Тема. Особливості рекреаційних ландшафтів. Пам’ятка садово-паркового мистецтва – Парк імені т.Г.Шевченка.

Мета роботи: ознайомитися з типологією, класифікацією рекреаційних ландшафтів; навчитися визначати основні елементи екосистем та їх взаємозв’язків; освоїти використання знань щодо застосування оптимізації ландшафтного підходу у впорядкуванні території.

Теоретична частина.

Рекреаційні ландшафти утворюються в зонах відпочинку або в зонах активного туризму.

Парк імені Т.Г.Шевченка розташований навпроти головного фасаду університету. Парк відкрито у 1890 р. (садівник К.Хрістіані). Раніше на цьому місці був плац-парад, на якому муштрували студентів університету. Спершу називався Університетським, після встановлення у 1896 р. пам'ятника Миколі І отримав назву Миколаївського. 1920 р. його перейменовано на Червоний парк, статую царя знято, гранітний п'єдестал з барельєфами простояв ще 20 років. У 1939 р. на його місці встановили величний пам'ятник Тарасу Шевченку і парк отримав сучасну назву.

Парк має площу 5,4 га і створює чудовий затишний куточок в центрі міста. Дві широкі перпендикулярні алеї, що перерізають парк по осях, доповнені діагональними та живописною кільцевою доріжками. У парку – чудовий фонтан у формі Чорного моря (нещодавно оновлений), місце, де багато років збираються шахісти-аматори.

На невеликій площі (всього 5,4 га) він зумів створити дивовижний парковий комплекс, що становить єдине ціле і з Червоним корпусом університету, і з Ботанічним садом. Весь парк був розумно поділений на дві частини двома перпендикулярними осьовими алеями і додатковими діагональними, до яких додана обхідна дорога по всьому периметру. Алеї зливаються в центральній частині, створюючи чудове місце для влаштування якогось монументального твору. У 1896 році тут встановили пам’ятник імператору Миколі Першому, з волі якого був створений Київський університет, а парк перейменували в Миколаївський.

Алеї парку ім. Т. Г. Шевченка прикрашали і білокам’яні скульптури, вони займали п’єдестали круглих басейнів, а також місце на паралельній алеї, розташованій за пам’ятником. Ще наприкінці 1950-х вони пестили око своєю невинністю і цнотливістю, а на початку 60-х було знищено як «розсадник вульгарності». У 1920 р. нова назва — Червоний парк, статую царя зняли і переплавили, а гранітний п’єдестал з барельєфами простояв ще років 20. У 1939 р. на його місці поставили пам’ятник Тарасу Шевченку, і парк отримав свою сучасну назву.

Практична частина.

В цей день наша група відвідала парк ім. Т. Г. Щевченка. Через те, що на дворі ще зима (не календарна, на землі сніг лежав) ми не змогли побачити красу квітуючого листяного парку. Проте ми ознайомилися зі схемою висадження та розташування дерев у парку.

Тема. Екскурсія до Київського міського будинку природи. Конференція «Збережімо первоцвіти».

Щороку на початку весни в Україні знищуються мільйони ранньоквітучих рослин – первоцвітів. Серед них – підсніжники, шафрани, рябчики, білоцвіти, проліски та ін. Більшість цих видів занесено до Червоної книги України.

Збирання первоцвітів дуже шкідливе для природи тим, що не дає можливості рослинам утворити насіння. До того ж ушкоджуються сусідні квітки, ламаються стебла та бруньки, повністю нівечаться рослини.

Зірвали стеблину з трьома первоцвітами, а це означає, що загинуло 45 – 60 насінин. І як наслідок – відсутність нових рослин. Для того, щоб з насіння конвалії виросла доросла квітуча рослина, необхідно 7 – 8 років. Сам процес проростання насіння тривалий і складний.

Первоцвіти ще мають іншу назву – ефемероїди. Це слово грецького походження і в перекладі означає “скороминучий”, “швидкоплинний”. Така назва пов’язана з тим, що ці рослини дуже швидко зацвітають. Ефемероїди готуються до весни ще восени, накопичуючи в своїх цибулинах запаси поживних речовин, щоб раніше від інших рослин зустріти весну та потішити нас своєю красою. Їм не страшні ані сніг, ані злі морози – до примхливої природи ці ранні квіти чудово пристосувались. Але у них є інший ворог і від якого важко врятуватися – це ми з вами. Щорічно на Україні жертвами людської жадібності, легкої наживи та безконтрольності стають мільйони ранньоквітучих рослин – першоцвітів. Серед них - підсніжник білосніжний, підсніжник складчастий, цикламен Кузнєцова, білоцвіти, шафрани, тюльпани, черемша, сон-трава, проліски сон-трава, конвалія, медунка, горицвіт весняний, білоцвіт весняний, ряст. тощо. Всі ці рослини занесені до Червоної книги України або охороняються регіонально. Їх продаж та купівля заборонені законом.

Головний первоцвіт західної України – шафран (крокус) Гейфеля

Останнім часом посилилася також торгівля сном кримським, підсніжником складчастим та шафраном вузьколистим. Масово винищуються на продаж гілки суничника дрібноплідного, що також занесений до Червоної книги України. Торгівля здійснюється невідомими особами відкрито.

Проліска сибірська

Такі зарості цикламена Кузнєцова стали великою рідкістю.

Щороку в Україні проводиться кампанія "Первоцвіт", направлена на припинення збору, перевезення та торгівлі зникаючими первоцвітами. Вона починається ще у січні, із першими підсніжниками, а закінчується у кінці травня, коли відквітують останні конвалії. Після ж первоцвіту проводиться боротьба з літньою торгівлею. Історично склалось, що боротьбу із торгівлею первоцвітами ведуть головним чином громадські організації. З початку 1980-х років програмою "Первоцвіт" займаються переважно студентські дружини по охороні природи (ДОП). Всього в Україні зараз нараховується близько 5 ДОП. У Києві зараз активно протидіє торгівлі первоцвітами ДОП Київського університету та Молодіжне відділення Національного екологічного центру України. За даними Всесвітнього фонду охорони дикої природи (WWF), незаконна торгівля об’єктами дикої флори та фауни посідає третє по прибутковості місце після торгівлі наркотиками і зброєю. Масова торгівля об’єктами дикої природи призводить до їх зникнення у природних локалітетах. В такий спосіб багато естетично привабливих видів рослин і тварин (або цінних з інших причин) потрапляють до Червоної Книги, або зовсім зникають.

Проте, зусиль громадських екологічних організацій для вирішення проблеми весняної торгівлі замало. В першу чергу допомогу у вирішенні цього питання мають надати державні органи з охорони навколишнього природного середовища та Держекоінспекція.

Велике значення має робота в школах, де треба проводити урок первоцвіту й виховувати в дітей відразу до варварського знищення квітів.