- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства
- •Конспект лекцій з дисципліни «прикладна гідроекологія»
- •©Ладиженський в.М., Дмитренко т.В., Іщенко а.В., хнамг, 2011 з м і с т
- •Модуль 1. Використання та охорона вод. Загальні положення.
- •Тема 1. Водні об’єкти, класифікація, можливість використання.
- •Тема 2. Види водокористування.
- •Тема 3. Якість води. Показники якості води.
- •Тема 4. Нормування якості води. Норми якості води, загальні вимоги до складу та властивостей води.
- •Тема 5. Гранично-допустимі концентрації (гдк) речовин у воді, нормовані речовини, лімітуючи ознаки шкідливості, класи небезпеки речовин.
- •Тема 6. Алгоритм оцінки якості води. Методика оцінки якості води для господарчо-побутової, питної та рибогосподарської категорій водокористування.
- •Послідовність оцінки якості води.
- •Тема 7. Визначення класу та категорії якості води водних об’єктів на основі екологічної класифікації.
- •Тема 8. Якість питної води. Норми постачання води для населення.
- •Тема 9. Вимоги до джерел питного водопостачання. Зони санітарної охорони джерел водопостачання.
- •Тема 10. Централізоване та децентралізоване питне водопостачання.
- •Тема 11. Класифікація джерел впливу на поверхневі водні об’єкти.
- •Тема 12. Утворення господарсько-побутових та міських стічних вод.
- •Тема 13. Поверхневий стік з міської території і територій промислових підприємств.
- •Тема 14. Умови відведення зворотних вод у водні об’єкти. Принципи встановлення гранично допустимих скидів (гдс).
- •Тема 15. Принципи та заходи охорони вод.
- •Модуль 2. Моделювання стану поверхневих вод.
- •Тема 1. Визначення фонових концентрацій речовин у водних об’єктах.
- •Тема 2. Прогноз якості води на заданій відстані від випуску стічних вод за методом Фролова-Родзіллера.
- •Тема 3. Визначення кратності основного розбавлення.
- •Тема 4. Визначення кратності початкового розбавлення. Методика підбору параметрів водовипуску для забезпечення початкового розбавлення.
- •Тема 5. Математична модель Стрітера-Фелпса.
- •Тема 6. Методика визначення гранично-допустимої концентрації сгдс в стічній воді. Резерв асимілюючої здатності.
- •Тема 7. Методика визначення сгдс для одиночного водовипуску в межах населеного пункту.
- •7.1. Зосереджений водовипуск.
- •7.2. Розсіювальний водовипуск.
- •7.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •7.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •Тема 8. Методика визначення сгдс для поодинокого водовипуску за межами населеного пункту.
- •8.1. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •8.2. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 9. Методика визначення сгдс для декількох водовипусків.
- •Методика розрахунку Випуск стічних вод здійснюється у межах населеного пункту.
- •9.1. Для зосереджених водовипусків.
- •9.2. Для розсіювальних водовипусків.
- •9.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •9.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •9.2.3. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •9.2.4. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 10. Екосистема. Основні процеси, що відбуваються в екосистемі - процеси самоочищення водних об’єктів, перенос речовини та енергії водним потоком, трансформація речовини.
- •Тема 11. Процес формування якості води.
- •Тема 12. Консервативні та неконсервативні речовини.
- •Тема 13. Гідравлічні процеси формування якості води.
- •Тема 14. Самоочищення водних об’єктів.
- •Тема 15. Евтрофування водних об’єктів. Алохтонні та автохтонні чинники.
- •Тема 16. Методи захисту та відновлення поверхневих водних об’єктів.
- •Модуль 3. Раціональне використання водних ресурсів
- •Тема 1. Принципи регулювання річкового стоку.
- •Тема 2. Переваги та негативні наслідки регулювання.
- •Тема 3. Компенсаційні заходи щодо попередження та ліквідації негативних наслідків регулювання водотоків.
- •Тема 4. Комплексне використання водосховищ.
- •Тема 5. Дніпровський каскад водосховищ.
- •Тема 6. Міжбасейновий перерозподіл річкового стоку.
- •Тема 7. Використання та охорона підземних вод.
- •Тема 8. Басейновий принцип управління водними ресурсами.
- •Тема 9. Шкідливі дії вод.
- •Тема 1. Використання води у комунальному господарстві.
- •Тема 2. Раціональне використання вод у промисловості.
- •2.1. Технічне водопостачання.
- •2.2. Норми водоспоживання у промисловості.
- •Тема 3. Раціональне використання вод у сільському господарстві.
- •3.1. Зрошування сільськогосподарських культур.
- •3.2. Використання води на тваринницьких комплексах.
- •Модуль 4. Охорона водних ресурсів
- •Тема 1. Механічна очистка.
- •Тема 7. Поводження з осадами, що утворюються при очищенні стічних вод.
- •7.1. Мулові осади. Список літератури
- •Навчальне видання
Тема 4. Визначення кратності початкового розбавлення. Методика підбору параметрів водовипуску для забезпечення початкового розбавлення.
Початкове розведення існує не завжди. Оскільки виникнення початкового розведення залежить від інтенсивності турбулентних завихрень, які, у свою чергу, залежать від різниці швидкостей витоку стічних вод з водовипуску і швидкості основного потоку, то для цього необхідне виконання двох умов:
абсолютна швидкість витоку стічних вод повинна бути не менше 2 м/с, тобто Vст > 2 м/с;
швидкість витоку стічних вод повинна більш ніж в 4 рази перевищувати швидкість основного потоку, тобто Vст > 4×Vф.
Якщо одна з умов порушується, то початкове розведення відсутнє.
Характер початкового розведення багато в чому визначається випуском стічних вод. Розрізняють два основні типи випуску стічних вод: берегові і руслові.
Руслові водовипуски можуть бути зосередженими (один оголовок) і розсіювальними (декілька оголовків). Вони, зазвичай, виводяться в русло річки і ближче до поверхні, оскільки там найбільша швидкість. Берегові водовипуски розташовані в межах берегової смуги. Вони всі зосередженого типу.
Характеристиками розсіювального водовипуску є:
кількість оголовків N;
діаметр оголовка do, м;
відстань між оголовками l1, м.
Характеристикою зосередженого водовипуску є:
діаметр оголовка do, м.
Методика підбору параметрів водовипуску для забезпечення початкового розВЕДЕННЯ.
1) Для розсіювального водовипуску.
При розрахунку параметрів розсіювального водовипуску необхідно дотримуватися двох умов за розрахунком швидкості закінчення стічних вод (Vст > 2 м/с і Vст > 4×Vф).
Труба-розсіювач повинна бути не більше 0,9 ширини водотоку.
l = 0,9 B,
де В – ширина річки в найменш маловодний період, м.
B = Qф / (h Vф).
Відстань між оголовками:
l1 = h+0,5,
де h – глибина водотоку, м;
0,5 – технологічний запас.
.
.
Vст має відповідати вищезгаданим умовам.
За конструктивними міркуваннями потрібно дотримуватися таких умов: do > 0,1 м, градація діаметру йде через кожні 5 см, тобто do = 0,10; 0,15; 0,20; 0,25 м і так далі.
Таким чином отриманий діаметр має бути наближений до величини, що закінчується на 0 або 5. Проте необхідно стежити, щоб швидкість витоку стічних вод завжди задовольняла вищезазначеним вимогам. У разі потреби збільшення діаметру do до необхідної величини, швидкість витоку Vст можна утримати на необхідному рівні, зменшуючи кількість оголовків N.
2) Для зосередженого водовипуску.
При розрахунку параметрів зосередженого водовипуску необхідно дотримуватися двох умов за розрахунком швидкості витоку стічних вод (Vст > 2 м/с і Vст > 4Vф), а також дотримуватися конструктивних умов для визначення діаметру водовипуску (do > 0,1 м, градація діаметру йде через кожні 5 см).
Діаметр оголовка визначається за формулою:
.
У випадку, якщо при do = 0,1 м, значення швидкості витоку стічних вод не задовольняє вище наведеним вимогам, то початкового розведення немає, отже nн=1.
Методика розрахунку кратності початкового розВЕДЕННЯ.
Після того, як визначені параметри водовипуску (розсіювального або зосередженого), визначається кратність початкового розведення.
1) Для зосередженого водовипуску (методика Лапшова).
Кратність початкового розведення визначається за формулою:
,
де m – співвідношення швидкісних натисків:
,
де ρф і ρст – відповідно щільність води водного об'єкту і стічних вод; у більшості випадків ρф = ρст, тому
.
Оскільки Vст > 4Vф, то m < 0,25.
đ - відносний діаметр струменя, що дорівнює
;
де .
Абсолютний діаметр струменя d – діаметр зони на межі початкового розведення, що розраховується за формулою:
.
У місці випуску стічних вод d = do . У процесі видалення струменя від випуску здійснюється його розширення у вигляді конуса. Ділянка водотоку, де швидкість стічних вод на осі струменя порівнюється із швидкістю основного потоку (річки), вважається моментом, коли початкове розведення зникає – межа зони початкового розведення.
У міру розширення струменя його діаметр d може перевищити глибину водотока. При цьому знижується інтенсивність турбулентного потоку, а, отже, кратність початкового розведення. Цей процес враховується за допомогою коефіцієнта стискання струменя f .
d<h – струмінь не стискається і f = 1.
d>h – відбувається стискання струменя і f визначається за графіком або за формулою:
.
Якщо розрахункове значення f > 1, то записують f = 1 (через похибку формули). Якщо d значно більше f, то nн може бути менше 1, тоді записують nн = 1.
2) Для розсіювального водовипуску.
Розсіювальний водовипуск дозволяє проводити випуск за всією шириною річки. Максимальний діаметр струменя d визначається відстанню між оголовками і дорівнює їй, тобто
d = l1.
Відносний діаметр струменя визначається за формулою:
.
Далі визначаються m, f і nн за вищевикладеною методикою.
.