- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства
- •Конспект лекцій з дисципліни «прикладна гідроекологія»
- •©Ладиженський в.М., Дмитренко т.В., Іщенко а.В., хнамг, 2011 з м і с т
- •Модуль 1. Використання та охорона вод. Загальні положення.
- •Тема 1. Водні об’єкти, класифікація, можливість використання.
- •Тема 2. Види водокористування.
- •Тема 3. Якість води. Показники якості води.
- •Тема 4. Нормування якості води. Норми якості води, загальні вимоги до складу та властивостей води.
- •Тема 5. Гранично-допустимі концентрації (гдк) речовин у воді, нормовані речовини, лімітуючи ознаки шкідливості, класи небезпеки речовин.
- •Тема 6. Алгоритм оцінки якості води. Методика оцінки якості води для господарчо-побутової, питної та рибогосподарської категорій водокористування.
- •Послідовність оцінки якості води.
- •Тема 7. Визначення класу та категорії якості води водних об’єктів на основі екологічної класифікації.
- •Тема 8. Якість питної води. Норми постачання води для населення.
- •Тема 9. Вимоги до джерел питного водопостачання. Зони санітарної охорони джерел водопостачання.
- •Тема 10. Централізоване та децентралізоване питне водопостачання.
- •Тема 11. Класифікація джерел впливу на поверхневі водні об’єкти.
- •Тема 12. Утворення господарсько-побутових та міських стічних вод.
- •Тема 13. Поверхневий стік з міської території і територій промислових підприємств.
- •Тема 14. Умови відведення зворотних вод у водні об’єкти. Принципи встановлення гранично допустимих скидів (гдс).
- •Тема 15. Принципи та заходи охорони вод.
- •Модуль 2. Моделювання стану поверхневих вод.
- •Тема 1. Визначення фонових концентрацій речовин у водних об’єктах.
- •Тема 2. Прогноз якості води на заданій відстані від випуску стічних вод за методом Фролова-Родзіллера.
- •Тема 3. Визначення кратності основного розбавлення.
- •Тема 4. Визначення кратності початкового розбавлення. Методика підбору параметрів водовипуску для забезпечення початкового розбавлення.
- •Тема 5. Математична модель Стрітера-Фелпса.
- •Тема 6. Методика визначення гранично-допустимої концентрації сгдс в стічній воді. Резерв асимілюючої здатності.
- •Тема 7. Методика визначення сгдс для одиночного водовипуску в межах населеного пункту.
- •7.1. Зосереджений водовипуск.
- •7.2. Розсіювальний водовипуск.
- •7.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •7.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •Тема 8. Методика визначення сгдс для поодинокого водовипуску за межами населеного пункту.
- •8.1. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •8.2. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 9. Методика визначення сгдс для декількох водовипусків.
- •Методика розрахунку Випуск стічних вод здійснюється у межах населеного пункту.
- •9.1. Для зосереджених водовипусків.
- •9.2. Для розсіювальних водовипусків.
- •9.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •9.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •9.2.3. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •9.2.4. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 10. Екосистема. Основні процеси, що відбуваються в екосистемі - процеси самоочищення водних об’єктів, перенос речовини та енергії водним потоком, трансформація речовини.
- •Тема 11. Процес формування якості води.
- •Тема 12. Консервативні та неконсервативні речовини.
- •Тема 13. Гідравлічні процеси формування якості води.
- •Тема 14. Самоочищення водних об’єктів.
- •Тема 15. Евтрофування водних об’єктів. Алохтонні та автохтонні чинники.
- •Тема 16. Методи захисту та відновлення поверхневих водних об’єктів.
- •Модуль 3. Раціональне використання водних ресурсів
- •Тема 1. Принципи регулювання річкового стоку.
- •Тема 2. Переваги та негативні наслідки регулювання.
- •Тема 3. Компенсаційні заходи щодо попередження та ліквідації негативних наслідків регулювання водотоків.
- •Тема 4. Комплексне використання водосховищ.
- •Тема 5. Дніпровський каскад водосховищ.
- •Тема 6. Міжбасейновий перерозподіл річкового стоку.
- •Тема 7. Використання та охорона підземних вод.
- •Тема 8. Басейновий принцип управління водними ресурсами.
- •Тема 9. Шкідливі дії вод.
- •Тема 1. Використання води у комунальному господарстві.
- •Тема 2. Раціональне використання вод у промисловості.
- •2.1. Технічне водопостачання.
- •2.2. Норми водоспоживання у промисловості.
- •Тема 3. Раціональне використання вод у сільському господарстві.
- •3.1. Зрошування сільськогосподарських культур.
- •3.2. Використання води на тваринницьких комплексах.
- •Модуль 4. Охорона водних ресурсів
- •Тема 1. Механічна очистка.
- •Тема 7. Поводження з осадами, що утворюються при очищенні стічних вод.
- •7.1. Мулові осади. Список літератури
- •Навчальне видання
9.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
Якщо РАЗ відсутній, то норми якості води мають дотримуватися вже в самій стічній воді (“на трубі”). Таким чином, розрахунок СГДС проводиться аналогічно зосередженим водовипускам у межах населеного пункту (див. п. 1.1).
Пам'ятка для вирішення завдань щодо розрахунку СГДС для декількох випусків у межах населеного пункту:
1. Завислі речовини завжди розраховуються згідно п. 9.1.
2. Для решти всіх речовин і показників. У разі, коли застосовуються водовипуски різного типу (тобто і зосереджені (С), і розсіювальні (Р) одночасно), спочатку необхідно визначити СГДС для зосереджених водовипусків (згідно п. 1.1) – тобто як для окремих зосереджених водовипусків.
3. Визначається місцеположення контрольного створу: після останнього розсіювального водовипуску.
4. Після того, як зосереджені водовипуски розраховані, для контрольного створу складається рівняння за визначенням Сiфакт.к.с., в якому беруть участь тільки ті водовипуски, які знаходяться до останнього розсіювального водовипуску, включаючи і його самого. Причому, якщо до їх числа потрапляє(ють) і зосереджені водовипуски, то замість Сст підставляється СГДС. і контрольний створ знаходитиметься на межі зони початкового розведення останнього розсіювального водовипуску. Для всіх зосереджених водовипусків, розташованих після останнього розсіювального – норма "на трубі".
Наприклад, порядок розташування водовипусків: С1–С2–Р3–С4.
Послідовність рішення.
Спочатку визначаємо СГДС для випусків С1, С2 і С4 окремо для кожного.
Контрольний створ розташований після випуску Р3, на межі його зони початкового розведення.
Потім щодо контрольного створу складаємо рівняння для Сiфакт.к.с., але без урахування випуску С4, і для випусків С1 і С2 замість Сст підставляємо вже знайдені значення СГДС:
.
Таким чином Сiфакт.к.с. = Сфi + Δ1 + Δ2 + σ3,
де Δ1 і Δ2 вже не змінюються, а необхідно визначити тільки σ3.
Далі завдання вирішується за вищенаведеною методикою з урахуванням конкретної речовини або показника.
Випуск стічних вод здійснюється поза межами населеного пункту.
Розрахунок СГДС для водовипуску, розташованого поза межами населеного пункту, проводиться для рибогосподарської категорії водокористування.
У даній методиці немає різниці, які використовуються водовипуски – розсіювальні або зосереджені. Норми якості води (ГДК) даної категорії водокористування повинні виконуватися в контрольному створі, розташованому на відстані не більше 500 м нижче за течією від останнього випуску стічних вод.
Для проведення розрахунків необхідно визначити, чи існує РАЗ.
Тому для кожної речовини існує дві розрахункові ситуації, коли:
РАЗ існує;
РАЗ не існує.
РАЗ існує, якщо:
- для речовин із Загальних вимог або єдиних у своїй ЛОШ має виконуватися умова:
;
- для речовин з однаковими ЛОШ має виконуватися умова:
.
Таким чином, при розрахунку необхідно визначити наявність РАЗ і далі розраховувати за однією з двох нижченаведених методик.
Розрахунок дуже схожий на аналогічний розрахунок у межах населеного пункту. Відмінність полягає у тому, що тут використовується кратність повного розведення n.