Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
до практичної.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
29.02.2016
Размер:
1.17 Mб
Скачать

Продовження будівництва[ред.]

Другу пускову ділянку Київського метрополітену було відкрито 1963 року. Відкрилися дві нові станції — «Політехнічний інститут» і «Завод Більшовик».

З 1964 року в Київське метро почалися поставки нових вагонів типу Е. Наступні станції «Гідропарк», «Лівобережна» та «Дарниця» відкрилися разом з Мостом Метро таРусанівським метромостом на східному кінці лінії в 1965 році. Як і «Дніпро», всі три нові станції були наземними, а «Гідропарк» взагалі розташувався в однойменному парку на острові. Для обслуговування і зберігання рухомого складу замість тимчасового депо «Дніпро» відкрилося депо «Дарниця» (ТЧ1) між станціями «Лівобережна» та «Дарниця», яке мало гейт зі станцією Київ-Дніпровський для транспортування нових вагонів метрополітену з мережі залізниці. Крім того, на станціх «Хрещатик» розпочали будувати влітку 1960 року другий ескалаторний нахил з виходом у бік Інститутської вулиці[22], а відкрили його 4 вересня 1965 року[23]. При цьому центральний зал станції подовжили на 40 метрів[24].

«Політехнічний інститут»(1963)

 

«Завод Більшовик»(1963)

 

Міст Метро (1965)

 

«Гідропарк» (1965)

 

Русанівський метроміст(1965)

 

«Лівобережна» (1965)

 

«Дарниця» (1965)

 

Другий вихід зі станції «Хрещатик» (1965)

У 1968 році лінія знову була продовжена — зведена станція «Комсомольська», за оборотним тупиком якої був побудований перший пункт технічного обслуговування, в якому проводився техогляд і дрібний ремонт потягів.

У 1969 році рухомий склад метро майже повністю змінився — всі вагони типу Д були передані в Ленінград для обслуговування станцій типу «горизонтальний ліфт», а натомість Київ отримав ленінградські вагони типу Е[18]. А вже наступного року змінилося формування потягів: вони стали чотирьохвагонними; в депо також надійшли вагони нової модифікації — Еж/Еж1.

Наприкінці травня 1970 року[25] було відкрито третій вихід зі станції «Хрещатик». Він виходив із проміжного вестибюля другого ескалаторного нахилу на вулицю Архітектора Городецького.

1971 року були запущені в експлуатацію три станції мілкого закладення («Жовтнева», «Нивки» і «Святошино» з пунктом технічного обслуговування в глухому куті у західній частині лінії, а також Гаванським шляхопроводом, який розташований на перегоні між «Жовтневою» і «Нивками» та має вигляд дворівневого моста через залізницю, в першому ярусі якого автомобільне шосе, а під ним метро). З 1972 року всі потяги стали п'ятивагонними; з того часу кількість вагонів на усіх трьох лініях незмінна.

Крім того, 23 серпня 1972 року на станцїї «Арсенальна» був відмічений мільярдний пасажир — робітник заводу «Арсенал» В. Голіков. Пасажир прийняв привітання від головного інженера метро Р. Заграничного і отримав безкоштовний річний проїзний квиток[26]. У 1973—1974 роках ТЧ1 почало отримувати перші в Київському метро вагони виробництва Ленінградського вагонобудівного заводу ім. Єгорова — типи Ема-502/Ем-501[18].

«Комсомольська» (1968)

 

Третій вихід зі станції «Хрещатик» (1970)

 

«Жовтнева» (1971)

 

  • Гаванський шляхопровід(1971)

 

«Нивки» (1971)

 

«Святошино» (1971)

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]