Тема 3. Ординалістська теорія поведінки споживача

1. Аксіоми ординалістської теорії корисності.

2. Криві байдужості, їх властивість. Карти байдужості.

3. Бюджетна лінія, її рівняння.

1. Аксіоми ординалістської теорії корисності

Ординалістська (порядкова) теорія корисності відповідає сучасним уявленням економічної думки, її поділяють відомі економісти Дж. Р. Хікс, П. Самуельсон та ін.

Дана концепція передбачає лише можливість встановлення між різними благами відносин переваги або байдужості.

Ординалістська теорія корисності будується на ряді аксіом:

1. Аксіома повної (досконалої) упорядкованості.

2. Аксіома транзитивності.

3. Аксіома ненасиченості.

4. Аксіома незалежності споживача або відсутності зовнішніх ефектів.

2. Криві байдужості, їх властивість. Карти байдужості

Основними інструментами дослідження поведінки споживача в концепції порядкової корисності є криві байдужості, карта байдужості та бюджетна лінія. Розглянемо два перших поняття. Криві байдужості були введені в економічний аналіз економістом Ф.Еджуортом ще в минулому столітті. Така техніка аналізу в подальшому була викладена Є.Є. Слуцьким у статті "К теории сбалансированности бюджета потребителя" у 1915 р. Ідеї Слуцького отримали відбиття в роботах англійського економіста Дж.Р. Хікса, він удосконалював в 30-ті роки XX ст. криві байдужості, які і знайшли широке використання в економічному аналізі. В чому ж їх зміст ?

Попит споживача на деякий товар залежить від намірів закупки інших товарів не тільки з точки зору обмеженого бюджету (чим більше витрачається на абрикоси, тим менше залишається на книги), але й з погляду корисності (чим більше купується абрикос, тим менше треба персиків).Іншими словами, споживач зіштовхується з необхідністю вибору оптимального набору деяких товарів, які він придбає, причому скорочення споживання одного товару може бути замінене збільшенням споживання іншого товару без зниження загальної корисності даного товарного набору.

Припустімо, що деякому споживачеві треба вибрати комбінацію двох товарів: X і Y. Тоді будь-яка з можливих комбінацій товарів (наприклад, комбінація А, що містить х₁ одиниць товару X та у₁ одиниць товару Y) може бути подана у вигляді точки на графіку, де на осі абсцис відкладається кількість одиниць товару X, а на осі ординат ‑ кількість одиниць товару У(рис.1.2).

Рис. 1.2 – Крива байдужості

Щоб побудувати криву байдужості, треба з'єднати всі точки, що характеризують набори товарів, які мають деякий визначений рівень корисності (для споживача байдуже, який з цих наборів вибирати).

Лінія 1C називається кривою байдужості (англ. Indifference curve). Крива байдужості - це лінія, всі точки якої складають різні комбінації двох благ, що мають однакову корисність для даного споживача, що забезпечує задоволення одного і того ж рівня споживання.

Крива байдужості відбиває певний рівень задоволення потреб, однак можливий перехід на інший (більш високий або більш низький) рівень споживання, на якому з'являється свій набір комбінацій, що однаковою мірою задовольняє будь-яку потребу. Ця ситуація може бути відбита новою кривою байдужості, розташованою вище або нижче попередньої. Таким чином, будується карта байдужості, що включає в себе ряд кривих байдужості, де кожна розташована на графіку праворуч і вище, відтворює більш високий рівень задоволення потреб (рис.1.3).