала по кубу |
Злам......................................................... |
ступінчастий |
Колір........................................................ |
фіолетовий, зелений, білий |
Риска........................................................ |
біла |
Прозорість............................................... |
просвічує |
Щільність................................................ |
3,0 – 3,2 г/см3 |
Діагностичні ознаки: скляний блиск, твердість 4,0, кристали ку- бічної форми, розкладається в H2SO4 під час нагрівання з виділен- ням газоподібного фтороводню.
Форми знаходження в природі. Трапляється у вигляді суцільних, зернистих, землистих мас, друз.
Походження ендогенне, гідротермальне, зрідка пневматолітове, метасоматичне, іноді осадове.
Поклади знаходяться в Росії (Забайкалля), Казахстані, Киргизії, Англії, Німеччині, Норвегії, Гренландії, США.
181