Тема: Вивчення селітебних ландшафтів: мало- та багатоповерхова забудова.

Мета роботи: ознайомитися з типологією, класифікацією промислового ландшафту; навчитися визначати основні елементи екосистем та їх взаємозв’язків; освоїти використання знань щодо застосування ландшафтного підходу у землекористуванні (рекультивація земель).

Теоретична частина.

Ландшафт є важливою складовою якості життя людини всюди: в містах і сільській місцевості, занедбаній місцевості та місцевості високої якості, районах, визнаних місцевості виняткової краси та в звичайній місцевості, необхідно відзначити що ландшафтсучасного міста відображає все розмаїття і суперечливість відбуваються в ньому процесів.

Природне розширення міських територій і зростання технологічних можливостей перетворення природи зробили звичним зміну ландшафту міста і його оточення. Людина створює місто і живе в цій створеної ним міський урбанізованому середовищі. Нівелювання природної підоснови в процесі будівництва значної частини нових житлових районів з переважанням типової забудови звело до мінімуму уявлення про індивідуальний вигляді окремих фрагментів міста.

Місто з самого своєї першої появи руйнує природний ландшафт, вносячи зміни в його природну структуру. Він володіє власним фізичним простором, виступає самостійним географічним об'єктом, впливає на навколишнє географічний простір, залучаючи його в різноманітні взаємозв'язки. Як фізико-географічний простір місто проявляється в його пристосованості до природних умов: клімату, рельєфу, місцевості, рослинності, будівельним матеріалам, які залучаються в якості матеріалу, що створює простір міста, його будівлі і власну міську тілесність.

Обидві сторони, що характеризують фізико-географічний простір міста, тісно переплітаються між собою, поступово формують обличчя міста, який диктує його подібність і єдність з іншими містами і різко відрізняють одне місто від іншого, що надають тому чи іншому місто неповторний вигляд.

Місто виступає організацією зовнішнього (по відношенню до міста) і його внутрішньої просторових структур. Місто являє собою з'єднання двох сторін простору - зовнішньої, об'єктивної, географічної, природного, незалежною від людини, і внутрішньої, рукотворним, створеної людиною, архітектурної, організованої за законами не тільки доцільності, а й краси.

Проте взаємодія природного і штучного середовища все частіше набуває форми наростаючого тиску міської забудови на навколишній ландшафт. Місто продовжує завойовувати прилеглі території, незмінно скорочуючи природний потенціал і вносячи набагато більше хаосу, ніж гармонії найближчим природне оточення. Стрімко зростаючі міста відвойовують, для свого розвитку, все більше, і більший простір.

Втрата природних ландшафтів негативно позначається на екології і психологічному стані сучасних городян. Тому наприкінці двадцятого століття світове співтовариство більш уважно стало підходити до охорони природної спадщини, навколишньому ландшафту.

Міське середовище - це сукупність безлічі природних, архітектурно-планувальних, екологічних, соціально-культурних та інших умов, в яких мешкає міський житель і які визначають комфортність його проживання на даній території.

Найважливішим елементом території міста є природний комплекс. Його основу утворює фізико-географічне положення (ФГП), яке є складовою частиною економіко-географічного положення території. ФГП території визначається межами природних зон, морфологічними особливостями місцевості, ландшафту, наближеністю до водойм, річок і озер, наявністю пам'яток природи та ін.

Основними компонентами природного ареалу є гідрографічна мережа, рельєф місцевості, характер грунтів, вітрової і сонячний режими території тощо

Фізико-географічне середовище урбанізованих територій сильно трансформована і являє собою особливу екосистему. Характер її трансформації визначається географічним положенням міста, культурою соціального середовища та активністю мешканців міста.

Будучи локалізованим в просторі, місто своєю присутністю впливає не тільки на природні об'єкти, розташовані на його території, але і на ділянки, що знаходяться на відстані тисяч кілометрів від його адміністративних меж. Таким чином, міста стають потужним чинником перетворення ландшафтів, утворюючи особливу географічно значущу одиницю.