- •Київський метрополітен[ред.]
- •Історія[ред.] Передісторія[ред.]
- •Розробка проектів[ред.]
- •Будівництво[ред.]
- •Перші роки діяльності[ред.]
- •Продовження будівництва[ред.]
- •Друга лінія[ред.]
- •Будівництво інфраструктури[ред.]
- •Третя лінія[ред.]
- •На початку XXI століття[ред.]
- •Четверта лінія[ред.]
- •Хронологія будівництва[ред.]
- •Мова[ред.]
- •Хронологія вартості проїзду[ред.]
- •Начальники Київського метрополітену[ред.]
- •Сьогодення[ред.] Лінії та станції[ред.] Станції[ред.]
- •Кінцеві станції[ред.]
- •Лінії[ред.]
- •Рухомий склад[ред.] Пасажирський склад[ред.]
- •Спеціальний рухомий склад[ред.]
- •Турнікети та оплата проїзду[ред.]
- •Архітектура[ред.]
- •Вестибюлі[ред.]
- •Майбутнє[ред.]
- •Святошинсько-Броварська лінія[ред.]
- •Куренівсько-Червоноармійська лінія[ред.]
- •Сирецько-Печерська лінія[ред.]
- •Подільсько-Вигурівська лінія[ред.]
- •Лівобережна лінія[ред.]
- •Нагороди[ред.]
Четверта лінія[ред.]
Четверта лінія метрополітену, що планується, як перспективна, дозволить вирішити транспортну проблему для близько 500 тис. мешканців лівобережних районів Києва (Деснянського та Дніпровського). Зокрема, житлових масивів Воскресенський, Райдужний, Вигурівщина-Троєщина, а також забезпечить швидкий транспортний зв'язок цих районів із правобережною частиною міста. Лінія складатиметься з двох дільниць: дільниці від станції «Глибочицька» до станції «Райдужна» з відгалуженням у напрямку житлового масиву Вигурівщина-Троєщина і дільниці від станції «Вулиця Милославська» до станції «Проспект Ватутіна». Спорудження четвертої гілки заплановано виключно за інвестиційні кошти. Орієнтовний термін вводу в експлуатацію — 2025 рік.
Хронологія будівництва[ред.]
Анімаційна схема розвитку Київського метрополітену
1949—1960 — Будівництво Київського метрополітену.
1960 — Ділянка «Вокзальна», «Університет», «Хрещатик», «Арсенальна», «Дніпро» (5 станцій)
1963 — Ділянка «Вокзальна» — «Шулявська» (2 станції); 2-й вихід на станціі «Хрещатик»
1965 — Ділянка «Дніпро» — «Дарниця» (3 станції, міст через Дніпро, депо «Дарниця»)
1968 — Ділянка «Дарниця» — «Чернігівська» (1 станція)
1971 — Ділянка «Шулявська» — «Святошин» (3 станції)
1976 — Ділянка «Майдан Незалежності» — «Контрактова площа» (3 станції)
1979 — Ділянка «Чернігівська» — «Лісова» (1 станція)
1980 — Ділянка «Контрактова площа» — «Оболонь» (3 станції)
1981 — Ділянка «Майдан Незалежності» — «Олімпійська» (2 станції)
1982 — Ділянка «Оболонь» — «Мінська» — «Героїв Дніпра» (3 станції)
1984 — Ділянка «Олімпійська» — «Либідська» (2 станції)
1985 — Завод з ремонту рухомого складу ОМ-2
1986 — 2-й перехід «Хрещатик» — «Майдан Незалежності»
1986 — Реконструкція колійного розгалуження ст. «Дарниця»
1987 — 2-й вихід на станціі «Гідропарк»
1987 — Ділянка «Університет» — «Театральна» — «Хрещатик» (1 станція)
1988 — Депо «Оболонь»
1989 — Ділянка «Золоті ворота» — «Кловська» (3 станції)
1991 — Ділянка «Кловська» — «Видубичі» (2 станції)
1992 — Ділянка «Видубичі» — «Осокорки» (2 станції, міст через Дніпро)
1994 — Ділянка «Осокорки» — «Харківська» (2 станції)
1996 — Ділянка «Золоті ворота» — «Лук'янівська» (1 станція)
1997 — Ст. «Печерська» (1 станція)
2000 — Ділянка «Лук'янівська» — «Дорогожичі» (1 станція)
2003 — Ділянка «Святошин» — «Академмістечко» (2 станції)
2004 — Ділянка «Дорогожичі» — «Сирець» (1 станція)
2005 — Ділянка «Харківська» — «Бориспільська» (1 станція), другий вихід на станції «Лісова»
2006 — Ст. «Вирлиця» (1 станція), другий вихід на станції «Дарниця»
2008 — Ділянка «Бориспільська» — «Червоний хутір», депо «Червоний хутір» (1 станція)
2010 — Ділянка «Либідська» — «Васильківська» (3 станції)
2011 — Ділянка «Васильківська» — «Виставковий центр» (1 станція)
2012 — Ділянка «Виставковий центр» — «Іподром» (1 станція)[63]
Мова[ред.]
Ївга Федорівна Кузнецова, викладачка Київського університету, домоглася, аби у столиці України робили оголошення в метро тільки українською мовою.[64]