1.Особливості економічної освіти в навчальних закладах України в сучасних умовах. Національна стратегія розвитку освіти на 2012-2021 роки. На початку незалежності України була дуже фундаментальна переорієнтація в сфері освіти, переглянутий її потенціал. Впроваджена нова система освіти, яка повинна розширити можливості українських громадян в рамках демократичної політичної системи, з використанням вільного вибору в умовах ринкової економіки. Згідно з цим в багатьох навчальних закладах стали створювати спеціалізовані класи з поглибленим вивченням економічних наук. Вчителі в силу своіх можливостей намагаються належним чином викласти матеріал, надати відповідний рівень знань з економіки. Але це може не завжди вдаватися. Тому що в середніх школах найчастіше невистачає потрібної літератури. Також в багатьох школах існує така проблема, як недостатня кількість вчителів з економіки або вчителі мають недостатній рівень економічних знань. Нац.стратегія.Уряд розглянув та схвалив Національну стратегію розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, яку пропонується затвердити відповідним Указом Президента України. Це питання розглядалося на засіданні Кабінету Міністрів 10 вересня 2012 року. Документ розроблено з метою вдосконалення правових та організаційних засад розвитку освіти в Україні. Національна стратегія розвитку освіти визначає основні напрями, пріоритети, завдання і механізми реалізації державної політики в галузі освіти, кадрову і соціальну політику і складає основу для внесення змін і доповнень до чинного законодавства України, управління і фінансування структури та змісту освіти. Головним завданням стратегії є забезпечення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти для громадян України відповідно до вимог інноваційного, сталого, демократичного розвитку суспільства, економіки, науки, культури. Зміни в освіті повинні забезпечити створення умов для особистісного розвитку людини відповідно до її індивідуальних задатків, здібностей, потреб у навчанні впродовж життя.

2.Предмет та завдання курсу методики викладання економіки в середніх навчальних закладах «Методика викладання економіки» покликана сформувати у майбутнього викладача економіки готовність до викладання економіки на всіх освітніх рівнях.«Методика викладання економіки» базується на дидактиці, як окремому розділі педагогіки, основним завданням якого є проблема організації навчально-виховного процесу.

Курс «Основи економічних знань» є основоположним в економічній освіті і дає уявлення про основні категорії, що вивчаються цією наукою.

Мета курсу – дати випускникам елементарні економічні знання, ознайомити їх зі складними проблемами ринкових відносин для визначення свого місця і ролі в розбудові суверенної України.

Учні повинні знати:

Що вивчає економічна теорія та яке її місце у житті суспільства в цілому;

Що таке процес виробництва, обміну, розподілу;

Економічний зміст поняття «земля», «праця», «капітал», «здатність до підприємництва»;

Що таке обмеженість виробничих ресурсів та які їх економічні наслідки;

Різні економічні системи, бачити переваги та недоліки кожної з них;

Що таке економічна система сучасної України;

Загальне визначення ринку;

Як ринок розподіляє ресурси і доходи, визначає спрямованість виробництва;

Що таке біржі, банки, служби зайнятості;

Що таке заробітна плата, рента, процент, підприємницький дохід;

Спільні завдання та проблеми країн, що переходять від адміністративної до ринкової економіки та особливості економіки України.

Учні повинні вміти:

Визначити власне місце у вивчених економічних процесах;

Давати класифікацію потреб, виходячи з власного досвіду споживання та спілкування у суспільстві;

Порівнювати ресурсний потенціал України з потенціалом інших країн, обґрунтовувати необхідність його раціонального використання;

Пояснювати явища економічної рівноваги, дефіциту, надлишку товарів;

Орієнтуватись на ринку праці, визначитись у майбутній сфері працевлаштування;

Скористатись послугами ринкових установ: банку, біржі, страхової компанії, служби зайнятості тощо;

Базовий навчальний курс з основ економіки вивчається у 10-му класі старшої школи і є обов'язковим для всіх школярів. У класах суспільно-гуманітарного профілю економіка вивчається протягом двох років в 10 класі - 2 години на тиждень, в 11-му одна година.

3.Функції економічної теорії як науки та завдання методики їх викладання. Функції: Прогностична, Методологічна, Теоретико-пізнавальна, Практична. Теоретико-пізнавальна функція полягає в тому, щоб розкрити зміст економічних законів і категорій, істотні причинно-наслідкові зв'язки економічних процесів, форми їхнього вияву, об'єктивні внутрішні суперечності, подолання яких забезпечує поступальний розвиток суспільства. Вона є методологічним фундаментом для інших економічних дисциплін. Практична функція полягає в обґрунтуванні практичного застосування економічних законів для вирішення господарських завдань, здійснення економічної політики, яка б якомога повніше відповідала інтересам людини, колективу, суспільства; раціональних форм управління господарством. Прогностична функція економічної теорії — це передбачення напрямів розвитку економічних процесів для запобігання економічним втратам, пом'якшення перебігу деяких негативних процесів, прогнозування дій, які сприятимуть подоланню економічних криз, зменшенню інфляції, скороченню безробіття, зростанню реальних доходів населення тощо. Сутністю методологічної функції економічної теорії є використання економічних знань для здійснення досліджень у галузі не тільки економіки, а й соціології. Вона спрямована на формування сучасного економічного мислення людей, дає змогу об'єктивно і всебічно оцінювати економічну політику держави, а також економічні програми різних політичних партій і рухів. Завдання методики викладання економічної теорії як навчальної дисципліни полягає в ознайомленні студентів із досягненнями економічної науки, з можливостями її практичного використання в господарській практиці та економічній політиці. Знання економічної теорії потрібні для правильної орієнтації діяльності підприємств, яка має ґрунтуватися на виваженій стратегії господарювання, для вміння об'єктивно оцінювати цінову і податкову політику уряду, його дії щодо стабілізації валюти і забезпечення умов для нормальної діяльності підприємств.

4.Методологічні основи методики викладання економіки в школі. Концепція розвитку економічної освіти є методологічною базою освітянської діяльності в умовах формування суспільства знань і соціально орієнтованої економіки та визначає шляхи розв'язання нагальних проблем у сфері економічної освіти через розуміння її мети, завдань, змісту і технології. Методологія економічної науки передбачає дослідження і пізнання фактів, принципів і теоретичних закономірностей, що визначають економічну політику держави та економічну поведінку людей. Вона сприяє вирішенню таких питань, як економічне піднесення, економічна свобода, зайнятість, розподіл прибутків, рівень цін та ін.

5.Психолого-педагогічні принципи методики викладання економіки в школі. Викладання економічних дисциплін спрямоване на досягнення певної мети, виходячи з сьогодення. В загальних рисах викладання економіки повинно забезпечити найшвидше і найпростіше орієнтування людини в ринковій економіці. Викладання економічних дисциплін в загальноосвітніх школах досить важке, тому що існує обмежувальний фактор сприйняття – вік. Виділяють такі основні вікові освітні групи: Дошкільна,Початкова школа (1 – 4 класи ), Основна школа ( 5 – 9 класи ),Старша школа ( 10 – 11 класи ).В дошкільній та початковій освітній групі економічна дисципліна, як така, не існує. Отже, заняття повинні проходити у вигляді гри, тому що їх світогляд не на стільки здатний сприймати економічні поняття в сухій, стислій, точній економічній діловій мові. Але тут повинна ставитися мета гри – сформувати у дітей економічне мислення.В основній школі (5 – 9 класи) обрана тема повинна викладатися в спеціальному економічному курсі «Азбука економіки» або «Родинна економіка». Учні повинні зрозуміти, що існує безліч різноманітних потреб, які спонукають людей здійснювати різні діїї, щоб задовольнити ці потреби. Основною частиною занять повинні бути бесіди, дискусії, вирішення проблем економіки на прикладі своїх родин.Учні 10 – 11 класів, які вивчають «Основи економічних знань» чи профільний спец курс по економіці не є виробниками матеріальних благ, тому мотивація до пізнання і засвоєння економічних знань з них нижча. Понятя про заробіток в них, в основному, пов”язане із "романтичним” здобуванням коштів посередницького ( купив дешевше – продав дорожче ), а часом і кримінальною (рекет ) діяльністю .Отже, викладаючи учням " Основи економічних знань”, необхідно на доступних ( на рівні підлітків ) прикладах пояснювати, як заробляються гроші, що таке посиредницька діяльність, в чому її складність і необхідність, які знання та інтелект необхідно мати, які енерго - і матеріальні витрати необхідні при цьому. " Пусковим механізмом” для проведення такого заняття може бути розповідь учнів про те, як вони займаються "бізнесом” .Викладаючи в школі, слід врахувати рівень знань учнів, загальний словниковий запас понять ( категорій ) саме економічних.

7. Система методів навчання економіки в загальноосвітній школі.

Метод навчання – система послідовних усвідомлених дій суб’єктів навчання, спрямованих на досягнення разультату, відповідного меті навчання.

• Розповідь – послідовне розкриття змісту нового матеріалу. Вимоги до розповіді: логічна послідовність, чіткість і доказовість, достовірність змісту, образність і емоційність, мова вчителя (чітка, доступна правильна).

• Пояснення - словесне тлумачення понять, явищ, принципів дій приладів, наочних посібників, слів, термінів і т. д.

• Лекція - усний виклад навчального матеріалу, великого за обсягом, складного за логічною побудовою.

• Бесіда - питально-відповідальний метод навчання.

• Дискусія, диспут. Ці методи навчання близькі до бесіди. Диспут - це суперечка на наукову або суспільну тему. Дискусія - суперечка, обговорення будь-якого питання.

• Індуктивний метод навчання - викладаються спочатку факти, демонструються досліди, наочні посібники, організується виконання вправ, поступово підводять учнів до узагальнень, визначення понять, формулювання законів і т. д.

• Дедуктивний метод навчання - спочатку повідомляють загальне положення, формулу, закон, а потім поступово починають виводити часткові випадки, більш конкретні завдання.

• Репродуктивні методи навчання передбачають активне сприймання і запам’ятовування навчального матеріалу, який повідомляється вчителем та іншими джерелами інформації. При цьому використовуються розглянуті раніше словесні, наочні і практичні методи навчання.

• Проблемно-пошукові методи навчання передбачають підвищену активність учнів у процесі навчання. Тут також використовується методи словесні наочні й практичні.

8. Оптимальне поєднання методів навчання з економіки.

У практичній діяльності учитель, вибираючи оптимальні методи навчання, керується метою і завданнями навчання й виховання та їх змістом. Вирішуючи конкретне педагогічне завдання, учитель сам визначає, які методи взяти собі на озброєння. Метод не може бути ні добрим, ні поганим. Основою педагогічного процесу слугують не самі методи, а їх система.

При оптимальному виборі і поєднанні методів навчання з економіки необхідно дотримуватися наступних критеріїв:

1. Відповідність методів закономірностям і принципам навчання.

2. Відповідність меті і завданням навчання.

3. Відповідність змісту певної науки і даної теми зокрема.

4. Відповідність навчальним можливостям школярів (віковим, фізичним, психічним), рівню підготовки (освіченості, вихованості і розвитку), особливостям класного колективу.

5. Відповідність умовам і часу навчання.

6. Відповідність можливостям самих учителів.

9. Урок як основна форма навчального процесу в школі.

Урок – це цілісний, логічно завершений, обмежений у часі, регламентований обсягом навчального матеріалу основний елемент педагогічного процесу, який забезпечує активну й планомірну навчально-пізнавальну діяльність групи учнів певного віку і рівня підготовки, спрямовану на розв'язання визначених завдань.

Функція уроку як організаційної форми навчання полягає у досягненні завершеної, але часткової мети, яка, наприклад, в одному випадку полягає в засвоєнні нового, цілісного змісту, що є частиною більш широкого змісту, в іншому - в частковому засвоєнні матеріалу, на рівні усвідомленого сприйняття і запам'ятовування (закріплення).

В основі уроку лежать індивідуальна і колективна (парна, групова і масова) форми роботи учнів. При індивідуальній формі навчання учень виконує завдання самостійно, наприклад, працює з книгою, і ця форма навчання часто відіграє вирішальну роль у формуванні особистості учня. Колективна форма навчання буває двох видів: фронтальна і бригадна: навчання може проходити в малих групах (5-6 чоловік), динамічних парах або парах змінного складу [кожен учень по черзі працює з усіма іншими учнями класу або групи під загальним керівництвом учителя, тобто працює поперемінно то як учитель, то як учень). При цьому всі навчають кожного, а кожен — усіх; учень при цьому багато разів викладає тему, правило, теорему, він активний, глибоко засвоює матеріал.