- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства
- •Конспект лекцій з дисципліни «прикладна гідроекологія»
- •©Ладиженський в.М., Дмитренко т.В., Іщенко а.В., хнамг, 2011 з м і с т
- •Модуль 1. Використання та охорона вод. Загальні положення.
- •Тема 1. Водні об’єкти, класифікація, можливість використання.
- •Тема 2. Види водокористування.
- •Тема 3. Якість води. Показники якості води.
- •Тема 4. Нормування якості води. Норми якості води, загальні вимоги до складу та властивостей води.
- •Тема 5. Гранично-допустимі концентрації (гдк) речовин у воді, нормовані речовини, лімітуючи ознаки шкідливості, класи небезпеки речовин.
- •Тема 6. Алгоритм оцінки якості води. Методика оцінки якості води для господарчо-побутової, питної та рибогосподарської категорій водокористування.
- •Послідовність оцінки якості води.
- •Тема 7. Визначення класу та категорії якості води водних об’єктів на основі екологічної класифікації.
- •Тема 8. Якість питної води. Норми постачання води для населення.
- •Тема 9. Вимоги до джерел питного водопостачання. Зони санітарної охорони джерел водопостачання.
- •Тема 10. Централізоване та децентралізоване питне водопостачання.
- •Тема 11. Класифікація джерел впливу на поверхневі водні об’єкти.
- •Тема 12. Утворення господарсько-побутових та міських стічних вод.
- •Тема 13. Поверхневий стік з міської території і територій промислових підприємств.
- •Тема 14. Умови відведення зворотних вод у водні об’єкти. Принципи встановлення гранично допустимих скидів (гдс).
- •Тема 15. Принципи та заходи охорони вод.
- •Модуль 2. Моделювання стану поверхневих вод.
- •Тема 1. Визначення фонових концентрацій речовин у водних об’єктах.
- •Тема 2. Прогноз якості води на заданій відстані від випуску стічних вод за методом Фролова-Родзіллера.
- •Тема 3. Визначення кратності основного розбавлення.
- •Тема 4. Визначення кратності початкового розбавлення. Методика підбору параметрів водовипуску для забезпечення початкового розбавлення.
- •Тема 5. Математична модель Стрітера-Фелпса.
- •Тема 6. Методика визначення гранично-допустимої концентрації сгдс в стічній воді. Резерв асимілюючої здатності.
- •Тема 7. Методика визначення сгдс для одиночного водовипуску в межах населеного пункту.
- •7.1. Зосереджений водовипуск.
- •7.2. Розсіювальний водовипуск.
- •7.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •7.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •Тема 8. Методика визначення сгдс для поодинокого водовипуску за межами населеного пункту.
- •8.1. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •8.2. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 9. Методика визначення сгдс для декількох водовипусків.
- •Методика розрахунку Випуск стічних вод здійснюється у межах населеного пункту.
- •9.1. Для зосереджених водовипусків.
- •9.2. Для розсіювальних водовипусків.
- •9.2.1. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз існує.
- •9.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
- •9.2.3. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
- •9.2.4. Розрахунок сгдс, коли раз не існує.
- •Тема 10. Екосистема. Основні процеси, що відбуваються в екосистемі - процеси самоочищення водних об’єктів, перенос речовини та енергії водним потоком, трансформація речовини.
- •Тема 11. Процес формування якості води.
- •Тема 12. Консервативні та неконсервативні речовини.
- •Тема 13. Гідравлічні процеси формування якості води.
- •Тема 14. Самоочищення водних об’єктів.
- •Тема 15. Евтрофування водних об’єктів. Алохтонні та автохтонні чинники.
- •Тема 16. Методи захисту та відновлення поверхневих водних об’єктів.
- •Модуль 3. Раціональне використання водних ресурсів
- •Тема 1. Принципи регулювання річкового стоку.
- •Тема 2. Переваги та негативні наслідки регулювання.
- •Тема 3. Компенсаційні заходи щодо попередження та ліквідації негативних наслідків регулювання водотоків.
- •Тема 4. Комплексне використання водосховищ.
- •Тема 5. Дніпровський каскад водосховищ.
- •Тема 6. Міжбасейновий перерозподіл річкового стоку.
- •Тема 7. Використання та охорона підземних вод.
- •Тема 8. Басейновий принцип управління водними ресурсами.
- •Тема 9. Шкідливі дії вод.
- •Тема 1. Використання води у комунальному господарстві.
- •Тема 2. Раціональне використання вод у промисловості.
- •2.1. Технічне водопостачання.
- •2.2. Норми водоспоживання у промисловості.
- •Тема 3. Раціональне використання вод у сільському господарстві.
- •3.1. Зрошування сільськогосподарських культур.
- •3.2. Використання води на тваринницьких комплексах.
- •Модуль 4. Охорона водних ресурсів
- •Тема 1. Механічна очистка.
- •Тема 7. Поводження з осадами, що утворюються при очищенні стічних вод.
- •7.1. Мулові осади. Список літератури
- •Навчальне видання
7.2.2. Розрахунок сгдс для розсіювального водовипуску, коли раз не існує.
Якщо РАЗ відсутній, то норми якості води мають виконуватися вже в самій стічній воді ("на трубі"). Таким чином, розрахунок СГДС здійснюється аналогічно зосередженому водовипуску в межах населеного пункту (див. п. 7.1).
Тема 8. Методика визначення сгдс для поодинокого водовипуску за межами населеного пункту.
Розрахунок СГДС для водовипуску, розташованого поза межами населеного пункту, виконується для рибогосподарської категорії водокористування.
У даній методиці немає різниці, який використовується водовипуск - розсіювальний або зосереджений. Норми якості води (ГДК) даної категорії водокористування мають виконуватися в контрольному створі, розташованому на відстані не більш ніж 500 м нижче за течією від випуску стічних вод. При цьому необхідно попередньо знати величину кратності повного розведення (n) від місця випуску до контрольного створу.
Для проведення розрахунків необхідно визначити, чи існує РАЗ.
Тому для кожної з речовин існує дві розрахункові ситуації, коли:
- РАЗ існує;
- РАЗ не існує.
РАЗ існує, якщо:
- для речовин із Загальних вимог або єдиних у своїй ЛОШ має виконуватися умова:
;
- для речовин з однаковими ЛОШ має виконуватися умова:
.
Таким чином, при розрахунку необхідно визначити наявність РАЗ і далі розраховувати за однією з двох наведених нижче методик.
Розрахунок дуже схожий на аналогічний розрахунок у межах населеного пункту. Відмінність полягає у тому, що тут використовується кратність повного розведення (n).
8.1. Розрахунок сгдс, коли раз існує.
Завислі речовини.
Для завислих речовин поза межами населеного пункту розрахунок завжди однаковий, незалежно від існування РАЗ.
Концентрація гранично допустимого скиду визначається за формулою:
,
де Сст – концентрація завислих речовин у стічній воді, мг/дм3;
- розрахункова величина, що визначається за формулою:
,
де Δ – допустима величина перевищення фонової концентрації у водному об'єкті при скиді в нього стічних вод, мг/дм3. Для рибогосподарської вищої й першої категорій Δ = 0,25 мг/дм3, а для рибогосподарської другої категорії Δ = 0,75 мг/дм3 (див. Загальні вимоги);
n – кратність повного розведення даного водовипуску.
Речовини, що перебувають у Загальних вимогах або єдині у своїй ЛОШ.
Для кожної з речовин ГДК мають виконуватися в контрольному створі.
Концентрація гранично допустимого скиду визначається за формулою:
,
де .
Речовини з однаковими ЛОШ.
При скиді у водний об'єкт стічних вод, що містять речовини з однаковими ЛОШ, недостатньо, щоб по кожній з речовин в контрольному створі виконувалася ГДК.
Для цих речовин діє принцип сумації:
,
де Кі - коефіцієнт, що враховує ефект сумації. Визначається для кожної з речовин за формулою:
, (перша умова),
де Сіфакт.к.с.- концентрація речовини в контрольному створі при випуску стічних вод з концентрацією Сст:
.
Обов'язково має виконуватися умова:
(друга умова).
Якщо умова не виконується, здійснюється зниження Kі для всіх речовин у цій ЛОШ, або декількох, або будь-якого одного, так, щоб ∑Kі=1. При зниженні Kі, зазвичай, користуються співвідношенням:
(третя умова).
Таким чином, величина Kі перебуває в інтервалі
.
Однак третя умова може виконуватися не завжди, тобто коли Сф>Сстфакт.к.с. виникає протиріччя. У цьому випадку третьою умовою нехтують (конфлікт першої й третьої умов). Також третьою умовою нехтують і тоді, коли необхідно зменшити Кі, щоб у сумі вони дорівнювали 1, а третя умова не дозволяє цього зробити (конфлікт другої й третьої умов).
Після того, як сума Kі не перевищує 1, визначають СГДС для кожної з речовин:
.
У випадку, коли початково ∑Kі<1, і немає необхідності зменшувати Kі, тоді СГДС і=Сст і.