На початку XXI століття[ред.]

Починаючи з осені 2000 року розпочалось спорудження 3,3 кілометрової ділянки Святошинсько-Броварської лінії в західному напрямку. Будувались паралельно дві станції — «Житомирська» і «Академмістечко», але з зупинками через нерегулярне фінансування. Для будівництва з 14 січня 2001 року до 25 грудня 2002 року була перекрита частина проспекту Перемоги під якою пройшла ділянка лінії. 24 травня 2003 року ця ділянка з двома новими станціями була введена в експлуатацію. Це останні наразі побудовані станції на найстарішій лінії Київського метрополітену, після відкриття яких довжина гілки становить 22,7 км, на яких розміщується 18 станцій, з них 12 підземних^[52]. В цьому ж році в депо «Дарниця» вперше за 24 роки прибули нові вагони. Ними стали 81-717.5М/714.5М виробництва «Вагонмаш»^[18].

14 жовтня 2004 року Сирецько-Печерська лінія продовжена на захід станцією «Сирець», а 23 серпня 2005 року на схід станцією «Бориспільська». На відкритті «Бориспільської» президенту України Віктору Ющенку і пресі було представлено перші українські вагони 81-7021/7022 виробництва Крюківського вагонобудівного заводу(місто Кременчук). 26 січня 2006 потяг з п'яти вагонів прибув на випробування в електродепо «Дарниця». 17 червня 2006 експерементальний потяг після доопрацювань на заводі був знову переданий в електродепо «Оболонь» для подальших випробувань. 12 липня 2008 року державна комісія прийняла вагони типу 81-7021/7022 і видала їм сертифікат відповідності Держстандарту Україні, що дозволило запустити перший український метровагон в серійне виробництво^[18].

15 жовтня 2005 року станція «Лісова» була обладнана другим виходом, де так само як і на станції «Сирець», були встановлені ескалатори виробництва Крюківського вагонобудівного заводу^[53].

7 березня 2006 року на діючому перегоні зеленої лінії між станціями «Харківська» і «Бориспільська» відкрита нова станція «Вирлиця» — перша підземна станція в Києві з береговими платформами, які мають дугоподібну форму. Причиною незвичної конструкції станції стало те, що спочатку «Вирлиця» проектувалася як протипожежна платформа. Але, з політичних мотивів, напередодні чергових виборів мера проект лінії переробили, й наприкінці 2005 року містобудівна рада затвердила проект спорудження повноцінної станції на місці протипожежного висадкового комплексу, поруч із новобудовами^[54]. Тогож року була проведена реконструкція станції «Дарниця», з західного боку був побудований надземний вестибюль до вулиці Попудренка, який обладнаний двострічковим ескалаторам, який працює на підйом з вулиці, та сходами на платформу^[55].

«Житомирська» (2003)

«Академмістечко» (2003)

«Сирець» (2004)

Другий вихід зі станції«Лісова» (2005)

«Бориспільська» (2005)

«Вирлиця» (2006)

Надземний вестибюль станції «Дарниця» (2006)

23 серпня 2007 на Сирецько-Печерській лінії було споруджене депо «Харківське» (ТЧ3), яке розташоване в лісі за «Бориспільською». На нове місце були переведені всі потяги моделі 81-717.5М/714.5М і велика частина 81-717.5/714.5, що були приписані до ТЧ^[18]. Також поблизу депо продовжувалось будівництво нової станції «Червоний хутір», яке розпочалося ще 2005 року, після відкриття станції «Бориспільська». У квітні 2007 року міський голова Києва Леонід Черновецький заявив, що будівництво станції має бути законсервоване через можливий низький пасажиропотік, бо станція розташована на околиці міста, а «звірі на метро не їздять»^[56]. Та згодом, коли на 25 травня 2008 року було призначено позачергові вибори міського голови, було вирішено відкрити напередодні дня виборів. Відкриття станції присвятили до Дня Києва 23 травня 2008 року^[57]. Наразі, це остання станція на зеленій лінії Київського метрополітену, після відкриття якої довжина гілки становить 23,8 км, де розміщується 18 відкритих станцій, 2 законсервовані станції та один заділ під станцію^[58].

Марка Укрпошти до 50-річчя з дня відкриття Київського метрополітену (2010)

6 листопада 2010 року виповнилося 50 років від дня пуску першої черги Київського метрополітену. До цієї дати було приурочене відкриття 15 грудня того ж року трьох станцій на півдні Куренівсько-Червоноармійської лінії — «Деміївська», «Голосіївська» і«Васильківська», будівництво яких через важку прохідність було припинене ще у середині 1980- років. Майже через рік, 27 грудня2011 року, була відкрита ювілейна 50-та станція Київського метрополітену — «Виставковий центр»^[59], попри те, що проектування та будівництво станції розпочалося лише в січні 2011. Історія Київського метрополітену не знає іншого випадку, коли б нову ділянку спорудили протягом року^[60].

25 жовтня 2012 року відкрита станція за «Виставковим центром» — «Іподром». ЇЇ планували відкрити разом зі станцією «Теремки», тому не передбачили розворот поїздів після неї. Тому поїзди як і раніше їздять і розвертаються на станції «Виставковий центр», а звідти до станції «Іподром» ходить потяг-човник. Такий поспіх у відкритті станції був спричинений політичними мотивами - 28 жовтня 2012 року були призначені парламентські вибори. Термін відкриття завершальної у останньому трьохстанційному комплексі станції —«Теремки»^[61] перенесено на 2013 рік, після чого планується розпочати будівництво четвертої гілки метро — Подільсько-Вигурівської^[62].