13. Методика підготовки та проведення комбінованого уроку з економіки.

Готуючись до занять, учитель детально продумує їх цільові установки, зокрема конкретні освітні, розвиваючі та виховні завдання, які він буде вирішувати на кожному етапі уроку.

Підбираючи навчальний матеріал, слід враховувати такі чинники, як мета уроку; знання і вміння, набуті учнями на уроках з економіки; знання учнів з основ наук.

Розглянемо особливості проведення окремих етапів комбінованого уроку з основ економіки.

Організація класу. Якість уроку значною мірою залежить від того, наскільки організовано він починається.

Організація учнів до активної участі в навчальному занятті не повинна забирати багато часу. Важливо залучити їх до роботи з першої хвилини.

На початку уроку вчитель перевіряє наявність учнів, виконання ними домашнього завдання і готовність їх до уроку.

Повторення вивченого матеріалу. На цьому етапі уроку проводиться перевірка якості знань і умінь учнів, набутих ними на попередньому уроці. Вчитель заздалегідь готує вузлові запитання, визначає форми перевірки якості знань учнів і оцінює їх за 12-бальною системою. У тих випадках, коли розпочинається вивчення нової теми (розділу) навчальної програми, вчитель проводить актуалізацію і корекцію опорних знань учнів, набутих на попередніх заняттях з основ економіки та інших дисциплін, які потрібні для висвітлення основних понять нового навчального матеріалу .

Повторювально-навчальна робота щодо пройденого матеріалу є досить важливим етапом комбінованого уроку. Її навчальне значення обумовлене трьома положеннями:

1) якщо учень передбачає, що його знання будуть перевірені, то він краще готується до уроку;

2) перевірка знань завжди пов'язана з активним відтворенням матеріалу, що є кращим засобом його засвоєння;

3) повторення і перевірка знань пов'язані з мовленнєвим(словесним) відтворенням вивченого матеріалу, що, природно, сприяє розвитку мови і мислення.

Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Тему кожного уроку учитель повідомляє на початку заняття або при переході до роботи над новим матеріалом. При цьому важливо її чітко сформулювати, визначити завдання уроку й основні питання, які учні повинні засвоїти (освітні завдання уроку).

Мотивація навчальної діяльності учнів. Під мотивом учіння розуміють внутрішні імпульси, які спонукають учнів до активної пізнавальної діяльності, спрямованої на засвоєння і застосування знань, навичок і вмінь. Звідси мотивація учіння — це застосування різних способів і засобів формування в учнів позитивних мотивів учіння.

Способи мотивації можуть бути різні: постановка проблемного навчального завдання, створення проблемної ситуації, ситуації успіху, повідомлення учням практичної, теоретичної чи соціальної значимості виучуваного матеріалу, формування інтересу до знань, процесу їх набування.

Вивчення нового матеріалу. Викладати новий матеріал можна по-різному, залежно від його обсягу, змісту і підготовленості учнів. Обсяг нового матеріалу має бути таким, щоб учні могли його засвоїти.

Викладання нового матеріалу завершується перевіркою засвоєння його учнями. їм пропонується відповісти на запитання, тести або розв'язати економічну задачу.

Узагальнення і систематизація знань. Під узагальненням розуміють мислене виділення яких-небудь властивостей, які належать певному класу предметів; перехід від одиничного до загального. Систематизація — це мисленнєва діяльність, у процесі якої виучувані об'єкти організовуються в певну систему на основі вибраного принципу.

Підбиття підсумків уроку. Будь-який урок має завершуватися підбиттям підсумків. Учитель проводить аналіз характерних помилок, допущених учнями на уроці, дає загальну оцінку виконаної роботи, повідомляє домашнє завдання.

Підбиваючи підсумки уроку, вчитель коротко повідомляє, якими знаннями оволоділи учні, як працював клас, окремі учні.

Домашнє завдання не слід давати наспіх. Необхідно пояснити зміст роботи, способи і послідовність її виконання. В окремих випадках доцільно перевірити, як учні зрозуміли зміст домашньої роботи.

14. Урок-лекція як форма навчального процесу з економіки в школі.

Лекція означає читання. Коли книга була дуже рідкісною і коштовною, читання з коментарями були важливим джерелом здобування знань. Позитивні якості лекцій:

1. Лекція (порівняно з підручниками) має значно більші можливості врахування специфіки аудиторії, новітніх наукових досягнень.

2. Живе слово, інтонації, міміка та жести викладача створюють неповторне емоційне забарвлення, справляють емоційний вплив на слухача.

3. Прямий контакт з аудиторією посилює увагу слухачів.

4. Під час лекції можлива критична оцінка матеріалу.

5. Лекція дає можливість економити час: за дві академічні години студент отримує інформацію, на самі тільки пошуки якої довелося б витратити набагато більше часу. Лекція активізує і викладача. Живий контакт з аудиторією є неодмінною умовою продуктивного викладання.

6. Лекція має особливе професійно-педагогічне значення для тих студентів, які готуються до професійної діяльності викладача.

За структурою лекції поділяються на вступні, тематичні, заключні, оглядові, установчі.

Отже, основне призначення лекції — це гнучке управління пізнавальною діяльністю учнів, що сприяє становленню їхньої особистості.

У сучасних умовах роль лекції-уроку як основної форми передачі навчального матеріалу суттєво змінюється. Вона все більше виконує проблемно-установчу функцію, що забезпечує керування пізнавальною діяльністю учнів у процесі самопідготовки.

Жодного шаблону в структурі лекцій не може бути. Викладач спирається тільки на зміст самого матеріалу, на знання методики викладання, на власний досвід і досвід інших викладачів.