Тема 9. Шкідливі дії вод.

До шкідливих дій вод відносяться явища і процеси, які відбуваються при прямій або побічній участі вод і наносять збиток навколишньому середовищу, населенню або господарським об’єктам.

Шкідливими діями вод є:

• повені, що призвели до затоплення і підтоплення земель та населених пунктів;

• аварії гідротехнічних споруд;

• руйнування берегів, захисних дамб та інших споруд;

• заболочення, підтоплення і засолення земель, спричинені підвищенням рівня ґрунтових вод внаслідок ненормованої подачі води під час зрошення, створення ставків та водосховищ, витікання води з водопровідно-каналізаційних систем тощо;

• селеві потоки;

• затоплення і підтоплення земель в районах видобування корисних копалин, а також після закінчення експлуатації родовищ та їх консервації;

• водна ерозія ґрунтів;

• утворення ярів, зсувів, карстових воронок тощо.

До шкідливих дій вод можуть бути також віднесені аварійні, навмисні або непередбачені забруднення водних об’єктів, що призвели до замору риби або необхідності припинення водопостачання з цих водних об’єктів.

Державні та місцеві органи влади, господарчі об’єкти приймають відповідні заходи щодо попередження шкідливих дій вод, а у разі, що таке відбулося, негайно інформують населення і розпочинають ліквідацію наслідків стихійного лиха або аварії.

Розглянемо основні заходи щодо попередження та запобігання шкідливих дій вод.

Основним заходом щодо попередження руйнівних наслідків повеней є будівництво водосховищ. Менш кардинальним, але й менш витратним заходом є підвищення берегів у понижених місцях шляхом будівництва захисних дамб.

Аварії гідротехнічних споруд відбуваються внаслідок розмиву греблі (дамби) або порушення її контакту з підвалинами.

Руйнування та розмив греблі може статися при землетрусах, надмірних повенях, внаслідок фільтрації води крізь греблю, старіння матеріалів, похибок при проектуванні, а також при терактах або бомбардуванні.

Ймовірність аварій сучасних гребель оцінюється як 1:1000.

Основним заходом протидії аваріям вважається постійний контроль та оцінка стану гідротехнічних споруд і дотримання правил експлуатації гідровузлів.

Захист берегів та дамб від хвильового розмиву здійснюється за допомогою залізобетонних конструкцій, кам’яного накиду, фашин, деревинно-чагарникових насаджень.

Система горизонтального та вертикального дренажу є надійним захистом проти підтоплення та заболочування території.

Засолення земель можна уникнути, якщо не використовувати для зрошення надмірно мінералізованої води, а також системою сівозмін з включенням галофільних культур.

Людство здобуло урок з чисельних руйнувань та жертв, викликаних селями. На шляху сельових потоків збудовані міцні дамби, які перехоплюють сель і залишають його в так званій «сельовій кишені».

По закінченню експлуатації родовищ корисних копалин слід організувати відведення шахтних і кар’єрних вод, а при необхідності із відповідним очищенням.

Комплекс протиерозійних заходів, який включає створення полезахисних смуг, оранка ґрунтів поперек ухилу, закріплення витоків ярів, сприяє протидії ґрунтової ерозії та розвинення яруг.

На кожному підприємстві та об’єкті розроблено план заходів на випадок виникнення аварійної ситуації.

Контрольні питання до ЗМ 3.1.

1. Принципи та засоби регулювання річкового стоку.

2. Сезонне, річне та багаторічне регулювання річкового стоку.

3. Руслові і заплавні водосховища.

4. Переваги регулювання річкового стоку.

5. Негативні наслідки регулювання річкового стоку.

6. Компенсаційні заходи щодо подолання негативних наслідків при створенні водосховищ.

7. Захист узбережжя водосховищ від руйнування.

8. Попередження підтоплення прилеглої території при створенні водосховищ.

9. Засоби попередження повеней.

10. Підготовка ложа водосховища.

11. Комплексне використання водосховищ.

12. Дніпровський каскад водосховищ.

13. Дніпрогес і Дніпровське водосховище.

14. Каховське водосховище.

15. Кременчуцьке водосховище.

16. Дніпродзержинське водосховище.

17. Київське водосховище і Київська ГАЕС.

18. Міжбасейновий перерозподіл річкового стоку.

19. Басейновий принцип управління водними ресурсами.

20. Кримський канал.

21. Канал Дніпро – Донбас.

22. Канал Сіверський Донець – Донбас.

23. Канал Дніпро – Кривий Ріг.

24. Канал Дніпро – Інгулець.

25. Шкідлива дія вод.

26. Попередження і подолання шкідливої дії вод.

ЗМ 3.2. Раціональне використання вод у господарській діяльності