7.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.

Якщо РАЗ відсутній, то норми якості води мають виконуватися вже в самій стічній воді ("на трубі"). Таким чином, розрахунок С_ГДС здійснюється аналогічно зосередженому водовипуску в межах населеного пункту (див. п. 7.1).

Тема 8. Методика визначення сгдс для поодинокого водовипуску за межами населеного пункту.

Розрахунок С_ГДС для водовипуску, розташованого поза межами населеного пункту, виконується для рибогосподарської категорії водокористування.

У даній методиці немає різниці, який використовується водовипуск - розсіювальний або зосереджений. Норми якості води (ГДК) даної категорії водокористування мають виконуватися в контрольному створі, розташованому на відстані не більш ніж 500 м нижче за течією від випуску стічних вод. При цьому необхідно попередньо знати величину кратності повного розведення (n) від місця випуску до контрольного створу.

Для проведення розрахунків необхідно визначити, чи існує РАЗ.

Тому для кожної з речовин існує дві розрахункові ситуації, коли:

- РАЗ існує;

- РАЗ не існує.

РАЗ існує, якщо:

- для речовин із Загальних вимог або єдиних у своїй ЛОШ має виконуватися умова:

;

- для речовин з однаковими ЛОШ має виконуватися умова:

.

Таким чином, при розрахунку необхідно визначити наявність РАЗ і далі розраховувати за однією з двох наведених нижче методик.

Розрахунок дуже схожий на аналогічний розрахунок у межах населеного пункту. Відмінність полягає у тому, що тут використовується кратність повного розведення (n).

8.1. Розрахунок сгдс, коли раз існує.

Завислі речовини.

Для завислих речовин поза межами населеного пункту розрахунок завжди однаковий, незалежно від існування РАЗ.

Концентрація гранично допустимого скиду визначається за формулою:

,

де С_ст – концентрація завислих речовин у стічній воді, мг/дм³;

- розрахункова величина, що визначається за формулою:

,

де Δ – допустима величина перевищення фонової концентрації у водному об'єкті при скиді в нього стічних вод, мг/дм³. Для рибогосподарської вищої й першої категорій Δ = 0,25 мг/дм³, а для рибогосподарської другої категорії Δ = 0,75 мг/дм³ (див. Загальні вимоги);

n – кратність повного розведення даного водовипуску.

Речовини, що перебувають у Загальних вимогах або єдині у своїй ЛОШ.

Для кожної з речовин ГДК мають виконуватися в контрольному створі.

Концентрація гранично допустимого скиду визначається за формулою:

,

де .

Речовини з однаковими ЛОШ.

При скиді у водний об'єкт стічних вод, що містять речовини з однаковими ЛОШ, недостатньо, щоб по кожній з речовин в контрольному створі виконувалася ГДК.

Для цих речовин діє принцип сумації:

,

де К_і - коефіцієнт, що враховує ефект сумації. Визначається для кожної з речовин за формулою:

, (перша умова),

де С_і^{факт.к.с.}- концентрація речовини в контрольному створі при випуску стічних вод з концентрацією С_ст:

.

Обов'язково має виконуватися умова:

(друга умова).

Якщо умова не виконується, здійснюється зниження K_і для всіх речовин у цій ЛОШ, або декількох, або будь-якого одного, так, щоб ∑Kі=1. При зниженні K_і, зазвичай, користуються співвідношенням:

(третя умова).

Таким чином, величина K_і перебуває в інтервалі

.

Однак третя умова може виконуватися не завжди, тобто коли С_ф>С_ст^{факт.к.с.} виникає протиріччя. У цьому випадку третьою умовою нехтують (конфлікт першої й третьої умов). Також третьою умовою нехтують і тоді, коли необхідно зменшити К_і, щоб у сумі вони дорівнювали 1, а третя умова не дозволяє цього зробити (конфлікт другої й третьої умов).

Після того, як сума K_і не перевищує 1, визначають С_ГДС для кожної з речовин:

.

У випадку, коли початково ∑K_і<1, і немає необхідності зменшувати K_і, тоді С_{ГДС і}=С_{ст і}.