1.4 Основні техніко-експлуатаційні та фінінсові показники підприємства

Основні доходи та витрати підприємства наведені у табл.1.2 та 1.3

Таблиця 1.2 - Доходи підприємства РСП «Київцентраеро»

Роки	Дохід від реалізації продукції, тис.	Непрямі податки та інші відрахування, тис.	Чистий дохід від реалізації продукції, тис.	Інші операційні доходи, тис.	Разом чисті доходи, тис.
2010	2206,7	59,5	208,4	144,8	145,4
2011	2459,9	71,5	228,4	885,6	195,9
2012	3098	194	235	774	204
2013	3182,5	178	248,5	964,5	213
2014	3705,7	25,1	34,9	1373,6	284,9

Таблиця 1.3 - Витрати підприємства РСП «Київцентраеро»

Роки	Витрати на оплату праці, тис	Відрахування на соціальні заходи	Амортизація	Інші операційні витрати	Інші звичайні витрати	Податок на прибуток	Разом витрати
2010	89,1	33,5	105,0	2332,0	22,9	25,8	3896,2
2011	240,3	90,0	279,1	3168,3	23,4	-	6217,3
2012	340,0	125,0	278	2620,0	21,0	-	6943,0
2013	302,0	112,7	247,4	2647,4	-	-	5302,0
2014	359,5	132,3	203,0	427,6	-	-	6292,7

1.5 Структура рухомого складу підприємства

• за марками;

• за вантажопід'ємністю;

• за віком;

• за екологічними нормами;

• за ціною

Більша частина рухомого складу – автомобілі марки «Scania» (65%), Iveco (27%) МАЗ та DAF (18%), (рис. 1.2). Також показано вантажо-підємність на рис. 1.3

Рисунок 1.2 - Структура РС за марками авто на підприємстві РСП «Київцентраеро».

Проаналізувавши структуру РС за марками, виявлено що на підприємстві переважає більшість вантажних авто марки «Scania» та «Iveco».

Рисунок 1.3 - Структура РС за вантажопід'ємністю (q)

Встановлено, що вантажопід'ємність рухомого складу здебільшого 27 т

Нижче наведена структура вантажопотоків за напрямками та за видами продукції рис. 1.4 та 1.5

Рисунок 1.4 - Структура вантажопотоків за напрямками за 2014 рік.

Аналіз показує, що за 2014 рік четвертина рейсів здійснювалась в Німеччину.

Рисунок 1.5 - Структура вантажопотоків за видами продукції 2014

Встановлено, що за минулий рік перевезено 46 % продовольчих товарів

1.6 Проблеми і перспективи розвитку обраного сегменту діяльності

Транспорт є в Україні однією з пріоритетних галузей, у розвитку якої зацікавлені не тільки українські учасники ЗЕД, а й іноземні партнери, тому що найкоротші шляхи руху товарів проходять по території України. Однак потенціал геополітичного становища України як «транспортного» або «експедиційно-розподільчого» центру використовується на даний момент не в повній мірі. Ситуація ускладнюється внаслідок негативного впливу на світову транспортну систему економічної дестабілізації, яка як прояв кризи відбивається на всіх галузях світового господарства. Таке положення в сучасній зовнішньоекономічної діяльності країни відкриває великі можливості перед українськими транспортними організаціями. Проте потенційно вигідне розташування України не дає статусу транспортно-логістичного центру, поки ситуацію скоріше можна характеризувати у зворотному ракурсі. Держави, з якими Україна може і повинна співпрацювати, в силу свого геополітичного або навіть ресурсного потенціалу все частіше вибирають для себе при проектуванні розподільчої мережі шлях, фактично не проходить по території нашої країни.

Проблеми міжнародного транспорту вирішуються в різних міжнародних транспортних організаціях. Найбільше значення для розвитку міжнародних автоперевезень має робота Комітету з внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії Організації Об'єднаних Націй, Європейської Конференції міністрів транспорту, Міжнародного Союзу автомобільного транспорту, Міжнародної Федерації експедиторських асоціацій, Координаційної транс-портної Наради Міністрів транспорту країн-учасниць СНД.

Шляхами вирішення проблем та покращення системи міжнародних автомо-більних перевезень є:

- вдосконалення системи управління та контролю міжнародними переве-зеннями;

- застосування жорсткої системи ліцензування;

- забезпечення якісних умов виходу на ринок;

- створення єдиної комплексної системи управління дорожньо-транспортною безпекою;

- державне фінансування;

- залучення коштів страхових організацій;

- наявність кваліфікованих кадрів;

- застосування раціональних методів перевезення.

Різні міжурядові організації, а також окремі держави спільно повинні уніфі-кувати норми, що регулюють відносини в сфері міжнародних перевезень автомобільним транспортом. І тому для більш глибокої концентрації міжна-родних норм, що регулюють відносини в сфері міжнародних перевезень автомобільним транспортом, необхідно прискорювати процес створення універсальних міжнародних норм.

Досліджені проблеми автомобільного транспорту, що виникають в умовах загострення економічної ситуації в країні, потрібно враховувати при реформуванні транспортного сектору економіки. Збільшення інвестицій в галузь, вдосконалення тарифної політики, розвиток міжнародних перевезень, реалізація проектів будівництва доріг на умовах концесії, будівництво та ремонт доріг, проведення ринкових реформ - все це сприятиме ефективному розвитку автомобільної транспортної галузі. Особливо в процесі розвитку транспортного потенціалу необхідно враховувати нові умови конкурентного господарського середовища.