39. Сутність інноваційної політики

Головне в інноваційній політиці підприємства (організації) – формулювання основної мети розробки інновації, визначення терміну її проведення, оцінка результатів у вигляді конкретних цілей, скорочення термінів впровадження нової продукції. Чітка політика в галузі розробки інновації задає напрямок збору інформації і вироблення пропозицій, що приводить до наполегливого пошуку можливостей і створює мотивацію для груп розроблювачів. Створення необхідних і достатніх умов для раціональної організації управління інноваціями у промислових підприємств (організацій) дозволить у цілому для підприємства підвищити конкурентоспроможність продукції, що випускається і рентабельність її діяльності.

Послідовність формування інноваційної політики підприємства (організації): інноваційні прогнози-›стратегія розвитку-›організації інноваційні стратегії:продуктові, соціальні, організаційно-економічні, технологічні.-›Основні складові інноваційної політики: попит на інновації, створення нової продукції, розроблення нової технології, структурні зміни.-› типи інноваційної політики: еволюційна, наступальна, наступально- ризикова.-› вибір і обґрунтування варіантів інновацій-› прийняття управлінського рішення з вибору інновацій-›організація виконання інноваційної політики-›аналіз результатів інноваційної політики.

Інноваційна політика підприємства має два стратегічні напрямки. Перший передбачає безперервне впровадження нових товарів із досить скромним ринковим успіхом. Другий напрямок інноваційної політики зосереджується на пошуку принципово нового товару, який змінює і ринок, і підприємство. Можливий і так званий “гібридний” підхід, за яким підприємство інколи впроваджує інновації принципового характеру, а постійно займається новими товарами відповідно основній діяльності.

40.Сутність та варіант товару ринкової новизни

Новий для ринку продукт – передбачає нові цілі способа стосування й ще має своїх

споживачів.

можна виділити 4 рівня новизни

товару:

• зміна зовнішнього оформлення з дотриманням існуючих споживчих властивостей;

• часткова зміна споживчих властивостей за рахунок удосконалення основних технічних характеристик, але без принципових змін технологій виготовлення;

• принципова зміна споживчих властивостей, які вносять суттєві зміни в спосіб задоволення існуючої потреби;

• поява товару, що немає

• аналогів

41Морфологічний аналіз та його використання в пошуку та генерування ідей нового товару.

Морфологічний аналіз ґрунтується на побудові матриці характеристик об'єкта прогнозування та їх можливих значень з наступним перебиранням і оцінюванням варіантів сполучень цих значень. Він реалізується на основі побудови так званого морфологічного блоку, який було запропоновано швейцарським вченим Ф. Цвікі в кінці 50-х років. Параметри об'єкта, відібрані на попередньому етапі як найважливіші для проблеми, що вивчається, розміщуються в рядках та стовпчиках багатовимірної таблиці — морфологічної матриці (рис.3. 3). У кожній клітинці матриці є варіанти можливих рішень. Процедура мор­фологічного аналізу — це послідовне перебирання можливих спо­лучень різних характеристик (у нашому прикладі — фізичних принципів та технічних рішень.

Послідовність етапів морфологічного аналізу така:

• проблема описується в цілому (жодні рішення не пропонуються);

• проблема розкладається на кілька компонентів (наприклад, визначаються параметри об'єкта — форма, матеріал упаковки, вміст);

• для кожного параметра пропонується кілька можливих варіантів (відомих і тих, які поки що не використано в представлених на ринку товарах). При цьому складається матриця, так званий морфологічний ящик, у першому стовпчику якої перелічено всі параметри, а праворуч у тому ж рядку — альтернативні рішення;

• параметри й альтернативні рішення комбінуються (кожне рішення складається з набору, яке вимагає по одному варіанту з кожного параметра); вибирається та реалізується оптимальне, з погляду фірми, рішення.

Метод морфологічного аналізу дуже корисний для проектування нових виробів, а також для визначення можливості патентування основних параметрів з метою "за­блокувати" винаходи, які можуть з'явитися у майбутньому, і перекрити конкурентам шлях до імітації інновації.