Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Звіт(Лубни).doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
28.02.2016
Размер:
30.39 Mб
Скачать

Тема: Лубенський краєзнавчий музей.

Цього дня ми пішли до Лубенського Краєзнавчого музею. Там нам розповіли про історію виникнення назви міста Лубни, заснування міста, історичні події у Лубнах та пов’язаних із Лубнами. Першою людиною, яка почала вивчати Лубни та шукати, вивчати та зберігати історичні пам’ятки була Скаржинська Катерина Миколаївна. Також вона писала та видавала книжки про розвиток Лубенського району. Також вона була удостоєна персональної пенсії від Леніна. Загинула під час Голодомору 32-33-го років. Похована у братській могилі. Після її смерті знахідки перевезли і, шкода, що не в Лубенський музей.

Лубни були засновані як фортеця у 908 році. Інрмацію про дату заснування історики знайшли в Іпатіївському літописі.

Лубни на 3-му місці по величині території у Полтавській області. Населення міста складає 14000 чол.Точної інформації щодо походження назви "Лубни" в ісориків немає, проте є дві гіпотези. По першій гіпотезі назва пішла від слова "луб" - серединної частини дерева, з якої виготовляють папір. По другій гіпотезі назва "Лубни" пішла від назви річки Луб’янка, яка раніше протікала через місто.

У 1871 р. вчені знайшли рештки первісних людей та стоянок первісних людей.

Музей поділений на 3 зали. У першому залі розміщені макети, які розповідають про пори року у Лубнах. Також там знаходяться деякі рештки древніх тварин, корисні копалини, які добували на території Лубенського району. Крім того там розміщені декілька представників орнітофауни Червоної Книги України, які мешкають на території Лубенського району.

У коридорі між залами розміщені стенди із визначними любьми та будівлями Лубен, де нам власне й розповіли про Скаржинську Катерину Миколаївну. Там же нам і розповіли про деякі будівлі, які мали для Лубен велике значення.

У другій залі розміщені пам’яткі Першої та Другої світових воєн, історичні пам’ятки партизанських заходів, плакати тих часів.

У третій залі розміщені вироби талановитих лубенян воєнних та післявоєнних часів.

Тема: Акція “Чисте довкілля”.

В цей день ми проводили генеральне прибирання прилеглої да бази "Сула" території від сухої трави, гілок та сміття антропогенного походження. Прибирали студенти всіх груп, які приїхали до спортивно-оздоровчої бази "Сули". Наша група прибирала територію поблизу річки Сула. Ми вивезли багато сміття з довіреної нам території, хлопці покосили траву, більшість дівчат прибирали попередньопокошену суху траву, потім ту траву спалили, проте без нашої участі.

Тема: Водні ландшафти

Мета роботи: ознайомитися з типологією, класифікацією водних антропогенних ландшафтів; навчитися визначати основні елементи екосистем та їх взаємозв’язків; освоїти використання знань щодо застосування оптимізації негативних явищ ландшафту.

Теоретична частина.

Річка - водойма з постійною однонаправленою течією.

Озеро - природна водойма, повільного водообміну, розташована в заглибині суходолу і зв’язана протокою з морями і океанами.

За типом утворення озера бувають:

- дамбові - утворюються шляхом перегородження річкової долини, яру, балки природною або штучною дамбою;

- річкові:

- ерозійно-акумулятивна діяльність річки - стариця;

- тимчасові водойми в плесі пересихоючих річок;

- долинні;

- лиманні:

- водойми з солоною чи солонуватою водою, відокремлені від моря низькими, наносними піщаними косами - лагуни,

- в результаті занесення гирла частинами естуарію наносами - лиман;

- придельтові;

- штучні;

- улоговинно-льодовикові;

- загатне - утворене гірськими обвалами;

- моренні;

- карові - утворюються в горах, на дні кару;

- карстові - виникають в результаті заповнення водою від’ємних форм карстового рельєфу;

- термокарстові - виникають при усадці грунту в областях розвитку багаторічної мерзлоти внаслідок таяння підземних пластів або лінз;

- десляційні;

- вулканічні;

- тектонічні - сформовані внаслідок руху земної кори;

- озера зміш походж;

Практична частина.

Цього дня ми досліджували водні ландшафти на прикладі річки Сула. Ми пройшли вздовж річки, побачили як змінюється рельєф відносно швидкості річки, бачили також заплави річки Сула. Західний берег річки являє собою пагорб із добре помітними терасами, які утворилися внаслідок руху води. Заплави річки являють собою відкриті озера із повільною течією та болотним характером рослинності. Рослинність прибережжя є стандартною, тобто з дерев переважають ті, які можуть витримувати затоплення територій (це різні види верб, тополі. клени ясенолисті та інші). З травної рослинності тут переважають: на берегах лучні трави, біля води та на мілководді з повільною течією очерет, річкові лілії та глечики. Рослинність водних екосистем пов'язана із ярусністю, освітленням та іншими екологічними факторами.

Як видно з заплавної території річки Сула ці території найчастіше використовують як лучні та сіножаті. Використання цих територій під вирощування сільськогосподарських рослин є недоцільним, оскільки існує небезпека забруднення річки добривами чи іншими хімікатами.

Інформація по річці Сула:

- довжина 363 км

- площа бас 19600 км2

- долина трапецієподібна, часто асиметр.

- ширина від верхів’я до пониззя поступово зростає від 0,5 км до 10-11 км

- є торфовища

- основне живлення - снігове

На Сулі наявні заплавні озера. Також ми виявили залишки карстових озер. Карст - геологічна формація, яка формується в процесі розинення чи вилуговування гірських порід поверхневими чи підземними водами.

Рослинність берега представлена рослинави, які полюбляють чи витримують затоплення. Трав’яна рослинність переважає від берегової лінії до переходу до інших поясів рослинності. Деревна рослинність вздовж річки представлена видами, які витримують затоплення. Це такі види як: верба, тополя, клен ясенолистий.

Пологі, з одноманітною рослинністю, території довкола річок використовують в якості лучних та сіножатих.