Розрахунок освітленості від несиметричних світильників

Нехай у точці 0 розташований світильник з несиметричним світлорозподілом, причому його вісь 00' перпендикулярна до розрахункової площини Q, рис 12.3.

Рис. 12.3

Положення розрахункової точки А відносно елемента, що світить, буде визначатися висотою h_р, кутом  і кутом , що відлічуються від площини симетрії світильника ОО'О":

; (12.11)

. (12.12)

Знайдені значення кутів  і  дозволяють, користуючись кривими рівних значень сили світла, знайти значення сили світла в напрямку до розрахункової точки, і розрахувати освітленість елемента поверхні в цій точці:

,(12.13)

де— сила світла в напрямку до розрахункової точки;

 — кут між напрямком сили світла в розрахункову точку і віссю світильника 00'.

Просторові криві рівної відносної освітленості

При розрахунку освітленості від великого числа світильників з несиметричним розподілом сили світла зручно користуватися просторовими кривими рівних значень відносної освітленості , побудованими в полярній системі координат і tg або ctg.

Побудову таких кривих для даного типу світильника здійснюють за кривими відносної освітленості для різних поздовжніх площин  = const. Задаючись значенням , за кривимизнаходимо значенняtg , що відповідають обраним значенням , які відповідають положенням точок є = const на відповідних прямих = const полярної системи координат. З'єднуючи ці точки, одержуємо просторові криві рівної відносної освітленості для світильника з джерелом світла, світловий потік якого F_я =1000 лм, рис 12.4.

Рис. 12.4

Розрахунок освітленості на освітлюваній поверхні в заданій точці за допомогою описаних кривих зводиться до наступного:

За планом і розрізом знаходять кути, що визначають положення світильника щодо точки розрахунку:

; ; . (12.14)

1. Користуючись кривими рівної відносної освітленості за знайденим значенням  і tg , знаходять.

2. За знайденим значенням ε розраховують освітленість за рівнянням:

. (12.15)

Розрахунок освітленості від прожекторів заливаючого світла

Розрахунок прожекторного освітлення може здійснюватися за допомогою співвідношень, справедливих для точкових елементів, що світять. Специфіка розрахунку полягає у встановленні значення силі світла в напрямку до розрахункової точки, що ускладнюється в даному разі тим, що оптична вісь прожектора розташовується звичайно під невеликим кутом до обрію.

Нехай у деякій точці О розташований прожектор заливаючого світла, оптична вісь якого складає кут  з обрієм.

Напрямок сили світла до розрахункової точкиА буде визначатися кутами _в і _м у двох взаємно перпендикулярних площинах. Значення цих кутів можуть бути знайдені за рис. 12.5.

Рис. 12.5

(12.16)

За знайденими кутами _м і _У, користуючись кривими рівних значень сили світла, знаходимо силу світла в напрямку до розрахункової точки, а отже, і значення освітленості:

, (12.17)

де -сила світла в напрямку до розрахункової точки,

 - кут між напрямком сили світла в розрахункову точку й нормаллю до освітлюваної поверхні.