Турнікети та оплата проїзду[ред.]

RFID-картка.

Жетон Київського метрополітену, який використовувався з 1996 року до березня 2000 року, і введений знову в дію з листопада 2008 року

Турнікети з валідаторами транспортних карт на станції «Лісова»

Автомати для продажу жетонів

Загороджувальні турнікети на станції «Дніпро»

Автомати поповнення безконтактних карток

Поворотні турнікети (праворуч) на станції «Мінська»

Турнікети метрополітену, встановлені на вхід, бувають двох видів: загороджувальні та поворотні. Турнікети обладнані валідаторами для жетонів, транспортних карт та місячних магнітних квитків, а також сигналами проходу. Прохід через турнікет дозволяється при зеленому індикаторі. Рама поворотного турнікета повертається вручну.

Оплатити проїзд можна трьома методами:

• Жетоном на одну поїздку. Жетони синього кольору та вартістю 2 гривні^[83] продаються у касах метрополітену. Для проходу необхідно опустити жетон у валідатор та зачекати появи зеленого світла.

• Транспортною картою (на кількість поїздок) Карту можна придбати у касі метрополітену за ціною 7 гривень, та поповнити її на певну кількість поїздок, але не більше 50. Також можна поповнити карту в комп'ютерних терміналах на більшості станцій. Для проходу треба піднести карту до валідатора зверху турнікета при його освітленому синьому дисплеї, та пройти після звукового сигналу або появи зеленого світла. Цей спосіб дуже зручний при необхідності нерегулярних поїздок.

• Проїзним квитком системи «Ультралайт» (на певний термін). Проїзний квиток можна придбати в касі метрополітена за ціною 48 гривень на другу половину місяця, або за ціною 95гривень на календарний місяць. З 22 числа поточного місяця проводиться продаж квитків на наступний місяць.

Турнікети на виході у перспективі будуть замінені на оснащені валідаторами транспортних карт для розрахунку вартості поїздки в залежності від відстані. Такі турнікети можна побачити на виході станцій «Лісова», «Вирлиця», «Червоний хутір» та в західному вестибюлі ст. «Дарниця»^[84].

Жетони Київського метрополітену різних років

Ювілейні жетони, випущені до 50-річчя метрополітена

Архітектура[ред.]

Світильники на станції«Вокзальна»

Київський метрополітен разом з Московським та Петербурзьким входить до трійки унікальних архітектурних ансамблів^[85].

Перша черга метрополітену, що почала будуватись у 1949 році, мала стати одним з символів перемоги та тріумфу Радянського Союзу. Саме тому вона спроектована у стилі сталінського ампіру, який характерний для архітектури Москви, але, відкрившись у1960 році, не зберегла більшої частини із запланованого оздоблення. Найбільш збережено цей стиль на станції «Університет», на якій у 90-х роках було демонтовано статую Леніна з білого мармуру через ідеологічні зміни^[86].

Станції першої лінії досі справляють враження старого метрополітену, тут збереглися бронзові люстри-бра, плетені вентиляційні решітки та візерунки на підлозі. Вестибюлі «Хрещатика», «Арсенальної», «Університету» та «Вокзальної» є найстаршими, а їх вестибюлі органічно вписались в архітектурний ансамбль міста^[85].

Друга лінія стала пам'ятником економії, тому тут домінують спрощені архітектурні прийоми колонних станцій і використані довговічні оздоблювальні матеріали. Попри це, кожна її станція містить певні архітектурні особливості. Зокрема станція «Площа Льва Толстого»побудована у храмовому стилі, а «Мінська» стала склепінням із фресковим полігамним розписом^[85].

Третя лінія основними критеріями має корисність та емоційність впливу. Беручи початок зі станції «Золоті ворота», яка являє собою зразок архітектури князівських часів і вкрита мозаїкою, кожна наступна станція має оригінальний дизайн. Зокрема, станція «Дружби народів» має пілонну конструкцію з цегляною кладкою пілонів, характерною для давньоруських храмів. Станції «Бориспільська», «Вирлиця» та «Славутич» — зразки хайтек-дизайну, а «Печерська» нагадує станції підземки Західної Європи^[87].