- •Міністерство освіти і науки україни
- •Тема 1 основні відомості про державу
- •Питання і завдання для самоперевірки:
- •Тема 2 географічні аспекти формування туристських ресурсів україни Географічне положення
- •Демографічна ситуація
- •Природне середовище
- •Господарський комплекс, місце і роль туризму в ньому
- •Туристський ареал України
- •Питання і завдання для самоперевірки:
- •Тема 3 природні туристські ресурси україни
- •3.1 Природні кліматичні туристські ресурси
- •Атлантико – Континентальна кліматична область
- •Питання і завдання для самоперевірки:
- •3.2 Природні геоморфологічні туристські ресурси
- •Низовинні території
- •Підвищені території
- •Гірські території
- •Спелеологічні геоморфологічні туристські ресурси
- •Питання і завдання для самоперевірки:
- •3.3 Природні гідрологічні туристські ресурси
- •Питання і завдання для самоперевірки:
- •3.4 Природні біологічні ресурси
- •Природні біологічні рослинні туристські ресурси України
- •Природні біологічні тваринні туристські ресурси України
- •Туристські ресурси територій та об'єктів природно-заповідного фондуУкраїни
- •2.8 Млн. Га
- •Питання і завдання для самоперевірки:
- •3.5 Природні курортні ресурси
- •Ресурси лікувальних мінеральних вод
- •Ресурси мінеральних грязей
- •Питання і завдання для самоперевірки:
- •Тема 4 антропогенні туристські ресурси україни
- •4.1 Історико-культурні туристські ресурси
- •4.1.1 Поняття і склад історико-культурних ресурсів
- •4.1.2 Характеристика основних складових історико-культурних ресурсів
- •4.1.3 Історико-культурні об’єкти України включені до Списку Всесвітньої спадщини юнеско
- •4.1.4 Національна система туристсько - екскурсійних маршрутів "Намисто Славутича"
- •Питання і завдання для самоперевірки:
- •4.2 Ресурси туристської інфраструктури
- •4.2.1 Поняття туристичної інфраструктури
- •4.2.2 Готелі та інші місця для тимчасового проживання
- •4.2.3 Санаторно-курортні установи
- •4.2.4 Транспортні комунікації
- •4.2.5 Ресторанне господарство
- •Питання і завдання для самоперевірки:
- •Тема 5 класифікація туристських територій україни
- •Питання і завдання для самоперевірки:
- •Тема 6 туристські ресурси туристських районів україни
- •6.1 Туристські ресурси Криму
- •6.2 Туристські ресурси Чорноморсько-Азовського туристського району
- •6.3 Туристські ресурси Карпат
- •6.4 Туристські ресурси Поліссько-Подільського туристського району
- •6.5 Туристські ресурси Центрального туристського району
- •6.6 Туристські ресурси Східного туристського району
- •Питання і завдання для самоперевірки:
- •Список літератури
- •Додаткові джерела
4.2.5 Ресторанне господарство
Протягом останніх років розвиток ринку ресторанних послуг України характеризується поступовим збільшенням попиту на послуги закладів ресторанного господарства та зменшенням кількості підприємств, що їх надають. В період з 2000 по 2008 роки, за даними Державного комітету статистики України, кількість об’єктів ресторанного господарства загалом по Україні зменшилась з 62,7 тис. до 24,9 тис.. Незважаючи на зменшення закладів ресторанного господарства, що функціонують на ринку України, існує тенденція до збільшення обсягу їх товарообороту (у зіставних цінах) за цей самий період на 65,8%.
Процес щорічного згортання мережі закладів громадського харчування не варто розцінювати як пряме свідчення занепаду галузі. Загальне скорочення мережі закладів громадського харчування в регіоні пояснюється закриттям неконкурентних у сучасних ринкових умовах типів закладів: виробничих і загальних їдалень, службових буфетів тощо. Згортання мережі цих закладів, передусім, охопило малі й середні міста регіону, його транспорту інфраструктуру. В обласних центрах, натомість, більшу частину гастрономічних закладів вдалося зберегти або компенсувати її втрати більш конкурентоспроможними альтернативними типами закладів швидкого харчування (фаст-фуди).
Однією з причин сповільнення темпів сукупного падіння кількості гастрономічних закладів є діаметрально протилежний процес стабільного росту чисельності окремих найприбутковіших і найконкурентоспроможних типів приватних гастрономічних закладів: ресторанів, кафе, барів, пабів, фаст-фудів, піцерій, нічних клубів і т. ін. Певна річ, зростання кількості цих закладів ще не здатне компенсувати ефект загального згортання мережі об'єктів громадського харчування. Однак, із наступного десятиріччя є підстави прогнозувати зародження зворотного процесу розширення регіональної мережі модерних закладів ресторанного господарства як у кількісному, так і в просторовому вимірах. Так чи інакше, в усіх областях України мають місце синхронні процеси скорочення мережі закладів громадського харчування сумірними темпами. Зменшення кількості закладів громадського харчування в областях позначається на згортанні їхньої сумарної місткості. І ця обставина є свідченням того, що дедалі менша кількість людей у Українї користується послугами закладів масового харчування, і тому немає потреби утримувати надмірні обслуговуючі площі.
Регіональні співвідношення підприємств громадського харчування за чисельністю працівників у загальних рисах витримуються в кожній області. Дещо виділяється лише Чернівецька область з її мінімальними частками дуже дрібних (37,6 %), дрібних (27,7%) і невеликих (11-15 осіб - 9,9 %) підприємств та максимальними частками великих (14,9 %) і дуже великих (3,0 %) підприємств ресторанного господарства.
Сучасна типологічна структура підприємств ресторанного господарства виглядає так: 68 % припадає на кафе і буфети, 21 % - бари, 7 % на ресторани і 4 % - на інші типи закладів харчування.
Отже, ресторанній інфраструктурі туристичного комплексу України притаманні риси масштабних структурних трансформацій на фоні загального скорочення мережі закладів харчування. А її просторова структура відзначається значною диспропорційністю. Однак таке співвідношення має чітку кореляційну ув'язку з кількістю міст, чисельністю міського населення та основними показниками соціально-економічного розвитку населення кожного субрегіону.