Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЗМ 6.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
18.12.2018
Размер:
204.8 Кб
Скачать

Змістовий модуль 6 Методи науково-педагогічних досліджень

План:

  1. Поняття про методи науково-педагогічних досліджень.

  2. Логіка (етапи) педагогічних досліджень.

  3. Рівні та види досліджень, вимоги до їх результатів.

  4. Класифікація методів.

  5. Характеристика методів науково-педагогічних досліджень.

Література:

  1. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів.— К: Видавничий центр «Академія», 2003.— 576 с. (Альма-матер)

  2. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: Навчальний посібник. 5-те видання, доповнене і перероблене.— К., 2007.— 656 с.

  3. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник.— К.: Видавничий центр «Академія», 2000.— 544 с.

  4. Ягупов В.В. Педагогіка: Навчальний посібник.— К.: Либідь, 2003.— 560с.

  1. Поняття про методи науково-педагогічних досліджень.

Російський вчений В.М. Полонський під дослідженням в галузі педагогіки розуміє процес і результат наукової діяльності, спрямованої на одержання нових знань про закономірності процесу виховання, його структуру й механізми, теорію та методику організації навчально-виховного процесу, його зміст, принципи, організаційні методи та прийоми.

Призначення та основне завдання методологічних досліджень у педагогіці полягає у віднаходженні ефективних засобів розробки обґрунтованої теорії, підвищенні ефективності дослідницької діяльності вчених, які створюють, розвивають і вдосконалюють педагогічну теорію і методику навчання й виховання.

Поняття «метод» використовувалося в давньому світі як синонім словосполучень «шлях дослідження, спосіб пізнання». Сучасна філософія (теорія пізнання) трактує його як форму практичного і теоретичного освоєння дійсності, систему засобів, прийомів, принципів та підходів, які може застосовувати конкретна наука для пізнання свого предмета. Ця система поєднує в собі універсальні і притаманні кожній науці елементи. Притаманні вони і методам науково-педагогічного дослідження.

Метод науково-педагогічного дослідження спосіб дослідження психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об'єктивної закономірності виховання і навчання.

Для отримання різнобічних відомостей про розвиток особистості, колективу або іншого об'єкта навчання і виховання обирають оптимальну методику дослідження — комплекс методів, процедуру, послідовність здійснюваних пізнавальних і перетворюючих дій, операцій та впливів, спрямованих на вирішення дослідницьких завдань.

Добираючи методики дослідження, важливо дотримуватися таких вимог:

  • застосовувати поєднання методів, яке б відкривало різнобічні відомості про розвиток особистості, колективу, іншого об'єкта виховання чи навчання;

  • використовувані методи мають забезпечити одночасно вивчення діяльності, спілкування та інформованості особистості;

  • методи мають відображати динаміку розвитку певних якостей як у віковому плані, так і протягом певного проміжку часу;

  • використовувати такі методи, які дають змогу одержати відомості про учня з багатьох джерел, від найкомпетентніших осіб, які постійно спілкуються з ним.

За допомогою методів педагогіка здобуває інформацію про те чи інше явище, процес, аналізує і обробляє одержані дані, включає їх в систему відомих знань. Тому темп і рівень розвитку педагогічної теорії залежить від того, які методи дослідження вона використовує.

Навіщо ж вчителю володіти системою методів науково-педагогічних досліджень?

У зв’язку з цим буде доречним навести висловлювання видатних педагогів минулого. Один з них — К.Д. Ушинський — висловив таку думку: «Якщо ви хочете виховувати дитину у всіх відношеннях, то вам спочатку треба вивчити її у всіх відношеннях».

Як показав свого часу відомий психолог М.Я. Басов 1925 р., дослідницький підхід лежить у самій основі педагогічної професії. Навіть якщо вчитель будує свою діяльність у руслі загальноприйнятої, традиційної методики, не ставлячи перед собою ніяких інноваційних завдань, він, щоб добиватися певних успіхів, повинен постійно здійснювати ті чи інші дослідницькі дії. Це зумовлено насамперед тим, що вчителю необхідно у своїй діяльності враховувати вікові та індивідуальні особливості учнів. «Кожний метод, хоч би який він був досконалий, перетворюється в щось мертве, у шаблон, якщо в застосуванні його не буде проявлено всієї гнучкості, яка завжди необхідна в роботі з дитячим колективом… Для цього, — розвиває свою думку М. Я. Басов, — як основна умова вимагається така організація роботи педагога, яка забезпечує дослідницьке ставлення його до дитини».

Взагалі педагог-практик має унікальні можливості для всебічного вивчення дітей, для спостереження за їх учбовою діяльністю та поведінкою в природних умовах повсякденного шкільного життя. Адже він це життя безпосередньо організовує й спрямовує, він пізнає особливості кожної дитини в процесі її природної життєдіяльності, здійснюючи процеси навчання і виховання. За переконаннями відомого психолога С.Л. Рубінштейна, «вивчати дітей, виховуючи і навчаючи їх, з тим, щоб виховувати і навчати, вивчаючи їх, — таким є шлях єдино повноцінної педагогічної роботи».

Через особливу складність, високу варіативність та індивідуалізованість навчально-виховного процесу його відтворення в спеціальних дослідних лабораторіях неможливе і малоефективне. Тому лабораторією стає безпосередньо сама школа, діяльність педагога-практика. У зв’язку з цим ще Л.М. Толстой 1936 р. висловив таку думку: «Тільки тоді, коли кожна школа буде, так би мовити, педагогічною лабораторією, тільки тоді школа не відстане від загального прогресу, і досвід буде спроможний закласти тверді основи для науки освіти». Інший яскравий представник прогресивного напряму в педагогіці дореволюційної Росії — П.Ф. Каптерєв — резюмував свої міркування у вигляді своєрідного кредо: «Експерименти всюди, їх боятися нема чого. Вовків боятися — у ліс не ходити; експериментів побоюватися — в педагоги не йти. Треба турбуватися не про те, щоб експериментів не було, а про те, щоб вони проводилися добре, за належних умов і підготовки, суто свідомо».

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.