Історія[ред.] Передісторія[ред.]

Стаття у газеті «Кіевлянинъ» за24 вересня 1916 року щодо запропонованого Російсько-Американською торговою палатою проекту Київського метрополітену

В Києві ідея створення підземної залізниці вперше виникла 1884 року, коли саме тут вперше в Російській імперії було розглянуто проект залізниці під землею. Проект, що його представив до розгляду Міської управи керівник Південно-Західних залізниць Дмитро Андрієвський, передбачав створення підземних залізничних тунелів від пристані на Дніпрі до залізничного вокзалу. Тунель мав заглибитися у дніпровський схил поблизу Поштової площі і вийти на поверхню біля Бессарабки. Тут планувалося будівництво нового пасажирського вокзалу, а той, що був за річкою Либідь перетворити в товарну станцію. Проте депутати міської управи відхилили цей проект^[11].

У вересні 1916 року Київське відділення Російсько-Американської торгової палати запропонувало місту новий проект будівництва метрополітену^[12], який знову було відхилено міською владою^[11][13].

Уряд гетьмана Української держави Павла Скоропадського також мав намір будувати урядовий центр і лінію метро у районі Звіринця:

«	Потрібно збудувати трамваї, окрім таких, як тепер, — наземних, ще й у тунелях, котрі звуться «метрополітен». Земля Звіринця і Києва загалом, де мають проводити метрополітен, найбільш підходить до цього будівництва. Київ стоїть на горах і долинах, утворених самою природою, і метрополітен, виринаючи із тунелю-гори в долину і знов заглиблюється в тунель, буде перевозити всіх і все з Бессарабки на Деміївку, із Звіринця на Лук'янівку, з Набережної чи Прорізної на Задніпровські Слободки	»
— Павло Чубинський, заступник міністра шляхів сполучення[14]

Проте 14 листопада 1918 року до влади прийшла Директорія й плани щодо створення Київського метрополітену знову втратили актуальність^[11].

Розробка проектів[ред.]

Тільки через майже двадцять років плани з будівництва метрополітену в Києві знову стали актуальними. 9 липня 1936 року Президія Київради розглянула дипломну роботу випускника Московського інституту інженерів транспорту В. Папазова «Проект Київського метрополітену». Робота була схвалена і у 1938 році розпочалися підготовчі роботи, які перервала Друга світова війна^[11].

До проекту метробудування в Києві повернулися 1944 року. 5 серпня вийшла постанова Ради народних комісарів про будівництво метрополітену в столиці, за яким відповідним установам було наказано розпочати розвідувальні роботи, скласти технічний проект та генеральний кошторис з тим, щоб вже у 4 кварталі того ж року внести на затвердження уряду проектне завдання на спорудження Київського метрополітену. Для цього Наркомат фінансів СРСР виділив Україні із резервного фонду Ради Народних Комісарів один мільйон рублів на проектно-пошукові роботи^[15].

У квітні 1949 року наказом Міністерства шляхів сполучення було створено «Київметробуд», який очолив Пилип Кузьмін. Для того, щоб визначити напрямок першої траси, фахівці Київського філіалу інституту «Метродніпротранс» тривалий час вивчали інтенсивність руху киян як центральними шляхами міста, так і віддаленими від центру вулицями. Цей аналіз ліг в основу карти пасажиропотоків Києва, яка й вказувала звідки і куди необхідно вести трасу метро, де саме будувати станції. Лише після цього новостворений інститут «Київметропроект» приступив до проектних робіт.