Вимоги до анкетування

1. Підбір питань, що найточніше характеризують явище і дають надійну інформацію.

2. Використання як прямих, так і не прямих запитань.

3. Виключення підказок у формулюванні запитань.

4. Попередження двоїстого розуміння змісту запитань.

5. Використання і закритих і відкритих запитань.

6. Використання попередньої перевірки ступеня розуміння запитань на невеликій кількості учнів і, при необхідності, внесення корективів до змісту анкети:

7. Кожне запитання повинно бути логічно виокремленим.

8. Слід уникати маловживаних, іншомовних слів, вузькоспеціальних термінів та слів із подвійним значенням.

9. Не можна задавати занадто довгих запитань.

10. Якщо запитання стосується предмета, з яким опитуваний недостатньо знайомий або не володіє необхідним запасом термінів, то необхідно зробити передмову.

11. Слід або докладно вказувати всі можливі варіанти відповідей, або не вказувати жодного.

12. Слід уникати вживання слів, які за змістом можуть викликати негативну реакцію опитуваних.

Підвищенню достовірності анкетування сприяє можливість учня ухилитися від відповіді, дати невизначену відповідь. Для цього в анкеті передбачають такі варіанти відповідей: «мені важко відповісти», «буває по-різному» тощоПри формулюванні оціночних запитань і варіантів відповідей обов'язково стежать за збалансованістю позитивних і негативних суджень.

При створенні анкети важливо, щоб питання: точно характеризували явище, а очікувані відповіді на них були достовірними; були як прямими, так і непрямими, як закритими, так і відкритими; не містили підказок, а також неоднозначного розуміння їх змісту; давали достатній простір для відповідей; містили контрольні комбінації: прямі, опосередковані запитання, особисті, безособові запитання; передбачали попередню перевірку ступеня розуміння запитань на невеликій кількості учнів і коригування змісту анкети.

Надійність даних анкетного опитування перевіряється двома шляхами:

1. повторним опитуванням за тією ж процедурою і тих же осіб (так визначається стійкість інформації);

2. контролем даних анкетного опитування іншими методами — опитуванням третіх осіб, спостереженням, аналізом доступних документів.

Перевага анкетування в тому, що воно є порівняно економним методом збору даних, дає змогу їх аналізувати й обробляти за допомогою статистики. Особливо ефективний цей метод при масових опитуваннях.

Анкетний спосіб має ту перевагу, що дає змогу вести дослідження на основі точної анкетної інформації, а під час запису інформації бесіди, після її проведення, можуть виникнути неточності. Ще одна перевага, яка відрізняє анкету від бесіди, що анкета дає можливість зібрати інформацію без безпосередньої участі дослідника, навіть поштою. Бесіда – метод усного опитування, анкета – письмового.

Недолік - анкета не дає можливість спостерігати реакцію людини на питання, яка також дає певну інформацію про неї.

Вивчення шкільної документації

Вивчення шкільної документації – дослідження педагогічних явищ і процесів по тих даних, описах, які містяться в документах.

Шкільна документація:

• особові справи;

• характеристики;

• плани;

• звітність;

• класні журнали;

• медичні картки;

• протоколи педрад, методоб’єднань тощо.

Особові справи учнів, класні журнали, контрольні роботи, зошити з окремих дисциплін, предмети, виготовлені в навчальних майстернях, дають дослідникові об'єктивні дані, що характеризують індивідуальні особливості учнів, їх ставлення до навчання, рівень засвоєння знань, сформованості вмінь та навичок.

Шкільна документація (загальношкільний план роботи, плани роботи предметних комісій, класних керівників, протоколи засідань педагогічної ради та ін.) дає змогу скласти уявлення про стан навчально-виховної роботи в школі загалом і на окремих її ділянках зокрема. Під час дослідження проблем навчально-виховного процесу виявляють чинники, які сприяють їх вирішенню, визначають рівень ефективності їх впливу.